Ухвала суду № 72379456, 22.02.2018, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1517/17

Провадж.№ 2-а/481/6/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2018 року Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Уманської О.В.,

з участю секретаря Кузьміної Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

05.12.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області про визнання протиправними дій ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області щодо відмови ( відкладення розгляду питання на невизначений строк) у надані позивачкі дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі щодо земельних ділянок для будівництва індивідуального гаражу та для ведення садівництва. ОСОБА_1 просила зобов’язати ОСОБА_2 міську раду Миколаївської області видати дозвіл їй для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж даних ділянок.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, від неї до суду надійшло письмове клопотання про передачу справи на розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області у судове засідання не з’явився, направив заяву про розгляд справи без їх участі . Щодо передачі справи для розгляду за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду не заперечувала.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що дану справу слід передати на розгляд Миколаївського окружного адміністративного суду з наступних мотивів.

Відповідно до п. 10 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України, в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, справи в судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Предметна підсудність адміністративних справ визначена ст. ст.19, 20 КАС України в редакції, що діє з 15.12.2017 року. Частиною першою ст. 20 КАС України визначено вичерпний перелік адміністративних справ, які розглядаються місцевими загальними судами. Згідно частини 2 вказаної статті передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов’язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Безальтернативними положеннями ст. 20 КАС України (в новій редакції) визначено предметну підсудність адміністративних судів, за якою спори, щодо оскарження рішень суб'єків владних повноважень підсудні окружним адміністративним судам, а не місцевим, як адміністративним.

Аналіз даних положень процесуального закону дають підстави стверджувати, що дана справа, з 15 грудня 2017 року має розглядатись виключно окружним адміністративним судом.

Процесуальним законом не передбачено дій суду, у випадку, якщо суд встановить, що справа предметно підсудна іншому адміністративному суду.

Одночасно, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи, серед іншого, судом встановленим законом.

Розкриваючи значення даного терміну ЄСПЛ у Рішенні "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року зазначив, що суд встановлений законом передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. У пунктах 107-109 Рішення у справі "Коем та інші проти Бельгії" суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і таким чином не міг вважатись судом, встановленим законом.

Таким чином, суд вважає, що продовження розгляду даної справи місцевим як адміністративним судом, в той час коли вона предметно підсудна вже іншому суду, не може вважатись розглядом справи судом, встановленим законом, в розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і має бути передана суду до юрисдикції якого належить розглядати даний спір.

Приймаючи дане рішення суд керується і положеннями ст. 6 КАС України, якими передбачено Верховенство права при вирішенні справи. Застосовуючи даний принцип людина її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. При цьому, забороняється відмова в розгляді та вирішенні справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Суд вважає, найбільш правильним рішенням направлення даної справи до суду, який став компетентним для розгляду спору даної категорії після відкриття провадження у ній, задля уникнення можливого скасування рішення суду в такій справі з підстав його розгляду судом, який був не компетентним для його розгляду або не встановлений на підставі закону.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача, а тому справу слід передати на розгляд Миколаївського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. ст.20,29,243, 297 КАС України, суд,

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії - передати на розгляд Миколаївського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя