Постанова № 72369561, 21.02.2018, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1889/17

Номер провадження 3/580/4/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 року м. Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Чхайло О. В., при секретарі – Івановій О.Л., з участю прокурора - Шинкаренка Д.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, його представника – адвоката ОСОБА_2, розглянувши матеріали, які надійшли від Сумського управління ДВБ Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, с. М.Бобрик, Лебединського району, Сумської області, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, код платника податків НОМЕР_1, до 13.07.2017 року перебував на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Лебединського відділення поліції Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, спеціальне звання старший лейтенант поліції

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП;

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, після звільнення 13.07.2017 року з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Лебединського відділу поліції Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, відповідно до положення ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», як суб’єкт декларування, зазначений у пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, несвоєчасно подав, без поважних причин, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме за період з 01.01.2017 року по 13.07.2017 рік, чим порушив вимоги фінансового контролю.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що з 12.01.2012 року по 13.07.2017 року він проходив службу в УМВС України на різних посадах та в різних структурних підрозділах. В день звільнення чи на наступний день після звільнення він не подав декларацію про доходи у зв’язку з тим, що в нього була відсутня інформація про його заробітну плату та про заробітну плату його дружини. Оскільки для цього повинен був відповідний час, то він лише 17.07.2017 року зміг подати декларацію. Вважає, що умисної форми вини в його діях немає. Також він вважає, що строк притягнення його до відповідальності закінчився.

Свідок ОСОБА_3, допитана в судовому засіданні показала, що на оперативних нарадах вона доводила до відома працівників поліції вимоги діючого законодавства щодо заповнення та вчасної подачі декларації про доходи як під час проходження служби, так і після звільнення. Зазначена інформація була доведена до відома і ОСОБА_1

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, думку прокурора, свідка, дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного правопорушення знайшла своє підтвердження в повному обсязі, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 26.06.2017 року, маючи намір звільнитися зі служби в Національній поліції України, ОСОБА_1 написав рапорт (а.с. 49) на ім’я начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області на звільнення з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Лебединського відділу поліції Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області за власним бажанням з 13.07.2017 року.

На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області № 267 о/с від 13.07.2017 року відповідно до п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» 13.07.2017 року ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції (а.с. 45).

Судом також встановлено, що ОСОБА_1, займаючи вищевказану посаду, являвся суб’єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII.

Так, підпунктом «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Частиною 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п.п. 2 п. 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016 року, декларація суб’єкта декларування, визначеного в абзаці першому частини другої статті 45 Закону (Закон України «Про запобігання корупції»), який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення.

Тобто, ОСОБА_1, припинивши з 13.07.2017 року діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, в силу вимог чинного законодавства зобов’язаний був подати не пізніше дня такого припинення декларацію за період, не охоплений раніше поданими ним деклараціями, а саме з 01.01.2017 року по 13.07.2017 рік.

Однак, він недотримався зазначених вимог закону, оскільки декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», у день свого звільнення не подав.

Декларація ОСОБА_1 за 2017 рік була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, 17.07.2017 року, як фактично подана, що вбачається з додатку до листа Національного агентства з питань запобігання корупції (а.с. 13-20).

Ухвалюючи рішення, суд не може прийняти до уваги заперечення ОСОБА_1 відносно того, що порушення ним було допущене, оскільки на час звільнення він не мав інформацію про свої доходи та доходи дружини і це є поважною причиною несвоєчасного подання декларації про доходи, так як рапорт на звільнення ОСОБА_1 був написаний ще 26.06.2017 року (а.с. 49). В даному рапорті він вказав дату, з якої бажає звільнитися зі служби, а саме з 13.07.2017 року. Оскільки своє бажання на звільнення він виявив майже за місяць до фактичного звільнення, то на думку суду він мав достатньо часу для своєчасного отримання інформації про свої доходи та доходи членів своєї сім’ї та своєчасного подання декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування.

Доказів того, що в цей період він звертався за отриманням вказаної інформації до відповідних установ і у її наданні йому було відмовлено ОСОБА_1 суду не надав.

Тому суд вважає, що наведені ним обставини не є поважними та не є підставою звільнення останнього від відповідальності за скоєне і розцінює такі заперечення як спосіб його захисту з метою уникнення відповідальності за скоєне.

Щодо строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, який на думку останнього закінчився, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Частиною 3 ст. 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Тобто, строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1, який вчинив корупційне правопорушення, на час ухвалення даного рішення не закінчився і підстав для закриття провадження у справи за цих обставин суд не вбачає.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до висновку, що вини ОСОБА_1 у порушенні вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» знайшла своє підтвердження в повному обсязі, а тому його слід визнати винним за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та як він вчинив порушення вимог фінансового контролю, а саме допустив несвоєчасне поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1, вважаю за необхідне обрати останньому стягнення у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на думку суду буде достатнім для його вправлення.

Оскільки ОСОБА_1 притягнутого до відповідальності, то за правилами ст. 40-1 КУпАП з нього підлягає стягненню судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7, 38, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, ст. ст. 251, 252 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, Порядком формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016 року;

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн., стягнувши дані кошти на р/р 31111149700010, до місцевого бюджету код 37970404 банк ГУК в Сумській області МФО 837013, код 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 352,40 грн. на користь Державної судової адміністрації України: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача 820019; рахунок отримувача 31215256700001; код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі до Апеляційного суду Сумської області апеляційної скарги через Лебединський районний суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред’явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання три місяці з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Суддя: О. В. Чхайло