Рішення № 72378623, 19.02.2018, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1780/17

провадження № 2/136/693/17

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

"19" лютого 2018 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" звернувся до суду із вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 (далі – позичальник, держатель, відповідач), обґрунтовуючи підставність позову тим, що 15 серпня 2013 року між ПАТ "Енергобанк" та відповідачем було укладено Договір № 01-006283-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA. 28 серпня 2013 року сторони уклали та підписали Додаткову угоду №1 до цього Договору, за умовами яких, Банк зобов’язався відкрити Держателю Картковий рахунок № 26255511944901 в гривнях та випустити кредитну картку типу Visa Gold, а також виконувати розрахункове обслуговування Платіжних операцій, здійснених з використанням Кредитної картки, її реквізитів чи без використання Картки. У відповідності до пп. 2.1.2 Кредитного договору, Банк зобов’язався надати Держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної Кредитної лінії, а Держатель зобов'язався повернути суму отриманого Кредиту на умовах, в строки та в порядку, що передбачені цим Договором. У підпункті 2.1.3 Договору кредиту зазначено, що розмір Кредитного ліміту зазначається в Додатковій угоді до Договору, що є його невід’ємною частиною. Згідно п. 1. Додаткової угоди, розмір Кредитного ліміту складає 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок. Сторони узгодили, що строк дії договору становить один рік з моменту підписання та пролонговується за умов визначених договором на той же строк і на тих же умовах. Банк свої зобов’язання за договором виконав та передав обумовлену договором суму грошових коштів відповідачеві, проте відповідач неналежним чином виконував умови договору в результаті чого станом на 02 серпня 2017 року загальна сума заборгованості по кредиту, що підлягає поверненню склала 93 069, 96 (дев’яносто три тисячі шістдесят дев’ять) гривень 96 копійок з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 15 827, 06 грн.; заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (тіло кредиту) - 33 719, 43 грн.; заборгованість за штрафами за виникнення прострочених % по кредиту - 12 264, 81 грн.; заборгованість за штрафами за несанкціонований овердрафт (переліміт) - 12 166, 61 грн.; заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (константа) - 5 250, 00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 13 842, 05 грн., які відповідач у добровільному порядку не погашає, тому позивач просить суд присудити їх із відповідача в примусовому порядку та вирішити питання судових витрат.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте подав до суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити, а справу розглянути у його відсутність, у разі неявки відповідача, проти заочного розгляду справи та ухвалення рішення у справі за таких обставин не заперечує.

Відповідач, будучи повідомленим про день та час розгляду справи за адресою зареєстрованого місця проживання, в судове засідання не з’явився, а судовий виклик повернуто до суду за не запитом, утім за правилами ст.128 ЦПК України, судовий виклик вважається врученим особі належним чином.

Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву відповідач до суду не подав.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення за наявними в справі матеріалами, в порядку спрощеного позовного провадження, на підставі ст. 280 ЦПК України, за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів, оскільки представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи, при цьому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що 15 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Енергобанк" та ОСОБА_2 було укладено Договір № 01-006283-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA.

28 серпня 2013 року сторони уклали та підписали Додаткову угоду №1 до вказаного вище Договору кредиту.

Згідно пп. 2.1.1 Договору кредиту сторони узгодили, що Банк відкриває Держателю Картковий рахунок № 26255511944901 в гривнях та випускає кредитну картку типу Visa Gold, а також виконує розрахункове обслуговування Платіжних операцій, здійснених з використанням Кредитної картки, її реквізитів чи без використання Картки.

У відповідності до пп. 2.1.2 Кредитного договору, Банк надає Держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної Кредитної лінії. Кредит надається в межах Кредитного ліміту за винятком випадків, передбачених цим Договором, а Держатель зобов'язується повернути суму отриманого Кредиту на умовах, в строки та в порядку, що передбачені цим Договором.

У підпункті 2.1.3 Договору кредиту зазначено, що розмір Кредитного ліміту зазначається в Додатковій угоді до Договору, що є його невід’ємною частиною.

Згідно п. 1. Додаткової угоди, розмір Кредитного ліміту складає 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Розмір стандартної відсоткової ставки визначається Тарифами та становить 35%.

Сторони узгодили у п. 2.6 Договору кредиту, що строк дії кредитної лінії становить один рік з моменту підписання Сторонами цього Договору. Якщо не пізніше ніж за 45 (сорок п’ять) календарних днів до закінчення терміну дії Кредитної лінії, за умови, що з боку Держателя відсутня прострочена заборгованість за кредитом та/або обслуговуванню Карткового рахунку та жодна із сторін в установленому договором порядку не заявить про припинення строку дії Кредитної лінії, термін дії Кредитної лінії продовжується на той же строк і на тих же умовах.

Банк свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи (а.с.10-12, 24), однак відповідач припинив виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв'язку із чим станом на 02 серпня 2017 року загальна сума заборгованості по кредиту, за розрахунками банку, що підлягає поверненню склала 93 069, 96 (дев’яносто три тисячі шістдесят дев’ять) гривень 96 копійок з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 15 827, 06 грн.; заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (тіло кредиту) - 33 719, 43 грн.; заборгованість за штрафами за виникнення прострочених % по кредиту - 12 264, 81 грн.; заборгованість за штрафами за несанкціонований овердрафт (переліміт) - 12 166, 61 грн.; заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (константа) - 5 250, 00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 13 842, 05 грн., які у добровільному порядку на вимогу банку позивач не сплачує.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зі змісту ст. 526, 530 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо в зобов’язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Про необхідність виконання зобов'язань за кредитним договором в добровільному порядку відповідача було повідомлено вимогами направленими в його адресу (а.с.28, 31, 33).

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором.

За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом - 15 827, 06 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 13 842, 05 грн., ґрунтується на вимогах закону та договору, а відтак за відсутності будь - яких заперечень з боку відповідача, підлягає задоволенню в цій частині.

З'ясовуючи правову підставу нарахування Банком заборгованості за штрафними санкціями за виникнення простроченої заборгованості (тіло кредиту) - 33 719, 43 грн.; заборгованості за штрафами за виникнення прострочених % по кредиту - 12 264, 81 грн.; заборгованості за штрафами за несанкціонований овердрафт (переліміт) - 12 166, 61 грн.; заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (константа) - 5 250, 00 грн., суд виходить із такого.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 5.1 договору за користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк щомісячно нараховує проценти, комісії, розраховує та стягує пеню та штрафи в розмірі, встановленому тарифами. Проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений в пункті 2.6 договору.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2. договору сторони несуть майнову відповідальність, в розмірі, передбаченому тарифами, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, а також за порушення правил. У випадку несвоєчасного погашення мінімального платежу чи виникнення овердрафту держатель зобов'язаний додатково сплатити на користь банку штраф у розмірі, передбаченому тарифами.

У той час, згідно з пунктом 1.12 Тарифів за відкриття та обслуговування пакету «Кредитна карта VIZA Мандрівник» (далі - Тарифи), на які у позові посилається позивач, сторонами зобов’язання узгоджувалась сплата комісії банку за видачу готівки із карткового рахунку з використанням картки (4%+5 грн.; 4%+30 грн.), а п.1.16 Тарифів сторонами узгоджена була сплата штрафу за користування перелімітом (несанкціонованим овердрафтом), яка розраховується – 0,2 % в день від суми переліміту, штраф за виникнення простроченої заборгованості узгоджено у п.1.15 Тарифів та розраховується – 50 грн. + 2% в день від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 р. N 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь.

Зважаючи на те, що Тарифами визначено сплату комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача та іншого позивачем не доведено, суд вважає, що нарахування комісії (п.1.12 Тарифів) у даному випадку є незаконним (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 р. у справі N 6-1746цс16).

Крім цього, судом встановлено, що обумовлені у п.1.15 та п.1.16 Тарифів суми, що нараховані позивачем у розрахунку відповідачеві, в розумінні норм ст.549 ЦК України є нічим іншим як пеня, яка обчислюється протягом усього строку порушення зобов’язання у відсотках за кожен день, у той час як штраф є разовою санкцією, тобто за кожен проступок стягується разова фіксована сума.

Оскільки за умовами зобов’язання не узгоджувались умови щодо стягнення штрафу як разової санкції у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, отож суд вважає, що такі вимоги не підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення заборгованості за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (константа) - 5 250, 00 грн., то такі вимоги задоволенню також не підлягають, оскільки Тарифами за відкриття та обслуговування пакету «Кредитна картка VISA Мандрівник» такого штрафу, як константа не передбачено.

Враховуючи викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо та в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі - 15 827, 06 грн. та заборгованість за нарахованими процентами - 13 842, 05 грн., а всього 29 669, 11 грн.

В решті позову слід відмовити за необґрунтованості та безпідставності пред'явланих вимог.

Питання судових витрат, суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, а тому у разі часткового задоволення позову, суд покладає витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отож із відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 510 гривень судового збору (29 669, 11 грн. х 1 600 грн./ 93 069,96 грн.), решта за рахунок позивача.

На підставі ст. 509, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (місце знаходження: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 56, код ЄДРПОУ - 19357762) до ОСОБА_2 (місце проживання: 21000, АДРЕСА_1; паспорт серії AT № 021684, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 14.02.2013; місце реєстрації: с. Королівка, вул. Садова, 14, Липовецького району, Вінницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» заборгованість за Договором № 01-006283-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA від 15.08.2013 у розмірі 29 669, 11 грн.(двадцять дев’ять тисяч шістдесят дев’ять гривень 11 коп.) гривень.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» судові витрати в вигляді судового збору в сумі 510, 00 (п’ятсот дев’ять грн.. 00 коп.) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Д.Т. Кривенко