Постанова № 72368645, 19.02.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/4648/17 Номер провадження 22-ц/786/374/18Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Бондаревської С.М., Кузнєцової О.Ю.

секретар: Філоненко О.В.

за участю: представника відповідача Рашевської Т.В.

представника позивача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Теплоенерго»

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 грудня 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Теплоенерго» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся до місцевого суду з вказаним позовом, неодноразово уточненим в ході судового розгляду справи, до відповідача, мотивуючи його тим, що 12.04.2005р. він був прийнятий на роботу в КП «Теплоенерго» на посаду головного бухгалтера, на якій пропрацював 12 років.

Зазначає, що, наказом по КП «Теплоенерго» від 12.06.2017р. №302 його було звільнено з посади головного бухгалтера за п.3 ст.40 КЗпП України - систематичне невиконання трудових обов'язків. Звільнення вважає незаконним та стверджує, що не вчинив дисциплінарних проступків, за які можна було б застосувати такий захід дисциплінарного впливу, як звільнення. В обґрунтування незаконності звільнення посилається на нечіткість формулювання причин звільнення та на відсутність завданої підприємству шкоди.

З урахуванням викладеного просив: визнати незаконним та скасувати наказ КП «Теплоенерго» від 12.06.2017р. №302 про звільнення ОСОБА_4; поновити ОСОБА_4 на роботі на посаді головного бухгалтера КП «Теплоенерго»; стягнути з КП «Теплоенерго» на користь ОСОБА_4 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 81758,88 грн. (т.1, а.с.1-6, т.2, а.с.56).

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Теплоенерго», задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ в.о. директора КП «Теплоенерго» №302 від 12 червня 2017 року про звільнення позивача з підстав п.3 ст.40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді головного бухгалтера КП «Теплоенерго».

Стягнуто з Комунального підприємства «Теплоенерго» (код 31700972) на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 81758,88 грн.

Стягнуто з Комунального підприємства «Теплоенерго» (код 31700972) у державний бюджет судові витрати в сумі 1280,00 грн.

З вказаним рішенням не погодилося КП «Теплоенерго», представник якого подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що наказом №302 від 12.06.2017 року позивача було звільнено з займаної посади за невиконання доручення директора щодо усунення порушень, виявлених Відділом внутрішнього контролю та аудиту ВК Кременчуцької міської ради Полтавської області за результатами перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Тепллоенерго» за період з 01.07.2015 року по 31.12.2016 року, результати якої викладені в акті перевірки від 14.04.2017 року за №18-10/16. При цьому, відповідно до наказу №141 від 15.03.2017, який є чинним та ніким не скасований, позивачем раніше порушувались правила трудової дисципліни, за які до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Зазначає, що п.3 ст.40 КЗпП України не вимагає для звільнення працівника за цією нормою обов'язкову наявність заподіяних матеріальних збитків внаслідок вчинення відповідного порушення правил трудової дисципліни.

Зауважує, що в резолютивній частині листа від 21.04.2017 оку №18-11/14 зазначено, що за результатами проведеної перевірки запропоновано вжити заходи щодо зобов'язання керівника КП «Теплоенерго» усунути виявлені перевіркою порушення. З наведеного вбачається, що, наклавши резолюцію «до виконання», директором було поставлено завдання головному бухгалтеру саме усунути виявлені перевірною порушення.

Вказує, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що головному бухгалтеру було поставлене чітке завдання директором - усунення наявних порушень, проте це завдання не було виконане позивачем у визначений термін.

На думку апелянта твердження у рішенні місцевого суду стосовно того, що протокол наради не містить доказів поінформованості позивача про відображене у ньому, є безпідставним, оскільки головний бухгалтер ОСОБА_4 був присутній на нараді і цей факт нічим не спростовано.

Вважає, що відповідачем дотримано всіх вимог чинного законодавства щодо притягнення головного бухгалтера до дисциплінарної відповідальності за невиконання трудових обов'язків. За перший проступок було оголошено догану (наказ №141 від 15.03.2017 року, який є чинним та ніким не оскаржений), за другий дисциплінарний проступок, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника, позивача було звільнено з займаної посади (наказ №302 від 12.06.2017 року).

Заазначає, що відсутність в посадовій інструкції посилання на необхідність виконувати вказівки директора є формальним, оскільки такий обов'язок передбачений ст. 139 КЗпП України.

У поданому відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_4 зазначає, що, на його думку, місцевий суд вірно надав оцінку обставинам справи та правовідносинам сторін, що склалися за наслідком податкової перевірки.

Зазначає, що, не дивлячись на не, що він (ОСОБА_4.) не оскаржив окремо наказ №141 до суду, оцінку законності такого наказу має надати суд, який вирішує спір про звільнення працівника з підстав систематичного невиконання працівником своїх посадових обов'язків.

Вказує, що відповідач не надав доказів постановки позивачу чітких письмових вказівок про вчинення конкретних дій стосовно проведеної Відділом внутрішнього аудиту перевірки.

Вважає, що при прийнятті рішення у справі, суд першої інстанції вірно вказав на необ'єктивність звільнення позивача та неврахування роботодавцем тяжкості проступку, оскільки за результатами висновку внутрішнього аудиту жодним державним органом підприємству не нараховано жодних санкцій. При цьому вказує, що Підрозділ внутрішнього аудиту Кременчуцької міської ради не є державним органом, висновки якого можуть вказувати на дійсне порушення підприємством чинного законодавства, а достовірність викладеного в акті перевірки внутрішнього аудиту - роботодавцем жодним чином не перевірялось.

З урахуванням наведеного прохав рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу КП «Теплоенерго» без задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та прохав її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, прохав її відхилити, а рішення районного суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення представників сторін, дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Місцевим судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що, згідно відомостей з трудової книжки позивача НОМЕР_1, наказом КП «Теплоенерго» №60 від 12.04.2005 року ОСОБА_4 був переведений на посаду головного бухгалтера в КП «Теплоенерго» (т.1, а.с.10-11).

Наказом КП «Теплоенерго» «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 15.03.2017 року №141, головному бухгалтеру ОСОБА_4 було оголошено догану; підстава - акт Головного управління ДФС у Полтавській області від 17.02.2017 року № 135/16-31-14-01-10/31700972, акт про відмову від 15.03.2017 року (т.1, а.с.22-23).

Наказом КП «Теплоенерго» «Про звільнення головного бухгалтера ОСОБА_4.» від 12.06.2017 року№302, позивача по справі було звільнено 12.06.2017 року з посади головного бухгалтера за систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, на підставі п.3 ст.40 КЗпП України. Бухгалтерії доручено провести повний розрахунок з ОСОБА_4 у строки, визначені ст.116 КзпП України. Старшому інспектору Ісків І.М. доручено видати ОСОБА_4 належно оформлену трудову книжку та копію цього наказу у порядку, визначеному ст.47 КЗпП України. Фінансовому директору ОСОБА_7 доручено забезпечити приймання-передачу справ головного бухгалтера ОСОБА_4 у порядку, визначеному п.17 посадової інструкції головного бухгалтера КП «Теплоенерго». Підстава: акт комісії з проведення службового розслідування від 12.06.2017 року (т.1, а.с.12-15).

Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий суд виходив із того, що з матеріалів справи не вбачається невиконання ОСОБА_4 розпоряджень керівника та наявність завданих позивачем збитків відповідачу, при виконанні головним бухгалтером своїх трудових обов»язків, а тому КП «Теплоенерго» не довело законності проведеного звільнення ОСОБА_4, а тому, з урахуванням наведеного позовні вимоги суд першої інстанції вважав обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Проте, з такими висновками колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5-6ст.81 ЦПК ).

Згідно з нормою ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Як роз'яснено в абзаці другому пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року №9, за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

З матеріалів справи вбачається, що, згідно п.1.1 наказу «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику КП «Теплоенерго» від 26.08.2014 року №193 ведення бухгалтерського обліку на підприємстві визначено здійснювати бухгалтерію КП «Теплоенерго» на чолі з головним бухгалтером. Також, пунктом 3.1 даного наказу призначено відповідальним за ведення податкового обліку головного бухгалтера підприємства (т.1, а.с.126-130).

При цьому судом установлено, що ОСОБА_4 був переведений на посаду головного бухгалтера в КП «Теплоенерго згідно наказу №60 від 12.04.2005 року» (відомості з трудової книжки позивача НОМЕР_1, т.1, а.с.10-11).

Відповідно до Акту Головного управління ДФС у Полтавській області «Про результати документальної планової виїзної перевірки КП «Теплоенерго», код за ЄДПОУ 31700972 по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 року по 30.09.2016 року» від 17.02.2017 року № 135/16-31-14-01-10/31700972, даною перевіркою було встановлено порушення пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу, ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15, затвердженого Наказом Міністерства фінансів від 31.12.1999 року №318 (зі змінами і доповненнями) в результаті чого встановлено, що занижено податок на прибуток за 2015 рік в розмірі 14026,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за 2015 рік в розмірі 391466,00 грн. та за ІІІ квартал 2016 року в розмірі 1954905,00 грн. (т.1, а.с.174-204).

Як зазначено вище, наказом КП «Теплоенерго» від 15.03.2017 року №141, головному бухгалтеру ОСОБА_4 було оголошено догану та підставі даного акту Головного управління ДФС у Полтавській області від 17.02.2017 року № 35/16-31-14-01-10/31700972 та акту про відмову від 15.03.2017 року (т.1, а.с.22-23).

Згідно даного наказу, догана позивачу оголошена у зв'язку з неналежним виконанням або невиконання ним своїх посадових обов'язків.

В подальшому, Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області було складено Акт перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Теплоенерго» за період з 01.07.2015 року по 31.12.2016 року від 14.04.2017 року №18-10/06 (т.1, а.с.24-52).

Згідно протоколу наради КП «Теплоенерго» від 16.05.2017 року за присутності, зокрема, головного бухгалтера ОСОБА_4, останньому директором КП «Теплоенерго» ОСОБА_8М було доручено: у термін до 25.05.2017 року вжити дієві заходи, спрямовані на усунення порушень фінансової дисципліни, що не призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів, на суму 11287,24 тис. грн.; до кінця поточного року вжити заходи щодо забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві по кожному виду ліцензованої діяльності (виробництво, постачання, транспортування теплової енергії) окремо від обліку інших видів діяльності; у термін до 30.05.2017 року підготувати документи для включення КП «Теплоенерго» до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті електроносії (відповідно до Рекомендаційного опису документів, додаток 1 до листа Мінрегіонрозвитку України від 13.04.2017 року № 7/10-4001). Зазначено, що, наприкінці наради головний бухгалтер ОСОБА_4 повідомив присутніх, що готувати пакет документів для включення КП «Теплоенерго» до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті електроносії відмовляється, про причини відмови не повідомив (т.1, а.сч.96-98).

При цьому, згідно п.1.4 посадової інструкції головного бухгалтера КП «Теплоенерго», головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства, позивач з даною посадовою інструкцією ознайомлений (т.1, а.с.99-104).

Відповідно службової записки директора фінансового КП «Теплооенего» ОСОБА_7 від 19.05.2017 року №324 останнім повідомлено таке: щодо підготовки документів для включення КП «Теплоенерго» до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті електроносії (відповідно до Рекомендаційного опису документів, додаток 1 до листа Мінрегіонрозвитку України від 13.04.2017 року № 7/10-4001) - головний бухгалтер ОСОБА_4 на усні звернення ОСОБА_7 щодо необхідності якнайшвидше приступити до підготовки вказаних документів вказав, що строк виконання наданого директором КП «Теплоенерго» ОСОБА_8 доручення (тобто 30.05.2017 року) ще не настав. Окрім того у даній службовій записці було зазначено, що головний бухгалтер ОСОБА_4 станом на 08-00 год. 19.05.2017 року не приступив до виконання доручення директора КП «Теплоенерго» ОСОБА_8 щодо вжиття дієвих заходів, направлених на усунення порушень фінансової дисципліни, що не призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів, на суму 11287,24 тис. грн., неодноразові усні розпорядження ігнорує, повідомляє, що строк виконання даного доручення (тобто 25.05.2017 року( ще не настав (т.1, а.с.105).

Згідно акту про відмову підписання у журналі обліку службових, пояснювальних записок та заяв КП «Теплоенерго» 2017 рік від 19.05.2017 року, як додатку до даної службової записки від 19.05.2017 року №324, головний бухгалтер ОСОБА_4 об 11 год. 10 хв. 19.05.2017 року отримав копію службової записки фінансового директора ОСОБА_7, проте відмовився ставити власноручний підпис про її отримання у журналі обліку службових, пояснювальних записок та заяв КП «Теплоенерго» 2017 рік (т.1, а.с.160).

31..05.2017 року директором КП «Теплоенерго» було видано наказ «Про створення комісії з проведення службового розслідування» №277, згідно якого створено комісію з проведення службового розслідування у складі: голова комісії - директор фінансовий ОСОБА_7, члени комісії - заступник директора ОСОБА_9, начальник відділу охорони ОСОБА_10, старший інспектор з кадрів ОСОБА_11, юрисконсульт ОСОБА_12 Комісії доручено: розпочати роботу з моменту підписання наказу та в термін до 12.06.2017 року ознайомитись і вивчити наявні документи, факти та матеріали, що стосуються порушень трудової дисципліни головним бухгалтером ОСОБА_4 за період з 01.01.2017 року по даний момент; з'ясувати, які заходи здійснено головним бухгалтером ОСОБА_4 щодо усунення порушень фінансової дисципліни, що не призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів, на суму 11287,24 тис. грн., у тому числі з'ясувати чи забезпечено ОСОБА_4 подання до відповідного податкового органу про фінансову звітність КП «Теплоенерго» (повторна, уточнююча) протягом 16.05.2017 року по 31.05.2017 року, з метою усунення зазначених порушень фінансової дисципліни, допущених протягом 2016 року; з'ясувати, чи виконано станом на 31.05.2017 року доручення директора щодо підготовки пакету документів для реструктуризації боргу КП «Теплоенерго» перед НАК «Нафтогаз України» (т.1, а.с.53-54).

Відповідно службової записки директора фінансового КП «Теплооенерго» ОСОБА_7 від 07.06.2017 року №361 останнім повідомлено таке: станом на 07.06.2017 року головний бухгалтер ОСОБА_4 не приступив до виконання доручення директора КП «Теплоенерго» ОСОБА_8 щодо усунення порушень фінансової дисципліни, що не призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів, на суму 11287,24 тис. грн.; неодноразові усні розпорядження ігнорує (т.1, а.с.117).

Наказом «Про відібрання письмових пояснень від ОСОБА_4.» від 08.06.2017 року № 297 визначено головному бухгалтеру ОСОБА_4 до 09 год.00 хв. 12.06.2017 року надати вичерпні письмові пояснення щодо причин невиконання доручення директора щодо усунення порушень фінансово-господарської діяльності, зафіксованих в акті Відділу внутрішнього контролю та аудиту виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 14.04.2017 року №18-10/06, листі Відділу внутрішнього контролю та аудиту виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 21.04.017 року №18-11/14 - в частині посадових обов'язків головного бухгалтера КП «Теплоенерго». З даним наказом позивач ознайомився (т.1 а.с.120).

Згідно Акту комісії з проведення службового розслідування щодо головного бухгалтера КП «Теплоенерго» ОСОБА_4 від 12.06.201017 року, було зроблено наступні висновки: головний бухгалтер ОСОБА_4 станом на 17 год. 00 хв. 30.05.2017 року не виконав доручення директора КП «Теплоенерго» щодо підготовки пакета документів згідно Листа №7/10-4001 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон); головний бухгалтер ОСОБА_4 у термін до 25.05.2017 року, а також станом на 12.06.2017 року не виконав доручення директора щодо вжиття відповідних дієвих заходів, направлених на усунення порушень фінансової дисципліни на суму 11287,24 тис. грн.

12.06.2017 року позивачем було надано службову записку №369 від 12.06.2017 року на наказ №297 від 08.06.2017 року на повідомлено, що дієві заходи щодо усунення порушень викладено в листі №05-971 від 25.05.2017 року та направлено до Відділу внутрішнього контролю та аудиту виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (т.1, а.с.55).

В подальшому, наказом КП «Теплоенерго» від 12.06.2017 року№302, позивача по справі було звільнено з посади головного бухгалтера за систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку згідно п.3 ст.40 КЗпП України, підстава: акт комісії з проведення службового розслідування від 12.06.2017 року (т.1, а.с.12-15).

З наведеного вбачається, що, згідно наказу КП «Теплоенерго» від 15.03.2017 року №141, головному бухгалтеру ОСОБА_4 було оголошено догану у зв'язку з неналежним виконанням або невиконанням ним своїх посадових обов'язків, зокрема, на підставі акту Головного управління ДФС у Полтавській області від 17.02.2017 року № 135/16-31-14-01-10/31700972, яким встановлено порушення КП «Теплоенерго» вимог законодавства.

Виходячи зі змісту п.3 ч.1 ст.40 КзПП та постанови пленуму ВСУ від 06.11.1992 року N9 суд повинен з»ясувати, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який не застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Як убачається зі змісту наказу КП «Теплоенерго» від 12.06.2017 року №302, позивача по справі було звільнено з посади головного бухгалтера за систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку згідно п.3 ст.40 КЗпП України, підстава: акт комісії з проведення службового розслідування від 12.06.2017 року (т.1, а.с.12-15).

При цьому акт комісії з проведення службового розслідування щодо головного бухгалтера КП «Теплоенерго» ОСОБА_4 від 12.06.201017 року, було складено на виконання наказу директора КП «Теплоенерго» «Про створення комісії з проведення службового розслідування» №277 від 31..05.2017 року у зв'язку з порушенням трудової дисципліни головним бухгалтером ОСОБА_4 за період з 01.01.2017 року по даний момент, для з'ясування, які заходи здійснено головним бухгалтером ОСОБА_4 щодо усунення порушень фінансової дисципліни, що не призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів, на суму 11287,24 тис. грн., на виконання листа Відділу внутрішнього контролю та аудиту виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 21.04.2017 року №18-11/14.

Виходячи зі змісту п.3 ч.1 ст.40 КзПП та постанови пленуму ВСУ від 06.11.1992 року N9 суд повинен з»ясувати, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який не застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

З наведеного вбачається, що головний бухгалтер ОСОБА_4 був звільнений за дисциплінарний проступок, який передував безпосередньо звільненню та за нього раніше до позивача не застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Окрім того, з детального аналізу протоколу наради КП «Теплоенерго» від 16.05.2017 року вбачається, що керівником даного підприємства було визначено ОСОБА_4 вжити дієві заходи направленні на усунення порушень фінансової дисципліни, що не призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів, на суму 11287,24 тис. грн. та у термін до 30.05.2017 року підготувати документи для включення КП «Теплоенерго» до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті електроносії (відповідно до Рекомендаційного опису документів, додаток 1 до листа Мінрегіонрозвитку України від 13.04.2017 року № 7/10-4001).

Проте, наприкінці даної наради головний бухгалтер ОСОБА_4 повідомив присутніх, що готувати пакет документів для включення КП «Теплоенерго» до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті електроносії відмовляється, про причини відмови не повідомив (т.1, а.сч.96-98).

При цьому посилання позивача на не ознайомлення його з даним протоколом, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки з його змісту вбачається, що ОСОБА_4 був присутній на даній нараді та надавав свої коментарі в ході її проведення.

При цьому, згідно п.1.4 посадової інструкції головного бухгалтера КП «Теплоенерго», головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства, позивач з даною посадовою інструкцією ознайомлений (т.1, а.с.99-104).

З наведеного вбачається, що головний бухгалтер підприємства відповідача підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства та повинен виконувати його розпорядження. При цьому, згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, щодо посади головного бухгалтера, зокрема, визначено наступне:

-забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних. Організовує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

-вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну.

-за погодженням з власником (керівником) підприємства забезпечує перерахування податків та зборів, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань. Здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Бере участь у проведенні інвентаризаційної роботи на підприємстві, оформленні матеріалів, пов'язаних із нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

-Керує працівниками бухгалтерського обліку підприємства та розподіляє між ними посадові завдання та обов'язки. Знайомить цих працівників із нормативно-методичними документами та інформаційними матеріалами, які стосуються їх діяльності, а також із змінами в чинному законодавстві.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не було виконано доручення директора КП «Теплоенерго» ОСОБА_8, наданого згідно протоколу наради КП «Теплоенерго» від 16.05.2017 року, що підтверджується службовою запискою фінансового директора КП «Теплооенего» ОСОБА_7 від 19.05.2017 року №324, внаслідок чого директором КП «Теплоенерго» було видано наказ «Про створення комісії з проведення службового розслідування» 31..05.2017 року №277.

Окрім того, відповідно до службової записки директора фінансового КП «Теплооенерго» ОСОБА_7 від 07.06.2017 року №361 станом на 07.06.2017 року головний бухгалтер ОСОБА_4 не приступив до виконання доручення директора КП «Теплоенерго» ОСОБА_8 щодо усунення порушень фінансової дисципліни, що не призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів на суму 11287,24 тис. грн.; неодноразові усні розпорядження ігнорує.

В подальшому, на виконання наказу «Про відібрання письмових пояснень від ОСОБА_4.» від 08.06.2017 року №297, 12.06.2017 року позивачем було надано службову записку №369 від 12.06.2017 року та повідомлено, що дієві заходи щодо усунення порушень викладено в листі №05-971 від 25.05.2017 року та направлено до Відділу внутрішнього контролю та аудиту виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (т.1, а.с.55).

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження направлення головним бухгалтером ОСОБА_4 до Відділу внутрішнього контролю та аудиту виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області листа про вжиття дієвих заходів щодо усунення порушень.

Внаслідок наведених вище обставин, у зв'яжу систематичним невиконанням ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку згідно п.3 ст.40 КЗпП України, позивача наказом КП «Теплоенерго» від 12.06.2017 року№302 було звільнено з займаної ним посади.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки матеріалами справи достовірно встановлено наявність систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, то звільнення ОСОБА_4 є правомірним, та таким, що ґрунтується на нормах закону, а тому позовні вимоги щодо визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення його на роботі є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Посилання позивача на відсутність чіткого визначення у дорученні директора КП «Теплоенерго», яких саме дієвих заходів, направлених на усунення порушень фінансової дисципліни, що не призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів, на суму 11287,24 тис. грн., необхідно вжити, колегією суддів до уваги не приймається, оскілки, згідно п.1.2 посадової Інструкції, саме до відання головного бухгалтера віднесено забезпечення організації бухгалтерського обліку на підприємстві і контроль за раціональним, економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням підзвітної йогу власності.

Також, доводи ОСОБА_4 про відсутність завданої Підприємству відповідача шкоди у зв'язку з порушенням фінансової дисципліни, що не призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів, на суму 11287,24 тис. грн., є безпідставним, оскільки норма п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України не вимагає обов'язкового спричинення шкоди Підприємству для звільнення на такій підставі.

За змістом ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки, у даному випадку, питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу може вирішуватися судом лише при поновленні на роботі ОСОБА_4, то позовні вимоги про стягнення на його користь 81758,88 грн. також не підлягають до задоволення.

Частиною 7 ст. 141 ЦПК України, визначено, що якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_4 звільнений від сплати судового збору, оскільки звернувся до суду з позовом про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, при цьому за подачу апеляційної скарги КП «Теплоенерго» було сплачено 1920,00 грн. судового збору, які, відповідно до вимог 7 ст.141 ЦПК України, мають бути компенсовані відповідачу за рахунок держави.

Пунктом 16 (частина 5) постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 03.08.2011р. №845, визначено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, що надійшли в інший установлений законодавством спосіб.

З наведеного вбачається, що кошти, сплачені КП «Теплоенерго» за подачу апеляційної скарги в сумі 1920,00 грн., підлягають стягненню з Державного бюджету України, шляхом їх безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь відповідача, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає слушними та такими, що заслуговують на увагу.

У відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплоенерго», - задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 грудня 2017року, - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимогОСОБА_4 до Комунального підприємства «Теплоенерго» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Судові витрати, понесені Комунальним підприємством «Теплоенерго», компенсувати за рахунок держави, шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» судовий збір у розмірі 1920,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень 00 коп. ) грн., шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ : /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ : /підпис/ С.М. Бондаревська

/підпис/ О.Ю. Кузнєцова

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.О. Кривчун