Постанова № 72369177, 22.02.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6981/17 Провадження № 3/591/37/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., з участю секретаря- Бацман Д.С., прокурора- Кунда Є.А., захисника - ОСОБА_1, особи, відносно якої складено протокол про адімністративне правопорушення,- ОСОБА_2, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки в Сумській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, НОМЕР_2 виданий Ковпаківським ВМ СМВ УМВС України в Сумській області 04.03.1997 року, уродж. ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, місце реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, до 24.10.2017 року працюючої начальником відділу (головним бухгалтером) відділу економіки і фінансів Управління ДСНС України у Сумській області,

за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколів про адміністративне правопорушення №167/2017 від 30.11.2017 та 168/2017 від 30.11.2017 року ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності за те, що порушила вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: 27.01.2017 року придбала квартиру вартістю 148906 грн., а 12.05.2017 року продала іншу квартиру на суму 159500 грн., та не повідомила про суттєві зміни у майновому стані, хоча, як суб’єкт декларування, у разі суттєвої зміни у майновому стані, отримання нею доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зобов’язана повідомити письмово про це Національне агентство.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 19.12.2017 зазначені адміністративні матеріали було об’єднано в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, пояснювала, що вимоги законодавства щодо повідомлення про суттєві зміни в майновому стані до її відома не доводились. Їй було відомо лише про те, що вона повинна повідомляти НАЗК про майно, але у які терміни – вона не знала. Саме тому вона не повідомила про продаж та придбання квартири НАЗК у 10-денний терміни з дня відчуження та придбання квартир, в той же час, як-то передбачено чинним законодавством, подавала щорічні електронні декларації. Також пояснювала, що до 24.10.2017 року вона перебувала на посаді головного бухгалтера (начальника відділу) Управління ДСНС у Сумській області та у день звільнення подала декларацію, в якій зазначила, що нею 15.01.2017 року взято борг 80000 грн. та 27.01.2017 року придбано квартиру, площею 54,66 кв.м., вартістю 148906 грн., а також – відчужено іншу квартиру на суму 159500 грн.

Представник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 просив закрити справи щодо ОСОБА_2 за відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, з підстав зазначених в поданому ним письмовому клопотанні.

Свідок ОСОБА_3 суду повідомляв про те, що він працює начальником юридичного сектору Управління ДСНС у Сумській області та оскільки ОСОБА_2 дуже погано володіє комп»ютером, то у 2015 і 2016 роках, а також у день її звільнення він допомагав їй подати електронну декларацію. При цьому, зазначив, що коли 24.10.2017 року він дізнався про те, що ОСОБА_2 протягом 2017 року продала одну квартиру, а потім придбала іншу – то відразу роз»яснив їй, що у таких випадках потрібно подавати до НАЗК повідомлення про суттєві зміни майнового стану. Чи подала ОСОБА_2 такі повідомлення, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_4 зазначав, що на посаді начальника сектору з питань запобігання та виявлення корупції Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області він працює з 17.07.2017 року і до нього цю посаду обіймав ОСОБА_5, тому повідомити: які саме заходи вживались та які заняття проводились в Управлінні ДСНС у Сумській області після набрання чинності Закону України «Про запобігання корупції» він не може.

Захисник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_6 зобов»язувався відшукати та запросити в суд ОСОБА_5 для дачі пояснень, проте, місцезнаходження останнього та засобів зв»язку з ним не вдалось з»ясувати, тому суд не мав можливості викликати вказану особу для надання пояснень у суді згідно порядку, передбаченому ст.277-2 КУпАП, а захисник відмовився від свого клопотання щодо допиту ОСОБА_5

Оперуповноважений ОСОБА_7, який складав протокол у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, зазначав, що під час моніторингу інформації на сайті НАЗК, а саме: декларацій посадових осіб, які вони подавали при звільненні, він виявив те, що ОСОБА_2 у січні 2017 року придбала квартиру, а у травні 2017 року продала іншу квартиру. В той же час на сайті НАЗК були відсутні її повідомлення про суттєві зміни майнового стану. За таких обставин, оскільки ОСОБА_2 допустила порушення вимог ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» щодо фінансового контролю, він провів перевірку вказаних обставин, під час якої зібрав матеріали, отримавши їх від самої ОСОБА_2, від НАЗК та від ДСНС в Сумській області, і за результатами склав два протоколи про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, висновок прокурора та дослідивши у судовому засіданні адміністративні матеріали, було встановлено обставини, які дають підстави дійти таких висновків:

В письмовому клопотанні та під час судового розгляду адміністративного матеріалу представник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 зазначав про те, що у складених відносно ОСОБА_2 протоколах у справі про адміністративне правопорушення не зазначено місця вчинення ОСОБА_2 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а тому направлення адміністративних матеріалів для розгляду до Зарічного районного суду м.Суми за критерієм розташування її роботи є незаконним і твердження свідка ОСОБА_7, який вказані протоколи складав, що розгляд адміністративних матеріалів повинен відбуватись за місцем розташування роботи ОСОБА_2 не підтверджується жодною нормою.

Дійсно, у направлених Управлінням захисту економіки в Сумській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України до Зарічного районного суду м.Суми протоколах №167/2017 та 168/2017 від 30.11.2017 року місце вчинення адміністративного правопорушення, пов»язаного з корупцією, не вказано.

Проте, з обґрунтуваннями поданого представником клопотання погодитись не можна і вважаю, що для визначення підсудності адміністративних матеріалів щодо правопорушення, пов»язаного з корупцією, визначальним є саме критерій місця роботи особи, стосовно якої складено такий протокол. І такі висновки ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Так, відповідно до ст.257 КУпАП протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.

Статтями 221,276 КУпАП передбачено, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст.172-6 КУпАП, здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Закон України «Про запобігання корупції» передбачає поділ правопорушень на корупційні та пов»язані з корупцією (ст.1,65 Закону), а ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням може бути як дія, так і бездіяльність.

Стаття 172-6 КУпАП міститься у главі 13-А КУпАП та зазначені в цій статті порушення вимог фінансового контролю (у тому числі - у формі бездіяльності щодо неподання повідомлення про суттєві зміни майнового стану) віднесено до правопорушень, пов»язаних з корупцією.

У ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов’язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено у тому числі адміністративну відповідальність.

Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб»єкт правопорушень у цій статті визначається за ознакою наявності у особи повноважень на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Такими повноваженнями особа може володіти лише у зв»язку з заняттям певної посади за місцем роботи.

Враховуючи зазначене, суб»єктом складу адмінправопорушення передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП є саме особа, яка відповідно до закону уповноважена на виконання функцій держави, а тому місцем вчинення такою особою адмінправопорушення в розумінні положень зазначеної статті КУпАП є місце роботи такої особи.

Як зазначено в надісланих до Зарічного районного суду м.Суми протоколах, ОСОБА_2, будучи начальником відділу (головним бухгалтером) відділу економіки і фінансів Управління ДСНС України у Сумській області, не подала повідомлення про суттєві зміни свого майнового стану, а тому місцем вчинення інкримінованого останній адміністративного правопорушення є місце роботи ОСОБА_2

Управління ДСНС України у Сумській області знаходиться на території Зарічного районного суду м.Суми, а тому судовий розгляд адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_2 належить до компетенції Зарічного районного суду м.Суми.

Згідно ч.2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2017 року оперуповноваженим сектору протидії корупції Управління захисту економіки Національної поліції України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 було складено два протоколи у справі про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, передбачені ч.2 ст.172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_2 за те, що остання, перебуваючи на посаді начальника відділу (головного бухгалтера) відділу економіки і фінансів Управління ДСНС України у Сумській області, будучи згідно підпункту "в" пункту 1 ч.1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) суб'єктом відповідальності, у порушення вимог ч.2 ст.52 Закону:

1) згідно протоколу №167/2017 – 27.01.2017 року уклала договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований у реєстрі за № 129, придбавши квартиру загальною площею 54,66 м2, яка складається з двох житлових кімнат і має житлову площу 30,7 кв.м. та знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, вартістю 148906 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року (тобто, суму 80 000 грн.), і є суттєвою зміною у майновому стані, але не повідомила у 10-денний термін НАЗК про це;

2) згідно протоколу №168/2017 - 12.05.2017 року відповідно до договору купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований у реєстрі за № 833, продала квартиру загальною площею 61,98 м2, яка складається з трьох житлових кімнат і має житлову площу 44,6 кв.м. та знаходиться за адресою:м.Суми, вулиця Івана Харитоненка (Червонозоряна)АДРЕСА_2, вартістю 159500 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року (тобто, суму 80 000 грн.), і є суттєвою зміною у майновому стані, але не повідомила у 10-денний термін НАЗК про це.

Згідно наказів, витяги з яких долучено до протоколів у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 до 24.10.2017 року займала посаду начальника відділу (головного бухгалтера) відділу економіки і фінансів Управління ДСНС України у Сумській області.

Тобто, за вказаною посадою ОСОБА_2 відповідно до підпункту "в" пункту 1 ч.1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.

Запровадження поняття повідомлення про суттєві зміни майнового стану, як додаткового заходу фінансового контролю, та визначення порядку подання такого повідомлення, як і електронного декларування, відбулось на підставі Закону України «Про запобігання корупції» і обов»язок щодо подання такого повідомлення (при наявності встановлених ч.2 ст.52 Закону підстав) виник з 01.09.2016 року (згідно рішення НАЗК №2 від 10.06.2016 року зі змінами внесеними рішенням НАЗК від 18.08.2016 №1).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані субєкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений субєкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобовязаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 р. № 1801-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 р. установлений на рівні 1 600 грн.

Матеріали справи підтверджують те, що, дійсно, 27.01.2017 року ОСОБА_2 уклала договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано у реєстрі за № 129, придбавши квартиру загальною площею 54,66 м2, яка складається з двох житлових кімнат і має житлову площу 30,7 кв.м. та знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, вартістю 148906 грн.

Таким чином, вартість придбаної 27.01.2017 р. ОСОБА_2 квартири перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 р. (1600 х 50 = 80000 грн.), а тому вона зобов»язана була повідомити про її придбання.

При цьому, твердження ОСОБА_2 та її захисника про те, що на придбання квартири вона витратила тільки частину своїх коштів в сумі 68000,00 грн., яка не перевищує 50 прожиткових мінімумів, а решта – є позикою брата, не спростовує факту придбання саме ОСОБА_2 майна у виді квартири вартістю, що перевищує 50 прожиткових мінімумів. Позика ж вказує на те, що у зв»язку з придбанням квартири у неї виникло фінансове зобов»язання. Але наявність фінансового зобов»язання не звільняє від обов»язку письмового повідомлення НАЗК про придбання такого майна.

Згідно інформації про дії суб»єктів декларування в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_2 зареєструвалась в ІТС Реєстрі 22.03.2017 року з метою подачі щорічної декларації за 2016 рік і 29.03.2017 року цей документ було подано. 24.10.2016 року було створено чернетку повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, заповнено та переглянуто розділ 2.1 повідомлення, після чого чернетку даного документу було видалено. Крім того, цього ж дня було заповнено та подано декларацію, яку ОСОБА_2 подавала у зв»язку із своїм звільненням.

При цьому, твердження представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 в письмових клопотаннях про те, що ОСОБА_2 24.10.2017 року подала повідомлення про суттєві зміни свого майнового стану, спростовуються вищенаведеною інформацією.

Тобто, у 10-денний строк та на день складання протоколу ОСОБА_2 не виконала обов»язку, передбаченого ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» та не повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані (про придбання зазначеного нерухомого майна), шляхом заповнення відповідної форми змін в особистому кабінеті користувача на веб-ресурсі.

Вищезазначені обставини, що підтверджені адміністративними матеріалами та встановлені в судовому засіданні, дають підстави стверджувати про те, що ОСОБА_2, не подавши повідомлення про придбання квартири у січні 2017 року, порушила вимоги ст.52 ч.2 Закону України «Про запобігання корупції».

Доводи представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 про те, що зібрані Управлінням захисту економіки в Сумській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України докази, на підставі яких було складено протокол 167/2017 від 30.11.2017 року, є недопустимими та зібраними з порушенням норм чинного законодавства про нотаріат і персональні дані, не можна брати до уваги.

Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов»язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

В даному випадку, у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що копію договору купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, він отримав від самої ОСОБА_2 під час надання останньою пояснень у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, сам факт придбання вказаної квартири 27.01.2017 року за умов, що містяться в зазначеному договорі, не заперечувала у судовому засіданні і ОСОБА_2 Також в адміністративних матеріалах міститься інформація та документи, які були отримані особою, що складала протокол, за відповідними запитами від НАЗК та ДСНС України в Сумській області.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_2 та свідків, документи отримані на запит, про які йшлось вище, є в розумінні ст.251 КУпАП доказами, оскільки містять фактичні дані, на основі яких було встановлено, що ОСОБА_2 придбала квартиру у січні 2017 року, але всупереч вимогам ст.52 ч.2 Закону України «Про запобігання корупції» не подала повідомлення про суттєві зміни свого майнового стану.

При цьому, суд вважає непереконливими доводи ОСОБА_2 та її захисника про відсутність у діях складу адміністративного правопорушення через відсутність у неї умислу на його вчинення.

Так, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Положень про те, що вказана норма Конституції України розповсюджуються не на всі правовідносини або не на всіх – Основний закон не містить, а тому твердження представника ОСОБА_2 – захисника ОСОБА_1 про те, що принцип «незнання закону не звільняє від відповідальності» не діє в частині суспільних правовідносин по запобіганню корупції - є лише його припущеннями.

До того ж, виходячи зі змісту статті 57 Конституції України, в нашій державі діє презумпція знання закону всіма громадянами, якщо закон був доведений до їх відома шляхом його офіційного оприлюднення.

Закон України «Про запобігання корупції» опубліковувався у офіційних виданнях.

Крім того, відповідно до п.9 ч.1 ст.8 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобовязаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Також, ОСОБА_2 своєчасно подавала декларації : у 2016 році, щорічну за 2016 рік, а також при звільненні, а у матеріалах справи міститься попередження ОСОБА_2 про недопущення корупційних та пов»язаних з корупцією правопорушень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» від 23.05.2016 року, в якому вона особисто поставила свій підпис. Вказані обставини вказують на те, що ОСОБА_2 була обізнана з вимогами фінансового контролю , що передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

Отже, ОСОБА_2 повинна була знати всі вимоги закону, який був доведений до її відома шляхом офіційного оприлюднення та не допускати правопорушень, пов»язаних з корупцією, про що була попереджена. При цьому, погане володіння комп»ютером не є тією обставиною, яка дає підстави суб»єктам декларування не виконувати вимоги ст.52 Закону України «Про запобігання корупції».

Статтею 172-6 ч.2 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а тому, враховуючи вищезазначене ОСОБА_2 слід притягнути до адміністративної відповідальності за вказаною статтею Кодексу за те, що вона в установлений термін не повідомила НАЗК про придбання квартири.

В той же час, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом № 168/2017 підлягає закриттю, враховуючи такі обставини.

Як вбачається з матеріалів, 12.05.2017 року ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано у реєстрі за № 833, продала квартиру загальною площею 61,98 м2, яка складається з трьох житлових кімнат і має житлову площу 44,6 кв.м. та знаходиться за адресою:м.Суми, вулиця Івана Харитоненка (Червонозоряна)АДРЕСА_2, вартістю 159500 грн.

Як зазначалось вище, частина 2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що обов»язок подання повідомлення виникає у суб»єкта декларування коли у останнього відбулись суттєві зміни у майновому стані.

При цьому, вказана норма Закону чітко встановлює що суттєві зміни у майновому стані мають місце у 2 випадках:

1)коли суб»єкт декларування отримав доход на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів (у редакції Закону після 01.01.2017);

2)коли суб»єкт декларування придбав майно на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів (у редакції Закону після 01.01.2017).

Оперуповноважений, складаючи протокол №168/2017 на ОСОБА_2 за неповідомлення про суттєві зміни її майнового стану, взяв до уваги лише факт укладення ОСОБА_2 договору, за яким вона продала квартиру та на підставі норм Податкового кодексу України оцінив отримані нею кошти від продажу квартири як доход.

Проте, з такою позицією та твердженнями погодитись неможливо.

Так, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, полягає в тому, що:

1) у суб'єкта правопорушення відбулись суттєві зміни в майновому стані;

2) суб'єкт правопорушення не повідомив про такі зміни в десятиденний строк.

Визначаючи першу складову об'єктивної сторони правопорушення - «суттєві зміни в майновому стані», слід зазначити, що існує певна невизначеність в законодавстві, яка перешкоджає однозначному тлумаченню та застосуванню вказаної правової норми.

Зокрема, поняття «майновий стан» законодавчо не визначено.

Між тим, зміст такого поняття можливо визначити шляхом розкриття змісту його складових «майно» та «стан».

Згідно з положеннями ст.190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Тобто, майно особи це окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки цієї особи.

Відповідно до положень ст.179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Стан це сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище в даний момент відповідно до певних вимог щодо якості, кількості, ступеня готовності і т. ін. (Словник української мови в 11 томах СУМ-11)

Відповідно, майновий стан особи можливо визначити як сукупність матеріальних цінностей, речей, майнових прав та обов'язків, які належать особі, в певній кількості та якості.

За таких обставин, можливо дійти до висновку про те, що майновий стан особи характеризується щонайменше двома показниками:

1) кількісним, який можливо визначити в кількості об'єктів або в їх грошовому еквіваленті;

2) якісним - рухоме майно, нерухоме майно, ювелірні вироби, історичні та культурні цінності, предмети тваринного та рослинного світу, тощо.

Зрозуміло, що кількісний показник майнового стану особи може змінюватись як в бік збільшення, так і в бік зменшення.

Але, оскільки суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, пов'язані в Законі з отриманням доходу, або придбанням майна, відповідно Закон вимагає повідомлення про суттєві зміни в майновому стані в бік його збільшення.

Щодо отримання суб'єктом декларування доходу, слід зазначити таке.

У протоколі оперуповноваженим зазначено про те, що кошти за продану ОСОБА_2 квартирою, з огляду на положення Податкового кодексу України, доходом.

Натомість такі твердження в даному випадку не можуть бути взяті до уваги, оскільки Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів (зокрема, згідно ст.1 Кодексу: визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Крім того, цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну фінансову політику).

В той же час, питання фінансового контролю, зокрема: складання та подача суб»єктом декларування відповідної декларації та/або повідомлення про суттєві зміни майнового стану, проведення перевірки цих документів спеціально уповноваженими суб’єктами - це відносини, що виникають у сфері запобігання корупції та в першу чергу регулюються Законом України «Про запобігання корупції» і не мають ніякого відношення до відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

За таких обставин, вважаю посилання у протоколі на норми Податкового кодексу України безпідставними.

Слід зазначити, що у п.7 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції» визначено перелік доходів, які використовується і під час заповнення повідомлення про суттєві зміни майнового стану.

І вказаним Законом не віднесено до доходів суб»єкта декларування кошти, отримані від продажу об»єкту нерухомого майна.

Тобто, кошти, які отримала ОСОБА_2 від продажу квартири не є доходом у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», а відображати такі зміни вона повинна була у декларації при звільненні, зазначивши про продаж квартири у розділі «Видатки та правочини», а про отримані кошти – у розділі «Грошові активи» (якщо вони наявні на момент заповнення декларації при звільненні).

Продаж певного майна свідчить про зміну якісного показнику майнового стану: коли один вид майна, наприклад як в нашому випадку - квартира, змінюється на інший – гроші.

Оскільки поняття «зміна майнового стану» пов'язується в Законі з кількісним показником, відповідно можливо вважати, що зміна якості майнового стану знаходиться поза межами контролю Закону.

Зміна майнового стану (його кількісного показника) з точки зору Закону відбувається лише за умови безоплатного збільшення кількісних показників майнового стану (отримання подарунку, спадщини, виграшу і т.і.), або оплатного, наприклад, коли при продажу сума отриманих грошових коштів завідомо більша вартості проданого майна.

З протоколу №168/2017 та доданих до нього матеріалів не вбачається того, що ОСОБА_2 отримала від продажу квартири грошові кошти завідомо більші вартості квартири. Тобто, доказів суттєвої зміни майнового стану ОСОБА_2 внаслідок продажу квартири не надано.

Такі обставини дають підстави стверджувати, що у ОСОБА_2 після продажу квартири не виникло обов»язку направляти письмове повідомлення НАЗК, а тому відсутні підстави притягувати її за неподання повідомлення про продаж квартири до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 згідно протоколу №168/2017 підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

В той же час, оскільки, як зазначалось вище, ОСОБА_2 не подала повідомлення про суттєві зміни свого майнового стану, придбавши квартиру, то її слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП та, врахувавши дані про особу, застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Між тим, доводи представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 щодо відсутності в матеріалах доказів, які б підтверджували дату виявлення у діянні ОСОБА_2 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, та порушення у зв»язку з цим права ОСОБА_2 на захист щодо строку розгляду її справи та право на розгляд її справи неупередженим судом в межах строків, визначених законом, - є безпідставними з огляду на наступне.

Так, за змістом ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП, датою виявлення інкримінованого правопорушення є факт встановлення оперуповноваженим Управління захисту економіки в Сумській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_7 складу правопорушення, пов'язаного з корупцією, вчиненого ОСОБА_2, згідно протоколу – 30.11.2017.

На момент винесення постанови тримісячний строк з дня виявлення – 30.11.2017 року – не сплив.

Тобто, підстав для застосування ст.38 КУпАП в даному випадку не вбачається.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у дохід держави.

Керуючись ст. 7, ч. 2 ст. 172-6, ст.245, п.1 ч.1 ст.247, ст. ст.252, 280, 283, 284,285,287,289 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП (згідно протоколу №167/2017 від 30.11.2017 року щодо неповідомлення про суттєві зміни майнового стану, а саме: придбання квартири на суму 148906,00 грн.), та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 згідно протоколу №168/2017 від 30.11.2017 року (щодо неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а саме: щодо продажу квартири вартістю 159500,00 грн.) закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв»язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 352 гривень 40 копійок (стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, інд. 01021, код ЄДРПОУ – 26255795), отримувач коштів – ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ – 37993783, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банка отримувача – 820019, рахунок отримувача – 31215256700001, код класифікації доходів бюджету – 22030106).

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої вона винесена, протягом 10 днів з дня її винесення до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя І.В. Клімашевська