Рішення № 72377807, 29.06.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 червня 2017 р. Справа № 902/580/17

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут", м.Вінниця

до: Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області, м. Вінниця

про стягнення 605 944 грн 06 коп.

За участю секретаря судового засідання Кузьменко В.В.

За участю представників:

позивача: не з'явився.

відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 01-21/107/1 від 12.01.2017 р., посвідчення.

ВСТАНОВИВ :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" заявлено позов до Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області про стягнення 605 944 грн 06 коп. заборгованості за договором на постачання та транспортування природного газу для потреб не побутових споживачів № 11410Q7У48АВ026 від 17.02.2016 р.

Ухвалою суду від 12.06.2017 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/580/17 та призначено до розгляду на 29.06.2017 р.

Позивач правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час і місце розгляду справи останній повідомлявся належним чином - ухвалою суду від 12.06.2017 р., яка отримана ним про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення за № 2101200435883.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

А тому, з огляду на вказане та беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду позивача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності останнього.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 29.06.2017 р. представником відповідача до суду подано супровідний лист вих.. № 01-13/1819 від 29.06.2017 р. про доручення до матеріалів справи витребуваних доказів, серед яких заяви вих. № 01-13/1818 від 29.06.2017 р. відповідно до якої Територіальне управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області визнає обсяг заборгованості перед позивачем та не заперечує проти задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут".

Вказана заява приймається судом до розгляду, як така, що узгоджується з приписам ст. 22 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

17.02.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (Позивач, постачальник) та Територіальним управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області (Відповідач, споживач) укладено договір № 11410Q7У48АВ026 (Договір) (а.с. 11-14, т. 1).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов’язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов’язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об’єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення) (п. 1.5. Договору).

Згідно із п. 2.3. Договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахункових період (п. 4.1. Договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.

Відповідно до п. 2.9.1. Договору за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим зобов’язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

За змістом п. 2.9.2. Договору на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов’язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника. (п.п. 2.9.3, 2.9.4. Договору)

Відповідно до п. 2.9.5. Договору у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Згідно із п. 3.1. Договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

Ціна газу з урахування тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами становить 8127,50 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1625,50 грн., всього з ПДВ 9753,00 грн. (п. 3.2. Договору)

Згідно із п. 4.1. Договору розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць – з 07.00 годин першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

- 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

- У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів в п’ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

- Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2016 р. до 31.12.2016 р., а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають право внести зміни до Договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк. (п.п. 11.1., 11.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи позивач відповідно до умов укладеного Договору на протязі січня-квітня 2017 р. поставив відповідачу природний газ в кількості 87 633 куб.м. на загальну суму 844 908 грн 06 коп., що стверджується обопільно підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу (а.с. 15-44, т.1).

Відповідач в свою чергу за поставлений природний газ розрахувався частково в сумі 238 964 грн 00 коп., що підтверджується наявними у справі банківським виписками (а.с. 45-50, т. 1).

Таким чином борг відповідача за отриманий газ становить 605 944 грн 06 коп., розмір якого власне підтверджується сторонами, що випливає з обопільно підписаного ними акту звіряння від 15.05.2017 р.

Вказаним двостороннім актом звіряння взаєморозрахунків від 15.05.2017 р., підписаним уповноваженими представниками, сторони підтвердили наявну заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природній газ в сумі 605 944 грн 06 коп., що в свою чергу свідчить про визнання відповідачем факту існування заборгованості за отриманий ним газ від ТОВ "Вінницягаз Збут".

07.04.2017 р. та 05.05.2017 р. позивачем направлялися на адресу відповідача претензія та лист з вимогами погашення наявної заборгованості згідно договору на постачання та транспортування природного газу для потреб не побутових споживачів № 11410Q7У48АВ026 від 17.02.2016 р. (56-62, т. 1).

Однак слідує з матеріалів справи вказану суму заборгованості отриманий газ відповідачем не було сплачено, що й стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення між сторонами Договору на постачання та транспортування природного газу для потреб не побутових споживачів № 11410Q7У48АВ026 від 17.02.2016 р. між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З врахуванням наведеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за переданий природний газ в сумі 605 944 грн 06 коп. є правомірною та обґрунтованою, з огляду на що підлягає задоволенню судом в повному обсязі. При цьому, суд відповідно до приписів ст.ст. 22, 78 ГПК України приймає до уваги визнання позову відповідачем про стягнення 605 944 грн 06 коп.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо).

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням процесуальної позиції відповідача та заяви вих. № 01-13/1818 від 29.06.2017 р. про визнання позову.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

29.06.2017 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 4-6, 22, 31, 32, 34, 36, 42, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85, 87, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області, вул. Радіона Скалецького, будинок 17, м. Вінниця, 21018 (ідентифікаційний код - 26286152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут", провулок Костя Широцького, будинок, 24, м. Вінниця, 21012 (ідентифікаційний код - 39593306) - 605 944 грн 06 коп. – боргу, 9 089 грн 16 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 30 червня 2017 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - пров. Костя Широцького, 24, м. Вінниця, 21012.