Ухвала суду № 72374803, 08.02.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/196/18 Справа № 693/1225/15-к Категорія: ч.1 ст.115 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5прокурораОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 листопада 2017 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, раніше судимого: 1) 15.10.1993 року Жашківським районним судом Черкаської області за ч.3 ст.81 КК України з призначенням покарання на підставі ст.ст. 42,43 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, звільненого 18.07.1997 року по відбуттю покарання; 2) 25.12.1998 року Монастирищенським районним судом Черкаської області за ч.3 ст.81 КК України з призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 05.09.2003 року по відбуттю покарання, (погашення судимостей за які перервано вироками Жашківського районного суду від 13.05.2008 року та 11.08.2008 року та звільненого 06.08.2010 року від відбуття покарання у виді позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, судимість за який погашено згідно ч. 5 ст.90 КК України,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у вигляді 12 – ти років позбавлення волі.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 460 грн. 80 коп.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 рахувати з моменту фактичного затримання - 14 липня 2015 року.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили продовжено тримання під вартою.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України у строк покарання за даним вироком зарахувано ОСОБА_8 строк попереднього ув’язнення починаючи з дати обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме з 14.07.2015 року по дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» № 2046/8 від 18.05.2017 року, а саме по 21.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішена доля речових доказів.

в с т а н о в и л а :

Як вбачається з вироку, ОСОБА_8 визнано винними та засуджено за те, що він 11 липня 2015 року о 19 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись за місцем проживання своєї матері ОСОБА_9 в домоволодінні № 20, що розташоване по вул. Набережній в с.Скибин Жашківського району Черкаської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час сварки, маючи умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9, утримуючи в руках металеву сапу, яку підібрав за місцем проживання потерпілої, умисно, наніс близько восьми ударів металевою сапою в область голови ОСОБА_9

Отже, він, своїми умисними діями спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми у виді рани волосистої частини голови, саден голови, синців обличчя, крововиливів в м’які покрови лівої тім’яно-скроневої та тім’яної ділянок голови, залишки епідуральної гематоми лівої скроневої ділянки, об’ємом біля 3 мл., залишки субдуральної гематоми правої скроневої ділянки, об’ємом біля 3 мл., забою головного мозку по базальних поверхнях правої та лівої скроневих долей, лінійного перелому кісток склепіння та основи черепа зліва, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 273 від 13.07.2015 року належать до тяжких тілесних ушкоджень. Згідно вище вказаного висновку смерть ОСОБА_9 настала від отриманої нею відкритої черепно-мозкової травми, яка в своєму перебігу ускладнилась забоєм та розміщенням головного мозку.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій вважаючи вирок суду першої інстанції не обґрунтованим та незаконним, просив його переглянути та постановити новий вирок, щодо нього. На обґрунтування своїх апеляційних вимог послався на те, що судом при розгляді справи не були досліджені та оглянуті речові докази по справі, а при призначенні йому покарання у вигляді 12 років позбавлення волі, судом не було взято до уваги його стан здоров?я, а саме те, що після інсульту у нього відібрало праву сторону руки та ноги.

Потерпілий ОСОБА_10, будучи належним чином повідомлений про місце, дату і час проведення судового засідання, не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_8, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пом’якшити йому покарання, захисника ОСОБА_7, який підтримав апеляційну скаргу свого підзахисного та просив її задовольнити, пом’якшити покарання ОСОБА_8, прокурора, який заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а вирок суду без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом з точки зору належності, допустимості та достовірності. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вимоги вказаної норми закону, на думку колегії суддів, дотримані судом першої інстанції при постановленні вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_8

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги. У зв'язку з цим, апеляційний суд не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оскаржено в апеляційній скарзі.

Як встановлено перевіркою матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування та судове провадження у ньому проведені з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, спрямованих на всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи.

Як вбачається з вироку суду, свої висновки щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, суд обґрунтував на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені сукупністю доказів, досліджених під час судового розгляду, та які суд оцінив у відповідності до вимог ст.94 КПК України.

В суді першої та апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України не визнав, зокрема в судовому засіданні апеляційної інстанції зазначив, що у вбивстві матері він не винен, його оговорив брат – потерпілий ОСОБА_10, його просто зробили винним.

Не зважаючи на заперечення обвинуваченим своєї вини в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, колегія суддів вважає, що його вина повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_10 про те, що покійна була його матір’ю, а обвинувачений є його рідним братом. Мати неодноразово скаржилася йому, їх родичам про те, що обвинувачений свариться на неї, б’є її, відбирає гроші. Бувало, що вона втікала до його троюрідної сестри, яка проживає від хати матері на відстані біля 50 метрів. Він з нею їздив на освідування в м.Умань для встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, які їй заподіяв обвинувачений, але потім мати його пожаліла і справи до кінця не довела. За останній рік скаржилась 3 рази, що б’є, п’є. Він її бачив за 2 тижні до цих подій, так як вона приїжджала до нього і знову скаржилась на обвинуваченого. 12.07.2015 року його сину приблизно о 7 годині зателефонували сусіди матері та повідомили про те, що її знайшли побиту. Він приїхав у с.Скибин приблизно о 8 годині, але матір вже забрали у лікарню. На подвір’ї сидів ОСОБА_8, у нього трусилися руки, були і працівники міліції. На його запитання, чи він убив матір, обвинувачений заперечив та почав виражатися в його адресу нецензурною лайкою. Обвинувачений повідомляв працівникам міліції, що бачив як ранком з подвір’я матері вибігали ОСОБА_11 та Городецький. Він особисто заходив у будинок, в якому було все вигорнуто з шаф, перевернуто, розкидано. У хліві при вході в коридорі бачив велику калюжу крові, наче там відбувалася боротьба. Сапу він не бачив, але на подвір’ї є повно всякого господарського інвентаря, в тому числі і сапи. Він участі в огляді місця події не брав, але ходив з експертами і все їм показував. Приблизно о 16 годині він поїхав у лікарню до матері, щоб купити ліки і йому лікарі повідомили, що стан її дуже тяжкий. Він бачив її у лікарні, її обличчя було синього кольору, тілесних ушкоджень він не бачив. Наступного дня, 13.07.2015 року, приблизно о 7 годині, йому повідомили, що мати померла і до свідомості не приходила. Йому розповідала ОСОБА_12, що 12.07.2015 року обвинуваченого привозили назад додому, де він показував, що вбив матір сапою, після чого він помив сапу від крові.

- показами свідка ОСОБА_13 про те, що проживає по-сусідству від покійної та обвинуваченого з 1968 року, їй відомо, що між ними були сварки, коли обвинувачений був п’яним. 12.07.2015 року вона встала о 5 год. 30 хв. та почала поратися по господарству. У цей час вона не чула гавкання собак чи будь-якого шуму. Приблизно о 7 годині її син пішов на роботу. Вона вийшла з подвір’я та біля нього почала рвати бур’ян. Приблизно через 20 хвилин зі свого подвір’я вийшов обвинувачений, який був наче не п’яний. Казав, що брився, що вдарили матір і просив щоб вона пішла подивитись до неї. Також він казав, що бачив, що з подвір’я матері вибігало двоє хлопців: один направо, а другий наліво, яких він знає, але прізвища їх не називав. Вона заперечує цей факт, ніяких хлопців ранком ніхто не бачив і не чув: ні вона, ні сусід, який ловив рибу на ставку, її собаки не гавкали;

- показами свідка ОСОБА_14, про те, що його домоволодіння розташоване межа у межу з домоволодінням покійної ОСОБА_9 12.07.2015 року він спав удома в веранді та прокинувся біля 5 годин. Сон не йшов і він так пролежав біля години, почув тупіт та побачив, що забіг ОСОБА_8 і сказав, що вбили «Настю», тобто його матір. Так він її завжди називав, а не матір’ю. Він попросив викликати швидку медичну допомогу та працівників міліції. На їх розмову вийшла його дружина, яка і викликала працівників швидкої медичної допомоги та міліції. У ОСОБА_8 стан наче був нормальний, від нього було чути запах перегару. Був поголеним. Він розповідав, що з подвір’я матері вибігло двоє хлопців, які побігли по вулиці в різні сторони. До приходу обвинуваченого не було чути ніякого шуму, кроків, хоча, коли б хтось йшов по вулиці, він мав би почути. У веранді, де він лежав, чути як хтось іде по дорозі. Напередодні цих подій він ні обвинуваченого, ні потерпілої не бачив. Не пам’ятає, чи напередодні ввечері горіло у будинку потерпілої світло, яке вона дуже рідко включала, так як економила кошти. У протоколі огляду місця події його підписи, хоча ствердити категорично не може, але вони дуже подібні. Підписував документи того дня, коли до нього приходив ОСОБА_8, які надавали йому працівники міліції. Перед підписом він їх не читав. Заперечує, що був 12.07.2015 року на подвір’ї покійної. Обвинувачений не часто сварився з матір’ю, але щоб він її бив, він особисто не бачив;

- показами свідка ОСОБА_12 про те, що 12.07.2015 року вона спала у хаті, а чоловік у веранді. О 5 год. 30 хв. 5 год. 40 хв. вона почула у веранді розмову її чоловіка з ОСОБА_8, який просив викликати швидку допомогу та міліцію. Чоловік сказав, щоб вона їх викликала. Вона зателефонувала у міліцію, на швидку медичну допомогу та до сина ОСОБА_10 потерпілого у даному кримінальному провадженні, щоб повідомити, що сталося. Микола розповідав, що хтось вдарив його матір, по голові, вона лежить, харчить. Він голився та у вікно побачив, що побігли два хлопці у різні сторони, один з яких був одягнений у костюм червоного кольору, побіг на дорогу, а інший - на город у кукурудзу. Хоча собаки не гавкали і вона не чула, щоб хтось біг, нікого не бачив і сусід, який ловив рибу свідок у справі ОСОБА_15 Обвинувачений казав, що його мати харчала і казала обвинуваченому, що вона впізнала тих хлопців, які на неї напали. Він особисто не казав, що впізнав чи знав цих хлопців. Потерпіла їй скаржилась, що обвинувачений, коли нап’ється, бє її, ганяє і з цього приводу вона приходила до неї і телефонувала іншому сину, щоб він приїхав і захистив її. Вона особисто не бачила, щоб обвинувачений бив свою матір. При огляді місця події не була, але у протоколі підписи її. Вона була присутня при проведенні слідчого експерименту і чула як обвинувачений розповідав, що вдарив матір сапою 7 разів, після чого сапу помив. Казав, що матір вдарив за те, що вона прив’язувала козу на його подвірї. Щодо безладу у хаті, обвинувачений повідомляв, що напередодні шукав у будинку матері дві обручки, які вона у нього забрала;

- показами свідка ОСОБА_16 про те, що працює сільким головою села Скибин з 2000 року. Мати обвинуваченого систематично приходила до нього скаржитись на обвинуваченого, що він п’є, б’є її, відбирає гроші. На його пропозиції звернутися в міліцію, вона якщо і погоджувалась, то коли приїжджали дільничні інспектори відбирати у неї про неправомірні дії сина заяви та пояснення, вона його жаліла чи боялася, але далі скарги не йшли. Коли вона поскаржилась йому, що син її побив, він запропонував завезти її для освідування в м.Умань, але вона відмовилась. Також він телефонував до потерпілого із питанням про вихід з цієї ситуації. Обвинувачений неодноразово раніше судимий, але після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, продовжив зловживати спиртними напоями, відбирав у матері кошти, бив її, виганяв з дому. Вперше після його звільнення з місць позбавлення волі вона прийшла до нього скаржитись приблизно через 2-3 місяці і так продовжувала скаржитись у такому ж розриві часу. 12.07.2015 року він о 6 годині прибув у домоволодіння ОСОБА_9 за викликом працівників міліції. Від ОСОБА_8, який був на подвір’ї, було чути запах перегару, він був схвильований, збуджений. Коли він прийшов, потерпілу вже повезли до лікарні. У приміщенні для худоби була на землі кров, сліди тяганини. ОСОБА_8 пояснював, що він матір не вбивав, бачив, як з подвір’я втікали неповнолітні брати 9-річний ОСОБА_11 та 14-річний Тарас. Один з них втікав дорогою, а інший - по городу. Вони пішли на город подивитися, чи є сліди, так як була роса, на городі росла конюшина і при ході повинні були б залишити сліди, але таких слідів вони не виявили. Він особисто також зателефонував до співмешканця матері неповнолітніх та з’ясував, що старший Тарас на той час був у Василькові у своєї бабусі, а менший син ОСОБА_17 спав удома. Стверджує, що ці діти дуже позитивно характеризуються вдома і в школі, вони не могли б вчинити такий злочин. Хлопець, на якого вказує обвинувачений як на Городецького, є неповнолітнім і звати його ОСОБА_18. Він також не міг вчинити ці дії, так як також дуже гарна та позитивна дитина;

- показами свідка ОСОБА_19 про те, що точного числа не пам’ятає, він був запрошений працівниками міліції в якості понятого при проведенні слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_8 у с.Скибин Жашківського району. Крім нього, при відтворенні був ще один понятий, який проживає в м.Жашків, але він особисто його не знає. Обвинувачений добровільно, без будь-якого тиску, розповів і показав на місці як вбив свою матір сапою. Зокрема, він розповів, що ввечері зайшов до матері, випив з нею горілки та пішов додому. Потім він повернувся. Мати була у хліві біля кози і у них виникла сварка з приводу того, що коза пасеться не в тому місці, де потрібно. Він взяв сапу і наніс їй декілька ударів по голові, відштовхнув її і вона впала на підлогу. Показав, де знаходиться ця сапа. При відтворенні також був адвокат ОСОБА_20 Скарг від обвинуваченого при проведенні відтворення не надходило, синців на його обличчі не було, він розповідав все добровільно сам;

- показами свідка ОСОБА_21 про те, що він проживає по сусідству з обвинуваченим по вул.Набережній, 5 в с.Скибин Жашківського району. Ввечері він ОСОБА_8 не бачив, ніяких криків та шуму на подвір’ї потерпілої не чув. Обвинувачений з матір’ю часто сварився, бувало, що він її бив, виганяв, вимагав у неї гроші;

- показами свідка ОСОБА_22 про те, що він проживає по-сусідству з обвинуваченим та його покійною матір’ю по вул.Набережній, 7 в с.Скибин біля року. Того дня він прокинувся о 5 год. 25 хв. та почав збиратися на риболовлю. О 5 год. 50 хв. до нього зайшов ОСОБА_8, який був збуджений, у нього трусилися руки, і він попросив у нього цигарку та сказав, що вбили його матір - Настю. Також він сказав, що ОСОБА_12 вже викликала працівників швидкої медичної допомоги та міліції. Він казав, що з вікна свого будинку бачив двох парубків, до яких кричав і вони побігли в різні сторони. Приїхала швидка медична допомога і забрала потерпілу у лікарню, а вже через 40 хв. чи годину приїхали працівники міліції. Обвинувачений розповідав, що розігнав хлопців до того, як знайшов матір у хліві. Вранці він не чув ніякого шуму. Мати обвинуваченого викликала працівників міліції, так як обвинувачений пив, сварився, бився. Було, що вона приходила до нього додому та скаржилась на нього. Від старшого брата обвинуваченого чув, що обвинувачений побив матір і в неї була травма вуха. Це було, коли його ще не було в селі;

- показами свідка ОСОБА_15 про те, що він збирався на рибалку в 5.00 годин ранку, ОСОБА_8 підбіг до хвіртки до ОСОБА_14, став звати, щоб вийшли, чув що просив викликати швидку допомогу, він туди не йшов. Через годину приїхала міліція, швидка, матір забрали в лікарню. Більше нікого не бачив, якби хтось в 5 годин ранку проходив, то б собаки гавкали, було тихо, нікого не бачив, навіть машини не проїжджали. Також в своїх поясненнях вказував, що ОСОБА_8 мав скандали з матір’ю, що вона тікала. Він був при слідчому експерименті понятим, ОСОБА_8 привели до місця злочину, він сам сказав і показав, що мати в 4 ранку була в сараї, він взяв сапу, сліди витер, сказав, що разом з матір’ю випив четвертушку горілку, показував, що вдарив матір по голові сапою 7 разів. Сказав, що став бити матір без причини;

- показами свідка ОСОБА_23 про те, що коли ОСОБА_8 перебував в стані алкогольного сп’яніння, то був неадекватний, сварився з матір’ю, яка приходила до її матері та говорила, що коли ОСОБА_8 п’яний, то бився.

Крім того, вина ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення доведена наступними письмовими доказами:

- даними протоколу огляду місця події від 12.07.2015 року, згідно якого в домі виявлено розкидані речі, у хліві калюжу крові, у кухні - пусту пляшку та стакани, на вулиці дві сапи, що підтверджує показання обвинуваченого з приводу пошуку ним речей у будинку, нанесення тілесних ушкоджень потерпілій у хліві, розпивання з потерпілою алкогольних напоїв у кухні (т.1 а.с.209-231);

- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_8 станом на 14 год 12.07.2015 року перебував у стані алкогольного сп’яніння (т.1 а.с.232);

-даними лікарського свідоцтва про смерть №273 від 13.07.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_9 померла 13 липня 2015 року, причиною смерті є відкрита черепно-мозкова травма (т.1 а.с.237);

- даними протоколу огляду трупа ОСОБА_9 від 13.07.2015 року (т.1 а.с.238-239);

- даними заяви ОСОБА_8 про видання ним одягу у якому він був одягнений з 11.07.2015 року до 12.07.2015 року ( т.1 а.с.242);

- даними протоколу огляду предметів від 14.07.2015 року, постанови про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 14.07.2015 року - речових доказів у справі (т.1 а.с.243-251, т.2 а.с.1);

- даними протоколу проведення слідчого експеременту від 14.07.2015 року з участю обвинуваченого та його захисника, відповідно до якого ОСОБА_8, в тому числі при понятих, на місці показав як наносив удари матері та чим, а також про інші події, які мали місце 11 та 12 липня 2015 року, а також те, що він видумав хлопців, яких ніби то бачив, щоб уникнути відповідальності (т.2 а.с.8-11);

- даними висновку судово-медичної експертизи №273 від 04.09.2015 року, відповідно до якої на підставі даних секції трупа ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, приймаючи до уваги дані лабораторних експертиз та дані з медичної карти №3425 стаціонарного хворого реанімаційного відділення Жашківської ЦРЛ, на її ім'я, доходить таких підсумків: ОСОБА_9 з 12.07.2015 р. по 13.07.2015 р. знаходилася на стаціонарному лікуванні в Жашківській ЦРЛ, де їй був встановлений наступний: «Діагноз заключний клінічний: осн.-ВЧМТ, лінійний перелом кісток склепіння черепа зліва. Забій головного мозку важкого ступеню по енцефало-бульбарному типу, епідуральна гематома зліва, ШКГ 5-6 балів. Правобічний геміпарез. Множинні забійно-рублені рани волосистої частини голови». При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми (рани волосистої частини голови (7); садна голови; синці обличчя; крововиливи в м’які покрови лівої тім’яно-скроневої та тім’яної ділянок голови; залишки епідуральної гематоми лівої тім’яної ділянки, об’ємом біля 3 мл; залишки субдуральної гематоми правої скроневої ділянки, об’ємом біля 3 мл; забої головного мозку по базальних поверхнях правої (1) та лівої (1) скроневих долей; лінійний перелом кісток склепіння та основи черепа зліва; клінічно, 12.07.2015р., операція №52: резекційна краніотомія в лівій тім’яно-скроневій ділянці,видалення епідуральної гематоми, об’ємом до 120 см3, декомпресивна краніотомія в правій тім’яно-скроневій ділянці, видалення субдуральної гематоми, об’ємом до 15-20см3. Відкрита черепно-мозкова травма утворилася від неодноразової травматичної дії загостреного предмету, що має рубаючі властивості, яким також може являтися «металева сапа», має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, за ознакою небезпеки для життя (згідно п.2.1.3.а/,б/,в/,г/, «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень») та стоїть в причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_9 Синці правого передпліччя та правої гомілки утворилися від дії тупого твердого предмету (-ів), мають ознаки легких тілесних ушкоджень та не стоять в причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_9 Смерть ОСОБА_9 настала 13.07.2015 р. о 06 год. 45 хв., від отриманої нею відкритої черепно-мозкової травми, яка в своєму перебігу ускладнилась забоєм та розмізченням головного мозку. Між черепно-мозковою травмою, що ускладнилась забоєм та розмізченням головного мозку і смертю ОСОБА_9 є причинний зв'язок. Виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження не могли утворитися внаслідок падіння з висоти положення стоячи на площину та могли утворитися внаслідок нанесення удару(-ів) елементами металевої сапи. При судово-токсикологічній експертизі крові з серця від трупа ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт у концентрації 0,35%, що у живих осіб відповідає стадії практично відсутнього алкогольного сп’яніння (т.2 а.с.13-18);

- даними висновку експерта №05-5-06/119 від 31.07.2015 року відповідно до якої група крові потерпілої ОСОБА_9 О(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. При судово-медичній експертизі плям бурого кольору на металевій частині сапи (об.1,2) виявлено кров людини, статеву приналежність якої встановити не можливо із-за відсутності клітинних елементів крові. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антиген Н ізосерологічної системи АВО. При судово-медичній експертизі змивів з металевої частини сапи (об.3,4) крові не виявлено. Таким чином, враховуючи отримані результати, групу крові потерпілої, можна прийти до висновку, що антиген Н, виявлений в слідах крові на металевій частині сапи (об.1,2), може походити від особи (осіб) з групою крові О(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. Походження від потерпілої ОСОБА_9 не виключається (т.2 а.с.20-21);

- даними висновку експерта №05-1-08/196 від 07 серпня 2015 року, відповідно до якого кров потерпілої ОСОБА_9 відноситься до групи 0?? (І). В слідах на куртці (об'єкти №№1-6) знайдена кров людини і виявлені антиген Н і аглютиніни ? і ?.Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речового доказу, групову приналежність крові особи, що проходить у справі можна передбачити, що кров людини, знайдена на куртці (об'єкти №№1-6), могла походити від особи (осіб) з групою крові 0?? (І). Кров могла походити від потерпілої ОСОБА_9 (т.2 а.с.24-28);

- даними висновку експерта №05-1-08/198 від 19.08.2015 року, відповідно до якого кров трупа ОСОБА_9 відноситься до групи крові 0?? (І). за ізосерологічною системою АВО. В слідах на светрі: (об. №6)-знайдена кров людини та виявлений антиген Н; (об. №№1-5,7) кров не знайдена. В слідах на джинсах (об. №№8-17) кров не знайдена. В слідах на лівому (об. №№18-20) та правому (об. №№21-23) шльопанцях кров не знайдена. Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речового доказу та групову належність крові особи, що проходить у справі, можна передбачити, що: ОСОБА_7 Н, виявлений в слідах крові людини на светрі (об. №6), міг походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові 0?? (І), але категорично стверджувати про це неможливо, так як антиген Н присутній і в інших групах крові, як супутній. Походження крові від трупа ОСОБА_9 не виключається (т.2 а.с.30-34);

- даними висновку експерта №05-1-08/197 від 05.08.2015 року, відповідно до якого кров потерпілої ОСОБА_9 відноситься до групи 0?? (І). В слідах на листку трав'янистої рослини (об'єкт №1) знайдена кров людини і виявлені антиген Н. і аглютиніни ? і ?. В слідах на марлевому тампоні із змивами з місця пригоди (об’єкт №2) знайдена кров людини і виявлені: антиген Н і аглютиніни ? і ?. В слідах на марлевому тампоні із змивами з місця пригоди (об’єкт №3) знайдена кров людини і виявлені: антиген Н і аглютиніни ? і ?. Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речових доказів, групову приналежність крові особи, що проходить у справі можна передбачити, що: кров людини, знайдена на листку трав’янистої рослини (об'єкт №1), на марлевому тампоні із змивами з місця пригоди (об'єкт №2), на марлевому тампоні із змивами з місця пригоди (об'єкт №3), могла походити від особи (осіб) з групою крові 0??(І). Кров могла походити від потерпілої ОСОБА_9 (т.2 а.с.36-40);

- даними акту судово-психіатричного експерта №370 від 29.07.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_8 хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, виявляв та виявляє захворювання, яке ускладнилось внаслідок вживання алкоголю, але це захворювання не позбавило його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними на період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_8 інкримінованого йому правопорушення, та на теперішній час ОСОБА_8 здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь у слідчих діях і судовому процесі. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_8 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України (т.2 а.с.42-46).

Колегія суддів приходить до висновку, що наведені у вироку докази, є належними, допустимими та достовірними, які повністю підтверджують винуватість обвинуваченого у інкримінованому йому злочині.

Що стосується доводів обвинуваченого про те, що суд першої інстанції не повно дослідив докази в даному кримінальному провадженні, то колегія суддів вважає їх надуманими та необґрунтованими, так як вони спростовуються даними вироку суду, згідно якого вбачається, що всі докази були досліджені при розгляді справи повно, об’єктивно і неупереджено, висновки суду ґрунтуються у відповідності до ч.4 ст.95 КПК України на показах обвинуваченого, свідків, які суд безпосередньо сприймав під час судового засідання, яким суд дав належну оцінку.

Всі інші доводи, викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого, не спростовують висновків суду першої інстанції про визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_8, в частині невизнання своєї вини, колегія суддів розцінює, як намагання уникнути відповідальності за скоєне.

Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України, у повній мірі врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так судом враховано, що обвинуачений за місцем проживання характеризується негативно, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, ним заподіяно невиправну шкоду, а життя людини є найвищою соціальної цінністю в Україні, думку потерпілого відносно міри покарання.

Обставини, що пом'якшують покарання - не встановлено. Обставини, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.

Крім того, враховуючи дані про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.115 КК України.

Приймаючи до уваги конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість вчиненого злочину, відношення обвинуваченого до своїх дій та особу винного, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_8 лише в умовах ізоляції від суспільства та вважає, що призначене обвинуваченому покарання за своїм розміром та видом є необхідним і достатнім для його виправлення, запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Отже, беручи до уваги те, що даних, які б свідчили про те, що у кримінальному провадженні неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни вироку відповідно до доводів апеляційної скарги, не встановлено, а тому колегія суддів приходить до переконання про те, що вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.11.2017 р. щодо ОСОБА_8, є законним, обґрунтованим, належним чином вмотивованим і справедливим та відповідає меті покарання, а підстави для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого відсутні, у зв’язку з чим вона підлягає залишенню без задоволення, а вирок суду без змін.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 листопада 2017 року стосовно нього за ч.1 ст.115 КК України – без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Головуючий :

Судді :