Рішення № 72380170, 15.02.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5406/17

Провадження № 2/500/587/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Сирбу Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу Арнаут О. В. про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2017 року позивач звернулась до суду з позовними вимогами, які заявою від 03.01.2018 року уточила та просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5, на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_3, в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_4, свої вимоги мотивує тим, що вищевказане майно належить її чоловіку ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входить квартира АДРЕСА_4. Позивач прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено, у зв'язку з тим, що відсутні документи, що підтверджують факт місця відкриття спадщини і факт сумісного проживання разом із спадкодавцем.

Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, розгляд справи залишив на розсуд суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу Арнаут О.В., в судове засідання не з'явився, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши думку представника позивача, заслухавши покази свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що 15.07.1998 року між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 3459, згідно якого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 продали, а ОСОБА_5 купив квартиру АДРЕСА_2. Вказаний договір посвідчений представництвом Одеської товарної біржі в м. Ізмаїл, але нотаріально посвідчений не був. На теперішній час вказаний договір не оскаржений та не скасований.

З оглядом на вищевказане, враховуючи, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, суд відповідно до вимог статті 47 ЦК УРСР (1963 року), визнає вищевказаний договір дійсним. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення договору не вимагається.

Право власності таким чином за ОСОБА_5встановлюється відповідно ст. 328 ЦК України.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 23.07.2007 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського району міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить квартира АДРЕСА_4.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №48141531 від 20.06.2017 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Арнаут О.В., згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, відсутня.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_5 являється:

- дружина ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 21.03.2000 року, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської ради Одеської області.

Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно до ч.1 ст. 29 ЦК України - місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України - місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. При цьому у п.23 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» - реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5, проживали, на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено показаннями, допитаних в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які пояснили, що ОСОБА_5 постійно проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та зазначили, що позивачка мешкала разом із чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 з 2004 року по день смерті ОСОБА_5.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що згідно ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання ОСОБА_5, тобто кв. АДРЕСА_5

Крім того, з показань свідків вбачається, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем за однією адресою, а саме за адресою: АДРЕСА_1, тобто, вважається такою, яка прийняла спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Арнаут О.В. №305/02-14 від 27.07.2017 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що відсутні документи, що підтверджують факт місця відкриття спадщини і факт сумісного проживання разом із спадкодавцем.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, заслухавши пояснення свідків, та приймаючи до уваги, що в зв'язку оформлення спадщини в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв'язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: 68600, АДРЕСА_1) до Ізмаїльської міської ради Одеської області Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу Арнаут О.В. (місцезнаходження: 68612, АДРЕСА_3) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: 68600, АДРЕСА_1, разом з ОСОБА_5, на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: 68600, АДРЕСА_1,в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності наквартиру АДРЕСА_4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2018 року.

Суддя: О.Я.Присакар