Рішення № 72377740, 23.01.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.01.2018 Справа № 554/9931/17

провадження 2а/554/90/18

справа 554/9931/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2018 року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі

головуючого судді Січиокно Т. О.

при секретарі Ромаховій В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що він проходив військову службу у період з 1 квітня 1983 року по 26 квітня 1985 року, в тому числі у складі діючої армії з 9 липня 1983 року по 26 квітня 1985 року та являється учасником бойових дій в Республіці Афганістан. Під час проходження військової служби отримав поранення.

З 5 жовтня 2011 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності загального захворювання безстроково.

Згідно витягу із протоколу № 4432 від 26 листопада 2015 року Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв множинні вогнепальні поранення, ЗЧМТ- контузія головного мозку (1984 року), є захворюваннями, які пов'язані з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії.

Довідкою МСЕК № 0188375 від 22 лютого 2016 року йому безтерміново встановлено ІІ групу інвалідності по зору з 3 лютого 2016 року у зв'язку з захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Так, набувши право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги» , він звернувся до Полтавського обласного військового комісаріату з заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності у зв'язку з захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Листом Полтавського обласного військового комісаріату № 10/1070 від 1 червня 2017 року позивачу повідомлено про відсутність підстав для направлення розпорядникові бюджетних коштів - Департаменту фінансів Міністерства оборони України документів, щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, оскільки ним не надано довідки чи іншого достовірного документу, які б підтвердили причини та обставини поранення.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави № 554/4717/17 від 4 липня 2017 року зобов'язано Полтавський обласний військовий комісаріат подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України щодо виплати ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги».

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року вказану постанову залишено без змін.

На виконання вказаного рішення суду листом Полтавського обласного військового комісаріату № 10/2459 від 7 грудня 2017 року позивачу відмовлено, у призначенні одноразової допомоги, оскільки ним не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.

Вказані дії Відповідачів позивач вважає протиправними, такими, що порушують його право на належний рівень пенсійного забезпечення, що і стало підставою звернення його до суду з цим адміністративним позовом.

Представником відповідача від Полтавського обласного військового комісаріату до суду надано відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що листом № 10/2459 від 7 грудня 2017 року позивачу було відмовлено у призначенні одноразової допомоги на підставі рішення Комісії Міністерства оборони України від 24 листопада 2017 року, оскільки ним не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення.

23 січня 2018 року до суду надійшов відзив Міністерства оборони України на адміністративний позов, з якого вбачається, що причиною відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги є нібито не надання ним жодного документу, який би свідчив про причини та обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння чи навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, подані відповідачем відзиви на позов, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що надані позивачем докази, а також повідомлені відповідачем обставини, є достатніми для прийняття рішення у справі за правилами ст. 257 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, право позивача на вказану одноразову грошову допомогу вже було встановлено постановою Октябрського районного суду м. Полтави та Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 554/4717/16-а, які набрали законної сили.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності - або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Однак, незважаючи на встановлені норми чинного законодавства, які визначають гарантії соціального забезпечення військовослужбовців, відповідач, Міністерство оборони України, не прийняв відповідного рішення про призначення та виплату позивачу спірної допомоги, а тому такі дії відповідача є протиправними і підлягають судовому захисту.

Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово- лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 4432 від 26 листопада 2015 року множинні вогнепальні поранення, ЗЧМТ- контузія головного мозку (1984 року), є захворюваннями, які пов'язані з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії, а отже суд знаходить необґрунтованими посилання представника відповідача про відсутність доказів, які б свідчили про причини та обставини поранення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2015 року по справі 2-а-1626/12/1370, де зазначено, що документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами.

Довідкою МСЕК № 0188375 від 22 лютого 2016 року йому безтерміново встановлено ІІ групу інвалідності по зору з 3 лютого 2016 року у зв'язку з захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, тобто саме з цього часу у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги.

Отже, до факту встановлення інвалідності, як підстави для виплати зазначеної одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, повинні застосовуватися нормативно-правові акти, що діяли станом на 22 лютого 2016 року - день встановлення інвалідності другої групи.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2014 року у справі № К/800/1679/14.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" ( в редакції, чинній на час виникненнях спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні, (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується, окрім іншого, у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Враховуючи, що відповідачем Міністерством оборони України не надано доказів правомірності своїх дій, рішення, які полягають у відмові в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що останній має право на нарахування та виплату одноразової грошової допомогу як військовослужбовцю, який отримав ІІ групу інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі та порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.

Оскільки Міністерство оборони України не прийняло відповідного рішення про призначення та виплату позивачу спірної допомоги, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача, а отже скасування пункту 25 протоколу № 121 від 24 листопада 2017 року та зобов'язання Міністерство оборони України повторно розглянути висновок і документи, подані Полтавським обласним військовим комісаріатом та призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до 3акону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанови КМУ № 975 від 25 грудня 2013 року. .

Враховуючи, що рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги можливо прийняти на підставі наданих позивачем документів та висновку військовго комісаріату згідно приписів п. 13. Порядку № 975, тому суд приходить до висновку щодо наявності підстав для зобов'язання Полтавського обласного військового комісаріату надіслати висновок з документами про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на адресу Міністерства оборони України, а отже задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241-243, 246, 250-251 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 25 протоколу № 121 від 24 листопада 2017 року Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразовою грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства Оборони України.

Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України, які полягають у відмові призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, після звільнення з військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанови КМУ N 975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути висновок і документи, подані Полтавським обласним військовим комісаріатом, призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (згідно довідки МСЕК від 22 лютого 2016 року) відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня отримання повного тексту рішення.

Суддя Т. О. Січиокно