Рішення № 72380745, 22.02.2018, Маневицький районний суд Волинської області

Справа №: 164/2583/17

п/с: 2/164/94/2018

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Невара О.В.,

при секретарі Оліферчук І.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. Свої вимоги обґрунтувала тим, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають одну малолітню дитину: дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно рішення Маневицького районного суду Волинської області від 26 липня 2013 року шлюб між ними було розірвано. У відповідності до судового наказу, виданого Маневицьким районним судом Волинської області 23 серпня 2013 року, винесеного у справі № 164/1195/13-ц, з відповідача було стягнуто на користь позивача аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_2 в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13 серпня 2013 року та до досягнення нею повноліття. Відповідач офіційно ніде не працює, але постійно їздить на заробітки, отримує доходи, які значно перевищують доходи позивача. Коштів, які отримує позивач від відповідача згідно судового наказу Маневицького районного суду Волинської області від 23 серпня 2013 року, недостатньо для забезпечення малолітньої дитини всім необхідним, зокрема, одягом, взуттям, належним харчуванням, навчанням в музичній школі. Вважає, що ОСОБА_2, матеріальний стан якого значно покращився з моменту винесення рішення про стягнення з нього аліментів, має можливість та повинен сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини в більшому розмірі. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд збільшити розмір аліментів та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 в розмірі 1500 гривень щомісячно та до досягнення нею повноліття.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просила збільшити розмір аліментів та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 в розмірі 1500 гривень щомісячно та до досягнення нею повноліття.

Відповідач ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_3 позовних вимог не визнали, вважають їх необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, а тому в їх задоволенні просили відмовити за безпідставністю. Стверджують, що сплачувати аліменти в більшому розмірі, як просить позивач, відповідач не має можливості в зв?язку з відсутністю необхідних для цього коштів. ОСОБА_1 в ході розгляду справи не доведено будь-якими доказами покращення матеріального стану ОСОБА_2 з моменту винесення судового рішення про стягнення з нього аліментів та по час розгляду даної справи.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є підставними і підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров?я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров?я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. У випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред?явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають одну малолітню дитину: дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно рішення Маневицького районного суду Волинської області від 26 липня 2013 року шлюб між ними було розірвано. У відповідності до судового наказу, виданого Маневицьким районним судом Волинської області 23 серпня 2013 року, винесеного у справі № 164/1195/13-ц, з відповідача було стягнуто на користь позивача аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_2 в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13 серпня 2013 року та до досягнення нею повноліття. Позивач має постійне місце роботи – з 15 січня 2018 року працює продавцем у приватного підприємця ОСОБА_5, однак її доходи не дають можливості самостійно у повному обсязі забезпечити малолітню дитину всім необхідним. Відповідач офіційно ніде не працює, має мінливий та нерегулярний дохід. Коштів, які щомісячно отримує позивач від відповідача згідно судового наказу Маневицького районного суду Волинської області від 23 серпня 2013 року, недостатньо для забезпечення малолітньої дитини всім необхідним. Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це встановлено з досліджених судом письмових доказів, зокрема, свідоцтва про народження серії І-ЕГ № 180012 від 8.08.2013 року, судового наказу Маневицького районного суду Волинської області № 164/1195/13-ц від 23.08.2013 року, рішення Маневицького районного суду Волинської області від 10.10.2016 року, довідок опорного закладу навчально-виховного комплексу ,,Колківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей” № 189 та № 190 від 10.11.2017 року, довідки Колківської дитячої музичної школи № 10 від 9.11.2017 року, товарних чеків № 1, 2, 3 від 2.09.2017 року, накладних № 4 від 2.09.2017 року та № 1 від 8.10.2017 року, трудової книжки ОСОБА_1, довідки ФОП ОСОБА_5, трудової книжки ОСОБА_2 серії БТ-І № 8215166, довідки Маневицького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області від 6.02.2018 року.

Згідно ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В поданій до суду позовній заяві позивачем ОСОБА_1 не зазначено доказів, що підтверджують вказані в ній обставини в тій частині, що відповідач постійно їздить на заробітки, отримує доходи, які значно перевищують доходи позивача, а також, що його матеріальний стан значно покращився з моменту винесення рішення про стягнення з нього аліментів, а тому він має можливість та повинен сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини в більшому розмірі – 1500 гривень щомісячно. Не наведено позивачем ОСОБА_1 у відповідності до ст. 81 ЦПК України доказів у підтвердження вказаних позовних вимог і в ході судового розгляду даної справи. Вказані обставини заперечуються відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 суд бере до уваги, що з моменту винесення судом рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини збільшився як прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, так і визначений законом мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В п. 3 постановиПленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі” роз?яснено, що відповідно до положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов?язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов?язків щодо дитини.

Згідно ст. 1 Закону України „Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров?я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров?я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, зокрема, ст. 192 Сімейного кодексу України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров?я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося її матеріальне становище, сімейний стан чи стан її здоров?я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров?я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров?я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров?я одержувача аліментів.

Вищевказаних обставин, всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, позивачем не доведено належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 7 Закону України „Про державний бюджет на 2018 рік” розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

На даний час розмір аліментів, які позивач отримує щомісячно від відповідача, є меншим, ніж мінімальний розмір аліментів, що встановлений законом.

Відповідно до ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в зв?язку із збільшенням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку наявні підстави для збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_2, визначеногосудовим наказом Маневицького районного суду Волинської області від 23 серпня 2013 року, винесеним у справі № 164/1195/13-ц.

Беручи до уваги рівність обов?язків батьків щодо матеріального утримання дитини, матеріальний стан позивача, з якою проживає дитина, яка працює, та відповідача, який офіційно ніде не працює, має нерегулярний дохід, а також рівень прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який батьки повинні забезпечити дитині, суд вважає, що наявні визначені законом підстави для часткового збільшення розміру аліментів, оскільки аліменти - це кошти, спрямовані саме на утримання дитини, розмір яких повинен бути достатнім для цього, та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі, необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який мала дитина до виникнення спору про стягнення аліментів, і який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, при цьому дитина має бути захищеною та отримувати належне утримання від батька, що гарантовано як нормами національного, так і нормами міжнародного законодавства.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що слід збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 згідно судового наказу Маневицького районного суду Волинської області № 164/1195/13-ц від 23 серпня 2013 року на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2, з 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та до досягнення нею повноліття до 930 гривень щомісячно та до досягнення нею повноліття, припинивши стягнення аліментів з ОСОБА_2 згідно судового наказу Маневицького районного суду Волинської області № 164/1195/13-ц від 23 серпня 2013 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на рахунок УДКСУ у Манев.р-ні(Манев.р-н)22030001 (рахунок отримувача 31211206700287, код отримувача 37950857, код банку отримувача 803014, банк отримувача – ГУДКСУ у Волинській області, найменування суду – Маневицький районний суд Волинської області) 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК, ст.ст. 180 – 184, 192 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 33АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), жительки смт. Колки, вул. Грушевського, б. 16АДРЕСА_2, аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,в розмірі 930 (дев?ятсот тридцять) гривень щомісячно та до досягнення нею повноліття.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 згідно судового наказу Маневицького районного суду Волинської області від 23 серпня 2013 року, винесеного у справі № 164/1195/13-ц.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)на рахунок УДКСУ у Манев.р-ні(Манев.р-н)22030001 (рахунок отримувача 31211206700287, код отримувача 37950857, код банку отримувача 803014, банк отримувача – ГУДКСУ у Волинській області, найменування суду – Маневицький районний суд Волинської області) 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя районного суду О.В. Невар