Ухвала суду № 72378817, 23.02.2018, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 226/4232/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області

у складі : головуючого судді Саламахи О.В.

за участю: секретаря Носулько К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за заявою засудженої ОСОБА_1 про перегляд вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 22.10.2012, яким ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за нововиявленими обставинами, за участю сторін кримінального провадження: прокурора – Барновського О.Б., потерпілого – ОСОБА_2; засудженої – ОСОБА_1; захисника – ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

До Тульчинського районного суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з заявою про перегляд вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 22.10.2012, яким, остання засуджена за вчинення злочину, передбаченого, ч. 1 ст. 286 КК України, до покарання виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадяни та позбавлення права керування транспортними засобами на три роки, за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що під час досудового слідства у справі проведена автотехнічна експертиза № 194-а від 19.06.2012, яка не надала відповідь на друге та третє питання слідчого про те, чи мали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 технічну можливість попередити ДТП, а тому за клопотанням її захисника ОСОБА_4 відділенням Київського НДСІЕ 07.11.2013 проведено автотехнічне дослідження за № 2005/13-21, згідно висновку якого ОСОБА_1 позбавлена можливості виконати вимоги ПДР, при досліджені неможливо надати оцінку відповідності її діям вимогам ПДР, через відсутність об’єктивної та кількісної інформації про можливість виявлення нею під час зміни руху зустрічного транспортного засобу, оскільки протокол відтворення обставин та обстановки події від 13.06.2012, складено з порушенням вимог Методичних рекомендацій у галузі судової автотехнічної експертизи по визначенню загальної та конкретної видимості перешкод чи небезпеки для руху.

Також, на час ухвалення вироку Тульчинському районному суду не було відомо, що слідчим до матеріалів справи не приєднано матеріали технічної експертизи лампочки, у зв’язку з цим судом не надано оцінку доказу факту наявності чи відсутності освітлення на транспортному засобі під керуванням ОСОБА_5, тому і просить переглянути вирок за нововиявленими обставинами.

У подальшому, ОСОБА_1 подано клопотання, з посиланням на обставини встановленні попереднім складом суду під час розгляду заяви за нововиявленими обставинами та вимогою скасувати, як не правильний вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 22.10.2012 та ухвалу Тульчинського районного суду від 01.03.2013 у кримінальній справі № 226/4232/12 та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні засуджена ОСОБА_1 та її захисник підтримали заяву, та наполягали на її задоволенні, посилаючись на обставини викладені в заяві та клопотанні.

Потерпілий ОСОБА_2 заперечив, щодо задоволення заяви засудженої.

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви, з посиланням на те, що засуджена та її захисник не довели наявність нововиявлених обставин, які б давали підстави для скасування вироку, а зазначені факти були предметом дослідження у суді під час ухвалення вироку.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, заяву про перегляд вироку за нововияленими обставинами, суд встановив, що ОСОБА_1 вироком Тульчинського районного суду Вінницької області 22.10.2012 засуджена за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі 400 (чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26.12.2012 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 22.10.2012 – залишено без змін.

Засуджена ОСОБА_1 у своїй заві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами посилається на те, що під час досудового слідства у справі проведена автотехнічна експертиза № 194-а від 19.06.2012, яка не надала відповідь на друге та третє питання слідчого про те, чи мала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 технічну можливість попередити ДТП, а тому за клопотанням її захисника ОСОБА_4 відділенням Київського НДСІЕ 07.11.2013 проведено автотехнічне дослідження за № 2005/13-21, згідно висновку якого ОСОБА_1 позбавлена можливості виконати вимоги ПДР, при досліджені неможливо надати оцінку відповідності її діям вимогам ПДР, через відсутність об’єктивної та кількісної інформації про можливість виявлення нею під час зміни руху зустрічного транспортного засобу, оскільки протокол відтворення обставин та обстановки події від 13.06.2012, складено з порушенням вимог Методичних рекомендацій у галузі судової автотехнічної експертизи по визначенню загальної та конкретної видимості перешкод чи небезпеки для руху ( т. 1 а.с. 201-204).

Також на те, що судом не взято до уваги при ухвалені вироку висновок автотехнічної експертизи № 1100 від 03.07.2012, в якому експертом зазначено, що дати відповідь чи випромінювала світло лампа на час ДТП не визнається за можливе.

Крім того, у подальшому у клопотанні про скасувати вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 22.10.2012 та ухвалу Тульчинського районного суду від 01.03.2013 у кримінальній справі № 226/4232/12 посилається на обставини, які встановлювались судом під час перегляду вироку за новоявленими обставинами за період з 14.11.2013 по 03.07.2017.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України, нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Нововиявленими обставинами у процесуальному праві є узагальнена категорія юридичних фактів, які мають суттєве значення для вирішення справи, але не були відомі суду та іншим учасникам процесу на момент постановлення рішення, внаслідок чого була допущена судова помилка.

Отже, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами можуть бути тільки такі обставини, які не були відомі суду на момент постановлення рішення.

Згідно ст. 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз’яснення чи доповнення його висновку.

Посилання засудженої на дослідження експерта обставин ДТП № 2005/13-21 від 07.11.2013, не є належним доказом, оскільки таке дослідження не визначено нормами КПК України (2012 року), а висновок автотехнічної експертизи № 194а від 19.06.2012, протокол огляду місця події від 04.06.2012, досліджувалися судом під час ухвалення вироку 22.10.2012, і Апеляційним судом Вінницької області та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних у кримінальних справ під час розгляду апеляційної та касаційної скарги, і надано оцінку про, що відомо засудженій.

Також, обставини, на які вказує засуджена ОСОБА_1, а саме щодо того, чи горіло світло фари транспортного засобу «мотоцикла» з посиланням на висновок автотехнічної експертизи № 1100 від 03.07.2012, який не був долучений до матеріалів справи слідчим, і в якому експертом зазначено, що дати відповідь чи випромінювала світло лампа на час ДТП не визнається за можливе, також суд не може розцінювати, як нововиявлена обставина, оскільки це було предметом дослідження судом під час ухвалення вироку 22.10.2012, а також досліджувалось Апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги, останньої, та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ під час розгляду касаційної скарги, оскільки засуджена посилалася на вказані факти у свої скаргах.

За приписами ч. 1 ст. 466 КПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Частиною ст. 319 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку.

Тому, посилання засудженої у клопотанні від 16.01.2012 про скасування вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 22.10.2012 та ухвалу Тульчинського районного суду від 01.03.2013 у кримінальній справі № 226/4232/12 на обставини, які встановлювались судом під час перегляду вироку за новоявленими обставинами за період з 14.11.2013 по 03.07.2017, судом не можуть бути прийняті до уваги, як докази, оскільки відповідно до ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в заяві ОСОБА_1 нововиявлені обставини для перегляду вироку суду відсутні, а тому її заява підлягає залишенню без задоволення, оскільки перевіривши матеріали заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для перегляду вироку за нововиявленими обставинами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 332, 350 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву засудженої ОСОБА_1 про перегляд вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 22.11.2012 за нововиявленими обставинами – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області.

Суддя: