Постанова № 72381251, 23.02.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/705/17

2-а/221/2/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Мохова Є.І.,

при секретарі судового засідання - Сєрих І.С.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Берник Ю.М.,

за участю представника третьої особи - Осіннього О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Волноваха в режимі відео конференції під час трансляції з Слов'янським міськрайонним судом Донецької області адміністративну справу 221/705/17 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

20 лютого 2017 року позивач ОСОБА_4 звернулася до Волноваського районного суду Донецької області з позовною заявою про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. У своєму адміністративному позові позивач посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її брат ОСОБА_6, який перебував на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області та отримував пенсію за вислугою років, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Сума недоотриманої померлим братом пенсії за період з 01.11.2014 року по 31.03.2016 року складає 72610,86 грн. На момент його смерті він проживав однією сім'єю з позивачем та їх батьком в смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, що дає їй право на отримання недоотриманої пенсії братом. З відповідною заявою протягом шестимісячного строку після смерті брата, а саме 17.08.2016 року, вона звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області, але до листопада 2016 року вона вказаному суму не отримала. У зв'язку з чим, 09.11.2016 року вона звернулась із повторною заявою, але відповіді не отримала, тому втретє звернулась 14.12.2016 року з вказаною заявою, але отримала письмові роз'яснення, що пропустила шестимісячний строк після смерті брата для звернення із заявою про виплату недоотриманої пенсії. Тому просила визнати дії відповідача незаконними та зобов'язати виплатити їй недоотриману пенсію за період з 01.11.2014 року по 31.03.2016 року у розмірі 72610,86 грн. після смерті брата ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_4 не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, за участю її представника ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1 на задоволенні адміністративного позову наполягала, надала пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові, та наполягала на тому, що позивач тричі зверталась із заявою про виплату недоотриманої пенсії, вперше 17.08.2016 року, тобто в межах шестимісячного строку після смерті ОСОБА_6, що підтверджується печаткою Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про прийняття заяви, а потім 09.11.2016 року та 14.12.2016 року. На момент звернення з адміністративним позовом до суду виплату позивач так і не отримала.

Представник відповідача Берник Ю.М. заперечувала проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що ОСОБА_4 звернулась до органів Пенсійного фонду після спливу шестимісячного строку з дня смерті ОСОБА_6, а саме 09.11.2016 року. Крім того, будь-яких рішень щодо відмови у виплаті недоотриманої пенсії прийнято не було, а лише надані письмові роз'яснення в порядку Закону України «Про звернення громадян». Тому вважає, що будь-які права позивача порушені не були та підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Представник третьої особи ОСОБА_7 заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що позивач пропустила шестимісячний строк для звернення із заявою про отримання недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_6 Печатка на заяві позивача від 17.08.2016 року не є печаткою Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі про отримання вказаної заяви, такий зразок відсутній.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є рідними братом та сестрою, що підтверджується письмовими доказами, наявними в матеріалах адміністративної справи (а.с.7-8).

З посвідчення ветерана органів внутрішніх справ №031349 встановлено, що ОСОБА_6 є ветераном органів внутрішніх справ та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів органів внутрішніх справ, а також пенсіонером (а.с.9).

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.5).

З довідки секретаря Новотроїцької селищної ради Волноваського району Донецької області №91 від 26.10.2016 року встановлено, що ОСОБА_6 фактично проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з сестрою - позивачем ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_8 та похований 15.03.2016 року на центральному цвинтарі у смт. Новотроїцьке (а.с.16).

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.01.2017 року №44/02-31 встановлено, що суми недоотриманої у зв'язку зі смертю пенсії за період з 01.11.2014 року по 31.03.2016 року після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, не включаються до складу спадщини, тому відсутні підстави для видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с.17).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Як вбачається із заяви позивача ОСОБА_4, вона як сестра померлого ОСОБА_6, 17.08.2016 року, в межах вищевказаного шестимісячного строку, звертається із заявою до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі із заявою про отримання недоотриманої пенсії після смерті її брата ОСОБА_6 (а.с.11). На вказаній заяві проставлено штамп Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі з датою «17.08.2016 року» та підписом уповноваженої особи Управління на отримання вхідної кореспонденції (а.с.11).

Але рішення Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області з приводу вказаної заяви позивача ОСОБА_4 не прийнято.

У зв'язку з цим, позивач ОСОБА_4 знову звертається з повторною заявою про виплату нарахованої, але недоотриманої на день смерті ОСОБА_6 пенсії до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 09.11.2016 року (а.с.12).

Але рішення Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області з приводу вказаної заяви позивача ОСОБА_4 знову не прийнято.

Тоді позивач ОСОБА_4 втретє звертається з вищевказаною заявою 14.12.2016 року (а.с.13).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області їй надано письмові роз'яснення в порядку Закону України «Про звернення громадян» (а.с.14-15).

Тобто, фактично будь-яких рішень з приводу трьох вищевказаних заяв прийнято не було.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд не приймає до уваги твердження представників відповідача та третьої особи про те, що позивач ОСОБА_4 вперше звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі про виплату недоотриманої пенсії після смерті брата ОСОБА_6 09.11.2016 року, тобто після спливу шестимісячного строку з дня його смерті, оскільки в матеріалах адміністративної справи міститься заява зі штампом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі про отримання 17.08.2016 року вищевказаної заяви, оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні, але рішення з приводу якої уповноваженим органом прийнято не було (а.с.11).

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій, зокрема щодо прийняття рішення про виплату недоотриманої пенсії, та на свій розсуд прийняти рішення з приводу заяви позивача ОСОБА_4 про виплату недоотриманої пенсії від 17.08.2016 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для повного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог відповідно до ст.9 КАС України та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17.08.2016 року та прийняти відповідне рішення.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми процесуального закону позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню в зв'язку з відсутністю на теперішній час об'єкту судового захисту. Рішення уповноваженого органу за результатами розгляду заяви про виплату недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_6 відсутнє.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 17 серпня 2016 року про виплату недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та прийняти відповідне рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Волноваський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 лютого 2018 року.

Суддя Є.І.Мохов