Ухвала суду № 72372903, 22.02.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/521/17

Провадження № 1-кп/645/91/18

УХВАЛА

Іменем України

22 лютого 2018 року судова колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.

суддів - Ульяніч І.В., Сілантьєвої Е.Є.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Шалімової О.МВ.

захисника - адвоката Великої О.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

секретар судового засідання - Погрібняк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и л а:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Під час досудового розслідування відносно обвинуваченого було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 23 лютого 2018 року.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

На виконання вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, на обговорення учасників судового провадження поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор просила продовжити ОСОБА_2 строк тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики не змінилися та перебуваючи на свободі він може переховуватись від суду, впливати на потерпілу та свідків по даному кримінальному провадженню, які на даний час не допитані судом, а також обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Велика О.А. просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт посилаючись на те, що останній тривалий час перебуває під вартою та буде з'являтись за першою вимогою до суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку захисника.

Судова колегія, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, судом при вирішенні клопотання враховуються, дані про особу обвинуваченого, його репутація, відомості щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, вік та стан його здоров'я, відсутність відомостей про наявність постійного місця роботи та джерел доходу, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою, судова колегія виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, а також враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. Небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.

Всі обставини справи на цій стадії процесу судом не встановлені, будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії не встановлено.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів, а клопотання захисника залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 372 КПК України, судова колегія -

п о с т а н о в и л а:

В задоволенні клопотання захисника - адвоката Великої О.А. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 20 квітня 2018 року.

Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань (№ 27) для відома.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: О.В. Горпинич

Судді: І.В. Ульяніч

Е.Є. Сілантьєва