Рішення № 72366333, 20.02.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/3973/2017 Справа № 490/2208/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого - судді Гуденко О.А.

при секретарі - Кваші С.О.,

за участі представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ “Приватбанк” до Цибульника ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГТОРГ-Н" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом Цибульника ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк», , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГТОРГ-Н" про визнання припиненими договорів поруки,-

в с т а н о в и в:

В березні 2017 року ПАТ КБ “ПриватБанк” звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором б\н від 11 липня 2014 року в розмірі 403 225 грн..

Ухвалою суду від 07 листопада 2017 року прийнято до розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою, в якій просив визнати припиненими правовідносини за Договором поруки № POR1445505271888 від 22.10.2015р., укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_3 (поручитель) за виконання зобов’язань Договору банківського обслуговування б/н від 11.07.2014р., укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «ЮГТОРГ-Н» - на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України за пропуском сроку дії поруки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на встановлення в договрі поруки строку дії у 15 років.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до наступного висновку.

Так, 11.07.2014 р. ТОВ "ЮГТОРГ- Н" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку , згідно якої приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі -Умови), ОСОБА_5, що розміщені в мережі Інтернет на сайті ://privatbank.ua. які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 11.07.2014 р. (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до цього Договору ТОВ “Югторг-Н” було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26008053215730, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_5 і Клієнта , що визначено і врегульовано п. 3.2.1.1.16."Умовами та правилами надання банківських послуг". Свої зобовязання банк виконав в повному обсязі та надав третій особі кредитний ліміт у розмрі 500 000 грн.

Відповідно 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2. 3.2.1.4.1. 3.2.1.4.2. 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених ii.ii. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3. 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.!.2.2., 3.2.1.4.4. 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує ОСОБА_5 за кожний випадок порушення неню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період, за який сплачується пеня , (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації ОСОБА_5 права на встановлення іншого строку повернення кредиту. Клієнт сплачує ОСОБА_5 пеню у розмірі, зазначеному у н, 3,2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. Відповідно до 3.2.1.5.4. Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (Трьох) років з дня. коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Зобов’язання за вказаним Договором забезпечено порукою – Договором поруки № POR1445505271888 від 22.10.2015р., укладеним з поручителем ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитними договором Третьої особи.

Згідно п.1.1 Договору поруки, предметом є надання поруки Відповідачем перед ОСОБА_5, за виконання ТОВ «ЮГТОРГ-Н» всіх своїх обов’язків за Договором б/н від 11.07.2014р. Згідно п.4.1 Договору поруки, сторони взаємно домовилися, що порука за цим Договором припиняється через 15 років після його укладення.

Проте свої зобов'язання за кредитним договором позичальник не виконав і станом на 24 січня 2017 року має заборгованість у загальному розмірі 627076,3 грн, яка складається з 403225 грн заборгованості за кредитом, 127687,94 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 74150,23 грн пені за несвоєчасно виконання зобовязань за договром, 22013,08 грн заборгованості по комісії за користування кредитом.

ОСОБА_5 12 серпня 2016 року була направлена Претензія-вимога № ZYD4PN6 Позичальнку ТОВ «ЮГТОРГ-Н» щодо сплати простроченої кредитної заборгованості у розмір 412 260 грн за кредитним договором у строк до 16.08.2016р. Також ОСОБА_5 10 січня 2017 року була направлена Претензія №40711NKH3S1NB поручителю ОСОБА_3 щодо негайного погашення простроченої заборгованості за забезпеченим кредитним договором ТОВ “Югторг-Н”.

Використовуючи своє право вибору кредитодавця на свій розсуд вимагати від боржника повернення всього боргу або будь-якої його частини, позивач за первісним повзом вважає за необхідне захистити свої права шляхом стягнення з відповідача як поручителя суму заборгованості за Договором банківського обслуговування № б/н від 11.07.2014 р. У розмірі заборгованості за кредитом у розмірі 403 225,05 грн.

З виписки по рахунку ТОВ “Югторг-Н” за даним кредитним договром вбачається, що остання банківська операція за цим рахунком була здійснена 05 липня 2016 року, а останнє погашення заболргованості — 18 липня 2016 року.

Доводи позовної заяви, які зокрема зводяться до того, що п. 4.1. договору поруки передбачено, що сторони взаємно домовилися, що порука припиняється через п'ятнадцять років після укладення цього договору, не дає підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», в частині вимог до поручителя – ОСОБА_3, з огляду на наступне.

Порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, установлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора на задоволення його вимог. Останнє означає, що строк поруки належить до преклюзивних строків, основна властивість яких, крім того, що їх сплив, на відміну від строків позовної давності, припиняє суб'єктивне право, полягає в тому, що вони не можуть бути призупинені, перервані чи відновлені. Такі строки також не можуть бути змінені за домовленістю сторін договору та їх настання припиняє права кредитора та обов'язок боржника за договором.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України ).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251,252 ЦК України ).

Відповідно до статті 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ч.1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3, що оскільки позивач достроково відмовився від кредитного договору згідно Претензія-вимоги від 12 черпня 2016 року № ZYD4PN6 , то строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором було змінено ОСОБА_5 і визначено як 16.08.2016р., тому із відповідною вимогою до поручителя позивач мав право звернутися протягом наступних шести місяців з цієї дати , тобто до 16.02.2017р. Отже, оскільки позивач звернувся до суду із даним позовом у 10.03.2017р., тобто після сплину більш ніж шести місяців, порука ОСОБА_3 припинилась в силу положень ч. 4 ст. 559ЦК України.

Згідно ст. 559 ЦК України, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який установили сторони в договорі). Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року (справа № 6-1844цс15). Судом встановлено, що відповідно до п. 4.1 договору поруки цей договір набирає чинності з дати його укладення і дія цього договору припиняється через 15 років після укладання цього договору , що вважається встановленим сторонами строком припинення дії поруки, що відповідає ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України.

З огляду на викладене , в цьому разі не підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя ( аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-623цс17 ), а отже і твердження позивача за зустрічним позовом про обов'язок кредитора пред'явити вимогу до поручителя у судовому порядку протягом шести місяців з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту, є помилковим та таким, що не відповідає положенням ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Тому підстав для висновку про припинення поруки станом на час звернення з позовом до поручителя немає, а отже порука є чинною в частині певних зобов'язань щодо повернення грошових коштів, заявлених в межах строку дії договору — що є підставоюдля відмови у задоволенні зустрічного позову.

До того ж цьому надана в суді досудова Претензія- вимога ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ “Югторг-Н” від 12 серпня 2016 року не свідчить про зміну сторонами строку виконання основного зобов'язання, оскільки містить лише повідомлення про наявність простроченої заборгованості, а умовами кредитного договору не передбачено, що з моменту пред'явлення досудової вимоги строк зобов'язань за кредитним договором вважається таким, що настав.

Щодо вимог первісного позову, то вони є обгрунтованими та підлягають задоволенню. Так, судом встановлено, що позивач умови кредитного договору виконав належним чином, позичальник ТОВ “Югторг-Н” умови кредитного договору та відповідач ОСОБА_3 умови договору поруки належним чином не виконують, у зв’язку з чим утворилася заборгованість перед позивачем за основним зобов'язанням , в тому числі за несплаченими кредитними коштами у сумі 403 225,05 грн , а тому позовні вимоги слід задоволити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів солідарно на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору в сумі 6048, 38 грн.

Керуючись ст.ст.12,81 2630265 ЦПК України,ст.ст.554,559, 1051,1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства КБ “Приватбанк” до Цибульника ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Цибульника ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 “Приватбанк” 403 225 грн 05 коп. Заборгованості за кредитним договором б\н від 11 липня 2014 року.

Стягнути з Цибульника ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 “Приватбанк” витрати по сплаті судового збору в розмірі 6048, 38 грн.

У задоволенні зустрічного позову Цибульника ОСОБА_6.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення , а особами, які не були присутні під час проголошення рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення .

Суддя Гуденко О.А.

Повний текст рішення судлу складено 22 лютого 2018 року.