Ухвала суду № 72375884, 16.02.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8580/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2018 рокуслідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - Васильєва Н.П., при секретарі - Кострійчук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Цилюрика Олександра Анатолійовича у кримінальному провадженні № 12017000000001320 від 30.08.2017 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

16.02.2018 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Цилюрика Олександра Анатолійовича у кримінальному провадженні № 12017000000001320 від 30.08.2017 про арешт майна, а саме: на усе рухоме та нерухоме майно: Стеблівської ГЕС, яка знаходилася за адресами: Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район, смт. Стеблів, вул. Нечуя-Левицького, 91, 91/1 та Корсунь-Шевченківської ГЕС, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Чапаєва, буд. 80 Б, яке належать на праві приватної власності третій особі - ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ АСОЦІАЦІЇ «НОВОСВІТ».

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

16 лютого 2018 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, якою подано вказане клопотання, через канцелярію суду подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурор у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001320 від 30.08.2017 за фактами вчинення розтрати грошових коштів під час укладення АК «Харківобленерго» договорів поворотної фінансової допомоги від 23.07.2015 № 2 з ПАТ «Черкасиобленерго» на 51 млн. грн., від 26.06.2015 з ТОВ «Компанія Трейд-Актив» (фіктивне) на 9,98 млн. грн., придбання фіктивного підприємства ТОВ «Компанія Трейд-Актив», інше за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 364-1, ч. 2 ст. 205?1, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що факт протиправного (без проведення аукціону та погодження наглядових органів підприємства), за заниженою вартістю укладення 06.11.2015 між ПАТ «Черкасиобленерго» в особі в.о. голови Правління ОСОБА_2 та ЗЕА «Новосвіт» в особі генерального директора ОСОБА_3 договорів№ 549-01/10-15 на суму 3 899 тис.грн., № 550-01/10-15 на суму 5 485,5 тис.грн. № 552-01/10-15 на суму 7 860 тис.грн. та № 551-01/10-15 на суму 6 905,5 тис. грн., згідно яких ПАТ «Черкасиобленерго» передало у власність ЗЕА «Новосвіт» нерухоме та рухоме майно Стеблівської ГЕС, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район, смт. Стеблів, вул. Нечуя-Левицького, 91, та Корсунь-Шевченківської ГЕС, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Чапаєва, буд. 80 Б.

В подальшому частині нерухомого майна Стеблівської ГЕС, яка знаходилася за адресою: Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район, смт. Стеблів, вул. Нечуя-Левицького, 91, за договором від 06.11.2015 між ПАТ «Черкасиобленерго»ЗЕА «Новосвіт», присвоєно нову адресу: Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район, смт. Стеблів, вулиця Нечуя-Левицького, будинок 91/1.

Грошові кошти від реалізації майна ГЕС, у тому числі скеровувалися на рахунки фіктивного підприємства ТОВ «Компанія Трейд-Актив», всього 1 930 000 грн.

Обвинувальний акт стосовно засновника, керівника ТОВ «Компанія Трейд-Актив» за ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 КК України Генеральною прокуратурою України передано до Шевченківського районного суду м. Києва. Обвинувачений вину у вчиненні цих злочинів визнав та повідомив, що організатором вчинення цього злочину є колишній керівник ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_2 (за цим фактом стосовно керівника ПАТ «Черкасиобленерго»призначено судовий розгляд за обвинувальним актом Комінтернівським районним судом м. Харкова).

Інформація про те, що вартість зазначених об'єктів занижена, випливає з листа ПАТ «Черкасиобленерго» від 26.09.2017 про те, що зазначені об'єкти реалізовані за 24 150 000 грн. Водночас за два роки після їх реалізації, ними вироблено та реалізовано електричної енергії на 57 083 000 грн.

Також вбачається, що оцінка цих об'єктів проведена на замовлення ЗЕА «Новасвіт», з порушенням ст. 8 ЗУ «Про акціонерні товариства», щодо порядку залучення суб'єкта оціночної діяльності, тому як оцінщика мала залучати Наглядова рада підприємства.

Прокурор вказує, що є достатні підстави вважати, що зазначені об'єкти, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, наявні підстави для накладення арешту на них із забороною розпоряджатися та користуватися цим майном, шляхом його передачі для забезпечення відповідального зберігання ПАТ «Черкасиобленерго»..

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1, частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що 15.02.2018 вище зазначене усе рухоме та нерухоме майно постановою прокурора визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.

Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Цилюрика Олександра Анатолійовича у кримінальному провадженні № 12017000000001320 від 30.08.2017 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на усе рухоме та нерухоме майно: Стеблівської ГЕС, яка знаходилася за адресами: Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район, смт. Стеблів, вул. Нечуя-Левицького, 91, 91/1 та Корсунь-Шевченківської ГЕС, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Чапаєва, буд. 80 Б, яке належать на праві приватної власності третій особі - ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ АСОЦІАЦІЇ «НОВОСВІТ», (код ЄДРПОУ: 30594406, країна реєстрації: Україна), із забороною розпоряджатися та користуватися цим майном, шляхом його передачі для оперативного управління ним та забезпечення відповідального зберігання ПАТ «Черкасиобленерго»

Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя