Рішення № 72368392, 12.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-а/522/40/18

Справа № 522/19435/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря - Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, в якому просить суд:

- скасувати штраф винесений Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №9 від 13.10.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 20.08.2017 року він перебував за кермом автомобіля Сузукі Вітара, державний номер НОМЕР_1 та направлявся на вулицю Набережну, проїжджаючи по вулиці Марії Демченко, він помітив дорогу, яка була не асфальтована, проте знак «в'їзд заборонено» відсутній. З'їхавши на дану дорогу позивача зупинив лейтенант поліції ОСОБА_3, який повідомив, що позивач перебуває на території парку-меморіалу 411 Батарея, замість того, щоб обмежитись попередженням, працівник полії склав протокол за ст. 156 КУпАП. 13.10.2017 року позивач з'явився до Приморської районної адміністрації на засідання комісії, яка розглядала питання про притягнення позивача до відповідальності, йому виписали штраф у розмірі 850 грн., незважаючи на те, що попереджувального знаку на повороті та доказів порушення благоустрію міста не було, та не врахувавши матеріальне становище позивача, який навчається на аспірантурі в ОНУ ім.. Мечникова та доходів не має. Вважаючи штраф не законний звернувся до суду.

Ухвалою суду від 19.10.2017 року суддею Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 було відкрите провадження по даній справі.

До суду 24.11.2017 року надійшла заява від позивача про уточнення позовних вимог, в якій він просив визнати протиправною і скасувати постанову Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №9 від 13.10.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладання стягнення у вигляді штрафу 850 гривень.

Ухвалою суду від 29.11.2017 року постановлено витребувати від ПРА ОМР належним чином завірену копію постанови від 13.10.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Після повторного автоматизованого розподілу даної справи, який відбувся у зв'язку з відстороненням судді ОСОБА_4 від посади, на підставі розпорядження керівника апарату суду №208/18 від 17.01.2018 року, справа перейшла до провадження судді Домусчі Л.В.

Ухвалою суду від 06.02.2018 року, на підставі п.10 ч.1 Перехідних положень КАС України, ухвалено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони справи були сповіщені про розгляд справи буде проводитися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки на їх адреси 08.02.2018 року направлялася копія ухвали суду від 06.02.2018 року.

До суду не було направлено відзиву чи/або письмових пояснення відповідача.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

З витребуваної судом постанови про адміністративне правопорушення судом встановлено, що 13.10.2017 року адміністративна комісія Приморської районної адміністрації Одеської міської ради розглянула матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі протоколу № 011004 від 20.08.2017 року та постановила накласти на ОСОБА_1 штраф у розмірі 850 грн.

Проте, позивач з внесеною постановою не згоден, оскільки в своїх діях не вбачає адміністративного правопорушення. Крім того, відповідач при винесені постанови не врахував, відсутність заборонюючого знаку на повороті та не уточнив матеріальне становище позивача, який займається наукою, та не має постійного доходу.

ОСОБА_1 є аспірантом 1-го року денної форми навчання Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова за спеціальністю 053 Психологія, що підтверджується довідкою навчального закладу від 07.04.2017 року № 11-01-653.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП кваліфікується як порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Відповідно до п. 4.13.4. Правил благоустрою території міста Одеси, на території розташування зелених насаджень забороняється обладнувати стоянки або розміщати автомашини, мотоцикли, велосипеди та інші транспортні засоби, у тому числі, якщо це не призводить до пошкодження зелених насаджень, квітників та газонів.

Відповідно до абз. 3 п. 3.2.1 Правил благоустрою території міста Одеси, благоустрій на утримання в належному стані включає забезпечення режиму роботи парків і встановлення інформаційно-охоронних, межових охоронних щитів за зразками, затвердженими в установленому порядку та з урахуванням потреб осіб із захворюваннями опорно-рухового апарату, зору та слуху, для інформування їх відвідувачів про межі, режим і правила поведінки.

Твердження позивача про те, що на повороті на в'їзд до меморіалу-парку 411 батарея не було знаку, який забороняє в'їзд, відповідачем не спростовано.

Відповідач не подав до суду ні заперечення, ні заяв, які б підтверджували правомірність його рішення та спростували б твердження позивача.

При цьому, відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція ( Рішення ЄСПЛ у справі « Дактарас проти Литви » від 24 листопада 2000 року ).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі « Салабіаку проти Франції » від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15 травня 2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально - правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення( п. 21 рішення ).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23 - рп / 2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні ( п. 4. 1 ).

В рекомендації № R ( 9 1)1 Комітету Міністрів Європи Державам - членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав - членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади ( принцип 7 ).

Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки жодні докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.

Матеріали справи, окрім оскаржуваної постанови, належних та допустимих доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, не містять.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2,-14, 19-20,22, 26, 29, 31, 42,44, 46, 72-77, 118, 159,160, 162, 192, 199,204, 205,227-228, ч.4 ст.229 ,241-246, п.10 Перехідних Положень КАС України, ст..9, 23, 30, 33, ч.2 ст.122, 222, 251,252, 254, 256, 265-1, 268, 276, 279, 280, 283, 317-318, 321 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1) до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (місцезнаходження м. Одеса, вул. Канатна, буд. 134) про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення - задовольнити .

Визнати протиправною і скасувати постанову Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №9 від 13.10.2017 року про притягнення ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладання стягнення у вигляді штрафу 850 гривень .

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання постанови суду.

Повний текст постанови складено 22.02.2018 року.

Суддя: Домусчі Л.В.