Постанова № 7236875, 28.12.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2009 року Справа №2а-6588/09/0870

(12 год. 44 хв.) м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.,

гри секретарі судового засідання Сірик К.Л.

за участю:

представника позивача: Краснокутського В.В.

відповідача: не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя

до: Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

про: стягнення 200 грн.

02.12.2009 Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м.Запоріжжя звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 200 грн. заборгованості по єдиному податку.

Ухвалою суду від 03.12.2009 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6588/09/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 17.12.2009. Розгляд справи відкладався до 28.12.2009 у звязку із неявкою відповідача.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 28.12.2009 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, просить стягнути з відповідача податкову заборгованість з єдиного податку у розмірі 200 грн. Позовні вимоги обґрунтовує п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» від 03.07.1998 №727 із змінами та доповненнями, п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990 (із змінами та доповненнями). Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, заперечення на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив. Про час та дату судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення повістки.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши представника позивача дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (ідентифікаційний НОМЕР_2) зареєстрований відділом реєстрації та єдиного реєстру Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради 16.03.2000 як субєкт підприємницької діяльності фізична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію.

17.09.2007 відповідачем подано заяву до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» починаючи з 4 кварталу 2007 року.

В п.2 зазначеної заяви, як вид діяльності відповідачем вказано: транспортне обслуговування легковими автомобілями.

Згідно картки платника податків, яка ведеться ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя податкова заборгованість з єдиного податку у відповідача (з урахуванням переплати у сумі 100 грн.) складає 200 грн.

Заборгованість виникла у звязку з неповною сплатою єдиного податку за 2007 рік.

Матеріалами справи також встановлено, що з метою погашення боргу ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя відповідачу направлені перша податкова вимога від 26.10.2007 №1/2051, яка була повернута поштою у звязку із закінченням терміну зберігання, про що податковою було складено акт про неможливість вручення податкової вимоги від 03.12.2007 №716. Також відповідачу була направлена друга податкова вимога від 08.01.2008 №2/1, яка була отримана відповідачем особисто 22.01.2008, про що свідчить його підпис на корінці податкової вимоги.

Доказів погашення податкового боргу відповідач не надав.

Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727 із змінами та доповненнями ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно із п.4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» 03.07.1998 №727 із змінами та доповненнями з а результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Відповідно наданих позивачем особових карток платника податку та довідки про заборгованість податковий борг відповідача по єдиному податку складає 200 грн.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.5.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Податкове зобовязання визначене відповідачем самостійно та є узгодженим. Доказів оскарження першої та другої податкової вимоги відповідачем не надано.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя про примусове стягнення з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 з єдиного податку у розмірі 200 грн., що утворився внаслідок попереднього узгодження податкових зобовязань, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 69097, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Місцевого бюджету Хортицького району м.Запоріжжя (отримувач Місцевий бюджет Хортицького району м.Запоріжжя; рахунок №34217379700008, код платежу 16050200, код ЄДРПОУ 34676906, банк ГУДКУ в Запорізькій області; МФО 813015) заборгованість з єдиного податку у розмірі 200 (двісті) грн..

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 29.12.2009.