Постанова № 72368988, 21.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/232/18

Номер справи місцевого суду: 522/11681/16-ц

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

при секретарі Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення вартості недорахованої електроенергії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2017 року,

встановила:

У червні 2016 року ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» звернулось до суду з вказаним позовом, просило стягнути з відповідача вартість недооблікованої електроенергії в розмірі 5723,96 грн., трьох відсотків річних 224,41 грн. та інфляції у розмірі 2221,91 грн., судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що у відповідача за адресою м. Одеса. АДРЕСА_1, був встановлений пристрій зовнішнього впливу на прилад обліку - неодимовий магніт, внаслідок чого спожита електроенергія не фіксувалася в лічильнику, про що був складений акт про порушення №031741 від 05.08.2014 року працівниками Південного РЕМ і 15.01.2015 року складено протокол комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН і проведено нарахування збитків за період з 29.11.2011 року по 05.08.2014 року в розмірі 5723,96 грн., трьох відсотків річних в сумі 224,41 грн. та індекс інфляції у розмірі 2221,91 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2017 року позов ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» до ОСОБА_2 було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» за недораховану електричну енергію внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення у розмірі 5723 грн. 96 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» судовий збір у розмірі 1378 грн.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_2 в частині стягнення з нього на користь ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» суми 5723 грн.96 коп. та судового збору у розмірі 1378 грн. В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлявся належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї викладених у відзиву, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 26.08.2010 року між ОСОБА_2 та Південним РЕМ ПАТ «ЕК Одесаобленерго» було укладено договір №1116575 про користування електричною енергією, згідно з яким відповідач є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1.

05.08.14 року рейдова група працівників Південного РЕМ на електролічильнику, який розміщений в квартирі за адресою АДРЕСА_1, виявила пристрій зовнішнього впливу на прилад обліку - неодимовий магніт, у результаті чого спожита електроенергія не фіксувалася в лічильнику.

По факту виявленого порушення у відповідності до п. 53 ПКЕЕН було складено Акт №031741 від 05.08.2014 року, сфотографовано магніт і проводився відеозапис на мобільний телефон. Порушення виявлено в присутності побутового споживача і в його присутності вилучено магніт. Споживач підписувати акт відмовився, про що в акті була зроблена відповідна позначка та був складений акт відмови від підпису. Згідно з п. 53 ПКЕЕН акт про порушення ПКЕЕН був підписаний трьома представниками Північного РЕМ.

15 січня 2015 року було проведено засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕН Південного РЕМ, на якій прийнято рішення провести нарахування розміру відшкодування збитків згідно методики п.п. 3 п.3.1 та п.3.3 та ПКЕЕН п. 53 за останні три роки, що передували дню виявлення порушення, тобто з 29.11.2011 року по 05.08.2014 року сума склала 5723 грн. 96 коп.

Засідання комісії оформлено Протоколом №506 від 15.01.2015 року, відповідач участі у комісії не приймав, пояснень не надав, хоча відповідачу направлявся лист від 15.08.2014 року за № 4287 з копією акту та зазначенням необхідно прибуття на засідання комісії.

Про вказану дату засідання комісії відповідачу було вказано і в листі від 30.09.2014 року за № 5263, відправленим у відповідь на його письмовий запит.

Зазначені обставини досліджувались судами першої та апеляційної інстанцій за розглядом справи №520/11314/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» про скасування протоколу, рішенням по якій від 16.02.2017 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 (а.с.51-58).

Правовідносини сторін регулюються нормами ст. 714 ЦК України, ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999року №1357 та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006року №562 (далі - Методика).

При укладенні договору сторони обумовили права і обов'язки кожного з них з приводу постачання електроенергії та відповідальність за неналежне виконання умов договору.

Виходячи з положень статей 6, 626-631, 526 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 42 Правил користування електроенергією для населення споживач електричної енергії зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку; надавати розрахункові документи на вимогу представників енергопостачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показанням приладу обліку; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об'єкта для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки тощо.

Згідно ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» №575 від 16.10.1997 року та п. 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору з енергопостачальником та ПКЕЕН у т.ч. за розкрадання електричної енергії.

Відповідно п. 53 ПК ЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем ПКЕЕ, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

На підставі акту енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених пунктом 35 цих Правил), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача. У разі відмови споживача відшкодувати збитки енергопостачальник передає справу до суду. За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору і вимог Цивільного кодексу.

Розмір заданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акту про виявлення порушення. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики затвердженої НКРЕ.

Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затверджена постановою НКРЕ України від 04.05.2006 року за №562 ( далі Методика) із змінами та доповненнями.

З п. 3.3.Методики вбачається, що розрахунок вартості не облікованої електроенергії здійснюється за: - добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; - тарифами для населення, що діяли в період, за яким розраховується розмір вартості; - кількості днів.

Згідно абзацу другого підпункту а) п. 3.3. Методики вбачається, що якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Відповідно до матеріалів справи у відповідача встановлено прилад обліку типу НІК - 2102-02, дата повірки ІІІ-кв.2011 року.

Як на підставу задоволення скарги, апелянт посилається на те, що він не отримував листів від ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» та про дату засідання комісії він не повідомлявся. Проте, зазначені доводи скарги є безпідставними, оскільки висновків суду першої інстанції про порушення ОСОБА_2 ПКЕЕН належними та допустимими доказами не спростовано.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконного стягнення з відповідача судових витрат, оскільки він є учасником бойових дій, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Оскільки предметом позову у даному випадку є стягнення вартості недорахованої електроенергії, ОСОБА_2 не підлягає звільненню від сплати судового збору по цій справі.

Доказів, які б спростовували встановлені обставини, апелянтом до суду апеляційної інстанції не надані.

Враховуючи встановлене, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ПАТ «ЕК «Одесаобленерго». Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим кодексом.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 13 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення в частині стягнення заборгованості ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі в цій частині, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 263, 375 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 268, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, судова колегія,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст Постанови складено 22 лютого 2018 року.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді О.С.Комлева

Ю.І.Кравець