Ухвала суду № 72380233, 22.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2720/18

Провадження № 2/522/5334/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове виконання обов’язку в натурі,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, відповідно до якого вимагає зобов’язати ОСОБА_2 виконати умови Попереднього договору купівлі-продажу нерухомості від 17.10.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

21.02.2018 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту (Забороною відчуження) на нежитлове приміщення, загальною площею 115,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Одеса, провулок Віце-Адмірала Жукова, б. 17/19, приміщення №4; шляхом заборони вчиняти будь які реєстраційні дії відносно нерухомого майна – нежитлового приміщення - загальною площею 115,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Одеса, провулок Віце-Адмірала Жукова, б. 17/19, приміщення №4.

В обґрунтування вимог заяви позивач вказує, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за Попереднім договором купівлі-продажу нерухомості від 17 жовтня 2017 року, відповідно до умов якого сторони зобов’язані укласти Договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 115,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Одеса, провулок Віце-Адмірала Жукова, б. 17/19, приміщення №4, за умовами якого відповідач (продавець) передасть у власність позивача (покупця), а покупець прийме зазначене майно і сплатить за нього грошову суму в загальному розмірі 3 184 554,96 грн..

У зв’язку з тим, що станом на теперішній час відповідач ухиляється від добровільного виконання зобов’язань щодо повернення грошових коштів існує загроза відчуження майна, яке є предметом Попереднього договору купівлі-продажу з метою подальшого уникнення відповідальності за невиконання зобов’язань.

Майно на яке є доцільним накласти арешт та заборонити відчуження та проведення реєстраційних дій належить відповідачу на підставі Свідоцтва про право власності від 07 травня 2009 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради. Відомостей щодо наявності іншого майна відповідача йому не відомо, в зв’язку з чим відсутність забезпечення його вимог ускладнить виконання рішення суду в подальшому та вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в зв’язку з чим це є необхідним для захисту його прав.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступного.

Відповідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов’язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв’язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, суд виходить з того, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду справи, суд може забезпечити позов наприклад, накласти арешт на майно, заборонити вчиняти певні дії, заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі.

Проаналізувавши зміст позовних вимог ОСОБА_1, розглянувши заяву про забезпечення позову, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, а саме: в частині накладення арешту на нежитлове приміщення, загальною площею 115,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Одеса, провулок Віце-Адмірала Жукова, б. 17/19, приміщення №4, оскільки всі перелічені вище обставини вказують на можливість порушення прав позивача на судовий захист, який гарантований Конституцією України, а забезпечення позову навпаки виступить запорукою виконання можливого рішення суду. В частині забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь які реєстраційні дії відносно нерухомого майна – нежитлового приміщення - загальною площею 115,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Одеса, провулок Віце-Адмірала Жукова, б. 17/19, приміщення №4, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту охоплює заборону вчиняти будь-які дії щодо майна на яке накладено арешт.

Керуючись ст.ст. 149-150, 153 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити частково.

Накласти арешт на нежитлове приміщення, загальною площею 115,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Одеса, провулок Віце-Адмірала Жукова, б. 17/19, приміщення №4.

Копію ухвали направити до управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Черняховського, 6).

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її винесення.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Н.А. Ільченко