Ухвала суду № 72379634, 23.02.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/10025/17

н\п 1-кп/490/1001/2017

У Х В А Л А

23 лютого 2018 року м. Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Мамаєвої О.В., за участю секретаря Баришнікової І.М., провівши судове засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 12017150000000654, та № 1201715000000900 за обвинуваченням: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Миколаєва, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

З участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор Петренко А.О., потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представник потерпілих ОСОБА_5; сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_1, захисники Щербакова С.М., Щербакова А.О. , Сабанов В.М.

ВСТАНОВИВ:

До обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, востаннє строк тримання під вартою продовжено до 09 березня 2018 року включно. Як випливає зі змісту ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку тримання під вартою обвинуваченого незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження цього строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу не змінились.

Потерпілі та їх представник підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений та його захисники заперечують проти клопотання прокурора, просять змінити запобіжний захід на більш м'який у вигляді домашнього арешту. Крім того, зазначають, що прокурором не доведено наявність ризиків, на які він посилається, а тяжкість покарання сама по собі не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обвинувачений має на утриманні неповнолітніх дітей, не має наміру переховуватись від суду. Знаходячись під вартою, він не отримує належної медичної допомоги.

Вислухавши з приводу вказаного питання думки учасників процесу, суд приходить до наступного. Зі змісту ст.199 КПК України слідує, що суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики враховані при застосуванні такого запобіжного заходу не зменшилися. ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, зареєстрований та проживає за межами Миколаївської області, зважаючи на викладене, існує ризик того, що обвинувачений в подальшому, перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обізнаний про місце мешкання потерпілих, в зв'язку з чим останній може впливати на них та тим самим перешкоджати або негативно впливати на хід судового розгляду.

Ці ризики були враховані слідчим суддею під час застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та під час продовження строку тримання під вартою судом і станом на теперішній час не перестали існувати та не зменшилися.

Таким чином, під час розгляду вказаного питання доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.

Посилання сторони захисту на погрішення стану здоров'я обвинуваченого та неможливість отримати в умовах СІЗО належної медичної допомоги, на разі будь-якими доказами не підтверджені.

За такого, суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно, клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу на більш м'який задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 183, 194, 199, 331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисників про зміну запобіжного заходу на більш м'який відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 продовжити до 23 квітня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження.

Суддя О.В. Мамаєва