Рішення № 72368153, 14.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №815/4458/16

Провадження № 2-а/522/842/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Приморський районний суд м. Одеса у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Приморського районного суду м.Одеси, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання рішення незаконним, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси від 26.07.2016 №940 незаконним, та зобов'язання Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі відновити з 1 серпня 2016 року виплату їй пенсії, а також стягнути судовий збір.

Позивач позовні вимоги мотивує тим, що з грудня 2008 року отримує пенсію за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». З серпня 2016 року їй припинено виплату пенсії. З 2012 року по 30.05.2016 працювала завідувачем Сектору у Миколаївській області Державної інспекції України з контролю за цінами, а з 01.06.2016 по теперішній час працює завідувачем сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, тобто працює на посаді та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

З листа Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси їй стало відомо, що пенсійні виплати призупинено на підставі Закону України №213-УІІІ від 02.03.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (надалі - Закон №213-УІІІ).

З рішенням відповідача щодо припинення виплати пенсії позивач не згоден, мотивує це тим що, в п. 5 Прикінцевих положеннях Закону №213-УІІІ прописано, що у разі не прийняття до 01.06.2015 року Закону України щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Законів України, у тому числі «Про державну службу», «Про прокуратуру». Верховною Радою України до 1 червня 2015 року такого Закону прийнято не було. Отже, норми щодо пенсійного забезпечення державних службовців, втратили чинність з 01.06.2015 року. Таким чином, з 01.06.2015 року відпали правові підстави, згідно яких виплату пенсії їй було припинено.

Крім того, позивач вказує що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-УІІІ до частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII внесено зміни і абзацом 4 частини 15 статті 86 в редакції вказаного закону прописано, що «з 1 січня 2017 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Також, ОСОБА_1 зазначає, що УПФУ в Приморському районі м. Одеси прийнято рішення від 26.07.2016 №940 про утримання з неї надміру виплачених сум пенсії в розмірі 14173,44 грн., та на підставі ч.1 с.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» її зобов'язано виплатити переплату. Позивач з цим рішенням відповідача також не погоджується і зазначає що з її боку не було зловживань.

Позивач також вважає такі дії Відповідача є протиправними та такими, що порушують її законні права і інтереси оскільки пенсія ОСОБА_1 призначена в грудні 2008 року згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII, чинного на час призначення та відповідно до положень статей 22, 24 Конституції України, які є нормами прямої дії, права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів та не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, то виплата її пенсії не повинна бути призупинена новим законом від 2 березня 2015 року.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, просив слухати справу без фіксації судового процесу.

Представник відповідача надав суду заперечення, в якому зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні з 08.12.2008 року якій з грудня 2008 року призначено пенсію відповідно до норм Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII. Законом №213-УІІІ внесено зміни до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-УІІ, ст. 47 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, відповідно до зазначеної норми (в новій редакції), тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну Службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. На підставі зазначеної норми, враховуючи той факт, що на сьогоднішній день ОСОБА_1 працює на посаді завідувача сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, підпадає під дію Закону України «Про державну службу», виплату пенсії позивачу призупинено. Крім того, позивач не повідомила своєчасно органи пенсійного фонду про працевлаштування, що є зловживанням з боку пенсіонера. Згідно ч.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживання пенсіонера, стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду. Представник відповідача просить суд в позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі та слухати справу у відсутність представників управління.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ч. 1 5 КАC України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, отже позивачем обґрунтовано свої вимоги, тому з урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню.

Дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку, і їй згідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII призначено пенсію за віком та видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.05.2009 року. З 2012 року і по теперішній час ОСОБА_1 перебуває на державній службі. З 01.08.2016 року позивачу припинено виплату пенсії згідно із Законом №213-УІІІ.

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси листом № 3917/04 від 26.07.2016 року відмовило у продовження виплати пенсії з посиланням на Закон №213-УІІІ, а саме про неможливість одночасного перебування на державній службі і отримувати пенсію.

З 01.04.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, яким внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом другим частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(у редакції чинній з 01.04.2015 року) передбачено, що: «тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Оскільки ОСОБА_1 станом на час чинності Закону № 213-VIII працювала на посаді, яка дає право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, зокрема, передбачених Законом України «Про державну службу», то з 01.08.2016 року позивачу призупинено виплату пенсії.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй.

Згідно з Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

ОСОБА_1 звернулася до відповідача з проханням поновити неправомірно призупинену виплату пенсії, але отримала відмову та рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 26.07.2016 №940 «Про утримання надміру виплачених пенсій».

Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», то в період дії Закону № 213-VIII пенсія, призначена згідно з Законом України «Про прокуратуру», виплачуватись не повинна, а надміру виплачена пенсія підлягає стягненню.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України»,«Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України»,«Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213-УІІІ Закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнято, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії/щомісячне довічне грошове утримання за цими Законами не призначаються.

Особам, які підпадають під дію, зокрема, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру» пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених, зокрема, законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», у зв'язку з цим передбачені ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, Закону України «Про прокуратуру», відпали, і з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

Таким чином, з дня набуття чинності Закону №213-УІІІ, особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно із Законом «Про прокуратуру», втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 24.05.2016 року № 333/6710/15-а.

Таким чином, з 1 серпня 2016 року посада, на якій працює позивач, не дає права на отримання пенсії в порядку та на умовах, передбачених, зокрема, законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», а перешкоди для виплати позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-УІІІ до частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII внесено зміни і абзацом 4 частини 15 статті 86 встановлено, що «з 1 січня 2017 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З огляду на вказане, суд вважає, що з 1 серпня 2016 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.

Щодо рішенню Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 26.07.2016 №940 про утримання надміру виплачених сум пенсії.

Згідно із частиною 1 статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Аналогічні положення закріплені й у частині 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до змісту якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначений Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695).

Згідно п.3 вказаного Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм, відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних, тобто, законодавець визначає тільки ці дві підстави стягнення з особи, яка отримує пенсію, суми пенсій, виплачених надміру. Не повідомлення позивача про працевлаштування суд не розцінює як факт зловживання з боку пенсіонера.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952р. кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За загальною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Будченко проти України», «Федоренко проти України» та інші), яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, на підставі ст.1 Першого протоколу до зазначеної Конвенції підлягають захисту певні «законні (виправдані) очікування» громадян щодо отримання можливості ефективного використання права власності. Так, встановлена законом система виплат (зокрема, пенсійних) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

Отже, відмовляючи у призначенні пенсії позивачу, відповідач порушив зазначені соціальні права і свободи позивача, а тому суд задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-9, 77, 241-246 КАС України, ст.ст. 8, 22, 55, 95, 64,124, 152 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»,Законом України «Про пенсійне забезпечення», суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а, код ЄДРПОУ 41248812) про визнання рішення незаконним, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а, код ЄДРПОУ 41248812) відновити з 1 серпня 2016 року виплату ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Визнати рішення «Про утримання надміру виплачених сум пенсії» Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 26.07.2016 №940 незаконним.

Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а, код ЄДРПОУ 41248812) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 гривень.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.

У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

14.02.18