Постанова № 72370799, 21.02.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/840/17Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В. Провадження № 22-ц/789/210/18 Доповідач - Парандюк Т.С.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Коваль О.І.

без сторін, які належним чином повідмленні про день та час рогляду справи

розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу №606/840/17 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на ухвалу Теребовлянського районного суду від 15 листопада 2017 року, ухвалену суддею Малярчуком В.В., у справі за скаргою публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на дії в.о. начальника Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області П'ятковського В.І.,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року ПАТ "Родовід Банк" звернулося в суд із скаргою на дії в.о. начальника Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області П”ятковського В.І.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що протиправність дій державного виконавця полягала у винесенні ним незаконних постанов про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.05.2017 року за виконавчими провадженнями №50707104 та №50707502, оскільки державним виконавцем не було здійснено усіх необхідних заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" в процесі виконання виконавчих листів щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 8705,42 доларів США та 5512,59 грн. і 1126,43 грн. судового збору.

Ухвалою Теребовлянського районного суду від 15 листопада 2017 року у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на дії в.о. начальника Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, які полягають у винесенні постанов про повернення виконавчого документа стягувану від 11 травня 2017 року №№50707104, 50707502 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ "Родовід Банк" просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою скаргу банку задовольнити повністю, посилаючись на те, що суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, дав неналежну оцінку доказам у справі, що призвело до порушення судом норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що державний виконавець в ході проведення виконавчого провадження не здійснив ряд дій які визначені Законом України "Про виконавче провадження" з перевірок щодо майнового становища боржника та усіх необхідних запитів щодо розшуку майна боржника, застосував норми нової редакції Закону України "Про виконавче провадження", а не норми Закону № 606-XIV від 21.04.1999 року. Вказані дії на думку апелянта призвели в подальшому до незаконного повернення виконавчого листа без виконання.

В судове засідання представник ПАТ "Родовід Банк" не з'явився, проте в прохальній частині апеляційної скарги, зазначив, що просить слухати справу у його відсутності і належним чином повідомлений про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні.

19 лютого 2018 року, начальник Теребовлянського РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області подала відзив на апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вказуючи на те, що ними було здійснено всі заходи щодо виконання судового рішення. Зокрема, було подано запити у Пенсійний фонд України, управління Держгеокадастру, Державну фіксальну службу України, Управління Держпраці у Тернопільській області, проте майна та доходів за боржником не було виявлено і просить справу розглядати у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Згідно п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 03.12.2013 року із ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь ПАТ "Родовід Банк" стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором від 19 червня 2008 року в розмірі 8705,42 доларів США та 5512,59 грн., а також стягнуто в рівних частках сплачений судовий збір в розмірі 1126,43 грн.

На підставі вказаного судового рішення Теребовлянським районним судом 21 січня 2014 року видано виконавчі листи про стягнення солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором.

У березні 2016 року ПАТ "Родовід Банк" звернувся до Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області із заявами про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів, відповідно до яких було відкрито виконавче провадження №50707104 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та виконавче провадження №50707502 щодо стягнення судового збору (а.с. 28).

05.04.2016 року в.о.начальником Теребовлянського РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області П'ятковським В.І. керуючись ст.ст.17,19,20,25 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанови про відкриття виконавчого провадження за №50707104 та №50707502 та надано боржнику самостійно виконати рішення в семиденний термін по 12.04.2016 року, які направлені для виконання боржнику ОСОБА_5 за вихідним №1719 та направлено для відома стягувачу АТ "Родовід Банк" за №1719.

31.12.2014 року державним виконавцем винесена постанова про розшук майна боржника, а саме: транспортного засобу "Форд Фієста" 2007 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 та направлена для виконання до Головного управління національної поліції в Тернопільській області Управління Превентивної діяльності.

11.04.2016 року державним виконавцем направлений запит за №1858 до Головного управління національної поліції в Тернопільській області щодо виконання даної постанови.

Згідно повідомлення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області Управління Державтоінспекції, постанова про розшук майна боржника ОСОБА_5 виконана в повному обсязі, транспортний засіб марки "Форд Фієста" н.з. НОМЕР_1 оголошено в розшук та занесено в підсистему "Поводир" АІПС відео фіксації транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх за розшуковими реєстрами "Відеоконтроль - Рубіж".

16.05.2016 року надійшла до відділу відповідь від Головного управління національної поліції в Тернопільській області Управління Превентивної діяльності за №1086/11/03-2016 про те, що даний транспортний засіб не здійснював проїзд через стаціонарні пости ДПС обладнані комплексом відеофіксації "Відеоконтроль - Рубіж", у зв'язку з тим не був затриманий працівниками ДПС.

Станом на 11.05.2017 року повідомлення від Головного управління національної поліції в Тернопільській області Управління Превентивної діяльності про те, що даний транспортний засіб був затриманий до відділу не поступало.

В зв'язку з цим 11.05.2017 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7.4.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" - транспортний засіб боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Інше майно рухоме чи нерухоме за боржником не зареєстроване, що підтверджується відповіддю Теребовлянського ВДАІ, Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, відділу Держземагенства в Теребовлянському районі, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно відповіді Пенсійного фонду України від 29.03.2017 року боржник не одержує будь-яких доходів не є одержувачем пенсії.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України від 30.03.2017 року боржник не має відкритих рахунків в банках.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області за № 388/11117 від 26.09.2017 року за боржником ОСОБА_2 будь-які земельні ділянки не зареєстровані.

Згідно відповіді Управління Держпраці у Тернопільській області за № 3716 від 26.09.2017 року за боржником ОСОБА_2 технологічні транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно відповіді Головного управління Держпромспоживслужби в Тернопільській області за № 4871 від 11.09.2017 року за боржником ОСОБА_2 с/г техніка та інші механізми не зареєстровані.

Постановою в.о.начальника Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 11.05.2017 року №50707104 ПАТ "Родовід Банк" повернуто виконавчий лист №2/606/429/13 про стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість по кредитному договору в розмірі 8705,42 дол.США та 5512,59 грн. з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", тобто у зв"язку із тим, що транспортний засіб боржника, розшук якого здійснювався поліцією, не виявлений протягом року з дня оголошення розшуку.

Аналогічно постановою вказаної посадової особи від 11.05.2017 року № 50707502 ПАТ "Родовід Банк" із таких же підстав повернуто банку виконавчий лист №2/606/429/13 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ "Родовід Банк" судового збору у розмірі 1126,43 грн.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч.ч.2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов"язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположених свобод 1950 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження", ст. 3 якого визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі виконавчих листів, виданих судом.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» (Жовнер проти України, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний розглядати в установлені строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України " Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є : звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітень 2012 року за № 512/5, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Згідно п.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Окрім цього, п. 19 ч. 2 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.

Аналогічні норми закону містились і у попередній редакції Закону України " Про виконавче провадження.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник-фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров"я, у зв"язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем не було вжито всіх заходів примусового виконання рішень передбачених положеннями ст.10,18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: направлення відповідних запитів до:

- відділу РАЦС щодо надання інформації про перебування боржника в шлюбі з метою виявлення майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами;

- Головного управління статистики про надання інформації щодо реєстрації боржника як засновника будь-якої установи;

- відділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування про надання інформації щодо страхових виплат;

- Державної нотаріальної контори для отримання Витягу зі Спадкового реєстру щодо отримання боржником спадку;

- ПАТ «Національний депозитарій України»щодо наявності цінних паперів;

Також державним виконавцем не було здійснено заходів з обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції не дав оцінки також тому, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про проведення державним виконавцем перевірок майнового стану боржника з періодичністю, встановленою частиною 8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» та дійшов передчасного висновку про те, що державний виконавець здійснив всі необхідні заходи для примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені Законом та неправомірно повернув виконавчі листи стягувачу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ПАТ "Родовід Банку" є підставними та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що судове рішення у Розділі VII ЦПК України постановляється у формі ухвали і є завершальною стадією розгляду справи по суті, відповідно суд апеляційної інстанції згідно ст. 374, 376 ЦПК України наділений повноваженнями скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове.

Враховуючи вищенаведені обставини в контексті норм матеріального та процесуального права, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» .

При поданні скарги на дії державного виконавця та апеляційної скарги, ПАТ "Родовід Банк" не поніс жодних судових витрат, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вирішує питання про перерозподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 374, 376, 381, 382, 384, 382, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ПАТ " Родовід Банку" - задовольнити.

Ухвалу Теребовлянського районного суду від 15 листопада 2017 року скасувати.

Постановити нове судове рішення, яким скаргу ПАТ "Родовід банку" - задовольнити.

Визнати незаконними дії в.о. Начальника Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області П'ятковського Василя Івановича по виконавчому провадженні № 50707104 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.05.2017 року.

Визнати незаконними дії в.о. Начальника Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області П'ятковського Василя Івановича по виконавчому провадженні № 50707502 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.05.2017 року.

Скасувати постанови в.о. Начальника Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області П'ятковського Василя Івановича по виконавчому провадженні № 50707104 та 50707502 від 11.05.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено 22 лютого 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.С. Парандюк