Ухвала суду № 72381988, 23.02.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 805/2735/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року

приміщення суду за адресою: 85113, м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, 157

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря Франчук А.О., розглянувши подання старшого державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Старший державний виконавець Костянтинівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_1 звернулась до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, за межі України до виконання зобов’язань, покладених на неї виконавчим листом № 805/2735/14, виданим 30.04.2014 року про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь УПФУ боргу у розмірі 2533,43 грн.

В обґрунтування даного подання, старший державний виконавець послався на те, що на виконанні в Костянтинівського міськрайонному ВДВС ГТУЮ у Донецькій області перебуває виконавче провадження № 54202052 з виконання виконавчого листа № 805/2735/14, виданого 30 квітня 2014 року про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь УПФУ боргу у розмірі 2533,43 грн.

На підставі ст.ст. 3,4,24,25,26 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем 26 червня 2017 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов’язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч.5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно з інформацією наданою на запити до Костянтинівської ОДПІ та Пенсійного фонду України боржник доходів не отримує, зареєстровані відкриті рахунку в установах банку відсутні. З метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника.

Виконавцем 12.09.2017 року по 21.11.2017 року на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_2 на виклики не з’явився, про причини неявки не повідомив виконавця.

Безвізові поїздки громадян України на територію Російської Федерації регламентуються Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації з 16 січня 1997 року.

Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Старший державний виконавець Петрова К.В., будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилась, надавши суду заяву про розгляд подання у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення (ч.1). Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно із п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, – до виконання зобов’язань.

Отже, право державного виконавця на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов’язань, наявність лише самого зобов’язання не наділяє державного виконавця таким правом. Факт ухилення боржника від виконання зобов’язання має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець повинен зазначити у поданні.

Проте, в порушення вищезазначених нормативно - правових актів, подання державного виконавця не містить жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що боржник ухиляється від виконання зобов’язань покладених на нього рішенням суду.

Так, зокрема, відсутні докази на підтвердження факту отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та обов’язок подати декларацію про доходи та майно; докази на підтвердження факту отримання боржником викликів до ВДВС, тощо.

Додані ж до подання документи про майновий стан боржника, копія викликів державного виконавця; акт державного виконавця від 20 липня 2017 року про відсутність боржника за місцем реєстрації, не містять інформації щодо предмету доказування в даній справі.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що факт ухилення боржника від виконання зобов’язань покладених на нього рішенням суду не доведений, а тому подання старшого державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», керуючись ст.441 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2 Вікторівни відмовити.

Повний текст ухвали складено 23 лютого 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.В. Каліуш