Рішення № 72367414, 20.02.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/12250/17

Провадження № 2/520/2475/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі :

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря – Баранової Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої допомоги,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2017 року позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 праці та соціальної політики Одеської міської ради (65023, м. Одеса, вул. Л. Толстого, 7, ЄДРПОУ НОМЕР_2) суму виплаченої щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 1 112, 13 гривень.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що відповідач надала недостовірні відомості, тобто вказала про відсутність на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, через що їм були надмірно виплачені кошти, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М

Ухвалою судді від 12.10.2017 року провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання.

20 листопада 2017 року до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 праці та соціальної політики Одеської міської ради – ОСОБА_3, в якому остання просила витребувати від Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_4» (м. Київ, вул. Андріївська, 4) відомості щодо наявності на депозитних рахунках, відкритих на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН 255880142 коштів у розмірі, що перевищує 10- кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб за період з 24.12.2015 року по 01.03.2016 року.

Ухвалою суду від 22.11.2017 року було задоволено вищевказане клопотання представника позивача.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_1 праці та соціальної політики Одеської міської ради у судове засідання не з’явився, натомість від представника ОСОБА_3 надійшла заява в якій вона позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, розгляд справи просила здійснити в її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась про час дату та місце розгляду справи сповіщалась належним чином, клопотань та заяв про відкладання розгляду справи суду не надала.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яка сповіщена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Суд, дослідивши докази та матеріали справи, доходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою України, уродженка села Красна Поляна, Великоновосілківського району, Донецької області, про що свідчить паспорт серії ВА 720121, та має ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

З 06.03.1992 року відповідач ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, в період якого народилась донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач була взяті на облік в Управлінні соціального захисту населення в Київському районі ОСОБА_1 праці та соціальної політики Одеської міської ради, як особа переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. п. 2, 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців. Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Згідно п. 5 вказаного Порядку, для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

У заяві зазначаються відомості про наявність у будь-кого з членів сім’ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що Актом ревізії використання коштів, виділених з державного бюджету на компенсацію підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 року, а також законності призначення, нарахування та виплати усіх видів соціальної допомоги, пільг, субсидій та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів з 2014-2016 роки в ОСОБА_1 праці та соціальної політики Одеської міської ради від 19.10.2016 року № 041-11/105, визначено, що згідно з даними офіційної інформації, наданої Державній фінансовій інспекції України Міністерством фінансів України відповідно до доручення Міністра фінансів від 26.05.2016 №29020-06/1 для здійснення верифікації, гр. ОСОБА_2 мала кошти на депозитних банківських рахунках в банківських установах, відкритих з 24.12.2015 року по 01.03.2016 року у розмірі, що перевищує 10- кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб

Таким чином, позивач стверджує, що ОСОБА_2 надала недостовірні відомості, тобто вказала про відсутність на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, через що їй були надмірно виплачені кошти за період із січня 2016 року по травень 2016 року у сумі 6416, 13 гривень.

Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Позивачс стверджує, що в результаті надання недостовірної інформації ОСОБА_2 департаментом були надміру нараховані кошти у розмірі 6416,13 грн.

Відповідно до абз. 2 п. 11 Порядку, суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу.

Управлінням соціального захисту населення в Київському районі ОСОБА_1 праці та соціальної політики Одеської міської ради 02.08.2016 року ОСОБА_2 був надісланий лист (вих. № 1960) про припинення надання соціальної допомоги та необхідність повернення надміру отриманих коштів у сумі 6416,13 гривень.

Відповідачкою частково погашено заборгованість у сумі 3978,00 грн. Також Управлінням соціального захисту населення в Київському районі ОСОБА_1 праці та соціальної політики ОМР грошову допомогу за вересень 2016 року у розмірі 1326,00 грн. ОСОБА_2 виплачено не було та зараховано в рахунок боргу.

Станом на теперішній час залишок по заборгованості складає (6416,13- (3978+1326))= 1112,13 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 1 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України Не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Разом з тим, згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Слід зазначити, що належних в розумінні ст. 76, 77, 80 ЦПК України доказів того, що відповідач мала кошти на депозитних банківських рахунках відкритих в банківських установах, суду не надано, оскільки наданий представником позивача витяг з Акту ревізії не може бути доказом цього.

Більш того, відповідно до відповіді Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_4» № КНО-07.3.4/395 від 16.02.2018 року, яка була надана на ухвалу суду від 22.11.2017 року, вбачається, що клієнт з зазначеним ІПН 255880142 у вказаному Банку відсутній.

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що з будь-якими іншими клопотаннями про витребування доказів представник позивача до суду не звертався, більш того, до суду не з`явився та просив провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 1212 Цивільного кодексу України, Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505, ст.ст. 76- 81, 263-265, 268 ЦПК, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої допомоги – відмовити в повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Куриленко О. М.