Ухвала суду № 72378563, 13.02.2018, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1386/17

Провадження у справі № 1-в/135/6/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2018 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Патраманського І.О.,

при секретарі

судового засідання ОСОБА_1,

за участі прокурора Веселовської О.О.,

представника органу

пробації ОСОБА_2,

неповнолітнього

засудженого ОСОБА_3,

захисника неповнолітнього

засудженого

-адвоката ОСОБА_4,

законного представника

неповнолітнього

засудженого ОСОБА_5,

представника служби

у справах дітей ОСОБА_6,

інспектора з ювенальної

поліції ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судового засідання, у м. Ладижин Вінницької області подання заступника начальника Тростянецького міськрайонного відділу з питань пробації Центрально – Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, майора внутрішньої служби ОСОБА_2 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання засудженого:

ОСОБА_3, 16.02.2000року народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, засудженого 29.12.2015 року вироком Ладижинського міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, відповідно до ст. 75, ст. 104, п. п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 1 (один) рік, -

ВСТАНОВИВ:

Тростянецький міськрайонний відділ з питань пробації Центрально – Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України звернувся до суду з поданням і просив скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням і направити неповнолітнього засудженого ОСОБА_3 для відбування покарання, призначеного вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 29.12.2015 року у виді 4 років позбавлення волі, за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

На обґрунтування подання зазначив, що 29.12.2015 року вироком Ладижинського міського суду Вінницької області ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та засуджено до 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст. ст. 75, 104, п. п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України неповнолітнього ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - 1 рік. Під час іспитового строку, ОСОБА_3. вчинив новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за який його засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки та звільнено від відбування покарання за вчинення цього злочину у відповідності до п. п. "а" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році". Також ОСОБА_3 під час іспитового строку не виконував покладені на нього обов'язки. Він не з’являвся до органу пробації на реєстрацію у визначені дні, вчинив адміністративне правопорушення та був притягнутий до адміністративної відповідальності, до нього було застосовано примусовий захід виховного характеру у виді застереження.

У судовому засіданні представник органу з питань пробації ОСОБА_2 подання підтримала та просила його задовольнити.

Неповнолітній засуджений ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_4 проти задоволення подання заперечували, посилаючись на те, що ОСОБА_3 уже став на шлях виправлення.

Законний представник неповнолітнього засудженого ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення подання, посилаючись на те, що її брат ОСОБА_3. наразі проживає у неї, повністю усім забезпечений, уже став на шлях виправлення, неофіційно працює, а вона в свою черго виконує усі рекомендації відповідних органів та служб щодо його належного виховання.

Представник служби у справах дітей ОСОБА_6 та інспектор з ювенальної поліції ОСОБА_7 у вирішенні подання покладались на розсуд суду, однак зазначили, що ОСОБА_3 уже став на шлях виправлення.

Прокурор Веселовська О.О. просила задовольнити подання.

Вислухавши пояснення представника органу з питань пробації, неповнолітнього засудженого, його адвоката та законного представника, врахувавши думку прокурора та представників служби у справах дітей та інспектора з ювенальної поліції, суд вважає, що дане клопотання обгрунтоване та підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.

Відповідно до ст. ст. 537, 539 КПК України, скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, призначеним вироком суду у відповідності зі ст. 75 і ст. 76 КК України, здійснюється судом за місцем проживання засудженого на підставі подання органу виконання покарання за наявності підстав, передбачених ст. 78 КК України.

За змістом ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов’язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

У судовому засіданні встановлено, що 29.12.2015 року вироком Ладижинського міського суду Вінницької області ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та засуджено до 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75, 104, п. п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - 1 рік. Однак, ОСОБА_3 під час іспитового строку вчинив новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за який його засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. У відповідності до п. а) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначеного за цим вироком. ОСОБА_3 під час іспитового строку не виконував покладені на нього обов'язки. Він не з’являвся до органу пробації на реєстрацію у визначені дні, вчинив адміністративне правопорушення та був притягнутий до адміністративної відповідальності, до нього було застосовано примусовий захід виховного характеру у виді застереження.

Дані факти підтверджуються сукупністю доказів, що не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Із вироку Ладижинського міського суду Вінницької області від 29.12.2015 року видно, що ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та засуджено до 4 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75, 104, п. п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - 1 рік.

Із ухвали Лалижинського міського суду від 23.05.2016 року видно, що до неповнолітнього ОСОБА_3 застосовано примусовий захід виховного характеру у вигляді застереження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки на момент вчинення кримінального правопорушення він не досяг віку кримінальної відповідальності. Даний злочин ОСОБА_3 вчинив під час іспитового строку.

Із вироку Ладижинського міського суду Вінницької області від 11.10.2017 року видно, що неповнолітнього ОСОБА_3 визнано винуватим і засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. У відповідності до п. а) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначеного за цим вироком. Даний злочин ОСОБА_3 вчинив 30.04.2016 року, тобто під час іспитового строку.

Із матеріалів подання видно, що постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 10.03.2017 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 КУпАП у виді 30 годин громадських робіт.

Із характеристики № 2-10-3688 від 20.11.2017 року, виданої виконавчим комітетом Ладижинської міської ради Вінницької області, видно, що за час проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 зарекомендував себе з негативної сторони. Постійно підтримує дружні стосунки з особами раніше судимими, веде антигромадський спосіб життя, схильний до вчинення злочинів та правопорушень, вперто не бажає ставати на шлях виправлення.

Із письмових попереджень видно, що ОСОБА_3 неоднаразово попереджався органом пробації про скасування звільнення від покарання та направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Ці докази суд приймає до уваги, оскільки вони зібрані із дотриманням вимог законів, не суперечать один одному та ніким не оскаржуються.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання про необхідність направлення засудженого для відбування призначеного вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 29.12.2015 року покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі до місця відбування покарання, відповідно до ст. ст.87,88 КВК України, у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, тобто під вартою.

Початок строку відбування покарання неповнолітньому засудженому ОСОБА_3 рахувати з дня його затримання.

На підставі викладеного та керуючись п. 9 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, ч. 1,2 ст. 78 КК України, ч. 2 ст. 165, ч. 1,2 ст. 166 КВК України, суд -

УХВАЛИВ:

Подання заступника начальника Тростянецького міськрайонного відділу з питань пробації Центрально – Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, майора внутрішньої служби ОСОБА_2 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання засудженого ОСОБА_3 — задовольнити.

Скасувати звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та направити ОСОБА_3 у місця позбавлення волі для відбування покарання, призначеного за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 29.12.2015 року за ч. 2 ст. 186 КК України.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_3.

Доставити ОСОБА_3 в місця відбування покарання в порядку визначеному для засуджених до позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення через Ладижинський міський суд.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя