Вирок № 72365885, 22.02.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1159/18

1кп/415/358/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

в складі головуючого - судді Луньової Д.Ю.,

при секретарі Керімовій Е.Р.,

за участю прокурора Ісмаілова Е.Н.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шипилівка Попаснянського району Луганської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, працює водієм ПП «ЛИС-АВТО-ТРАНС», не судимого; зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого за наступних обставин:

22 січня 2018 року близько 09-42 годин ОСОБА_2, керуючи автобусом марки «ЗАЗ А07А1-60», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснюючи рейсове перевезення пасажирів сполученням «Тошківка-Лисичанськ», прибув на територію автостанції «Лисичанськ 2», розташованій по вулиці ім. В. Сосюри міста Лисичанська, де зупинився перпендикулярно посадковим майданчикам навпроти платформи № 6. В цей час пішохід ОСОБА_3, перебуваючи на території зазначеної автостанції, зійшовши з платформи, почала переходити територію автовокзалу за задньою частиною транспортного засобу по діагоналі від нього. В свою чергу водій ОСОБА_2, діючи в порушення пп.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України - згідно яких водій зобов'язаний перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; водій транспортного засобу, при русі заднім ходом не повинен створювати небезпеки для інших учасників руху, при цьому для забезпечення безпеки руху він при необхідності повинен звернутися за допомогою інших осіб, - допустивши безпечність та неуважність, не забезпечив безпечності для інших учасників дорожнього руху і, збираючись заїхати до місця відстою маршрутних транспортних засобів, почав рух заднім ходом, в результаті чого здійснив наїзд заднім лівим колесом на пішохода ОСОБА_3, яка рухалась через площу вокзалу. В результаті зіткнення з пішоходом ОСОБА_3 останній були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми тулуба і нижніх кінцівок з переломом кісток тазу, травмою обох гомілково-ступневих суглобів, правого колінного суглобу та відшаруванням шкіри і підшкірної клітковини майже на всьому протязі правої нижньої кінцівки, які ускладнилася розвитком травматичного шоку, від яких ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 померла у лікарні.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описані в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Пояснив, що дійсно допустив неуважність, допустив порушення ПДР України, зазначив, що було намерзання снігу на асфальтовому покритті, а тому відразу він не зрозумів, що сталося, потім відреагував на сигнали людей та зрозумів, що відбувається, відразу ж вийшов з транспортного засобу; сам знайшов родину загиблої жінки, оплатив похорон та поминальний обід, щиро попросив вибачення у родини загиблої.

Оскільки, викладені в обвинувальному акті обставини, обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, тому , з урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора, потерпілої, які вважали недоцільним досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому суд в судовому засіданні переконався, що учасники кримінального провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин , роз'яснивши, що в подальшому вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому у суду відсутні сумніви щодо добровільності позиції учасників кримінального провадження проводити судовий розгляд в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини вчинення даної ДТП, сукупність всіх обставин його вчинення, особу обвинуваченого, який характеризується за місцем мешкання позитивно, має постійне місце роботи за яким також має позитивні характеристики, має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, мати похилого віку, хворого на гемофілію,є учасником бойових дій, раніше не судимого і вперше притягнутого до кримінальної відповідальності. Обставинами, що пом'якшують покарання , суд враховує визнання вини і повне добровільне відшкодування завданої шкоди. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням конкретних обставин, даних про особу обвинуваченого, наявності обставин, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи думку потерпілої ОСОБА_1, яка просила суд не позбавляти обвинуваченого волі та права керування транспортним засобом, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України- з встановленням іспитового строку і з покладенням зобов'язань, передбачених ст.76 КК України. Також суд, враховуючи повне відшкодування шкоди, конкретні умови вчинення ДТП, а також те, що обвинувачений працює водієм і це є єдиним джерелом його існування, вважає можливим не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого особисте зобов'язання - слід залишити до набрання вироком законної сили.

Ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 25.01.2018 р. накладено арешт на тимчасово вилучене майно - автобус марки «ЗАЗ А-07А1-60», реєстраційний номер НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ПП «ЛИС-АВТО-ТРАНС» (зареєстроване за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Московська, 63; юридична адреса: Луганська обл., м. Лисичанськ, проспект Леніна, 115/184, який слід скасувати.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № 247 від 12.02.2018 р. у розмірі 3432 грн. та на проведення судової автотехнічної експертизи № 186 від 25.01.2018 р. у розмірі 3432 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, а саме дисковий накопичувач «ARITA» 8-16Х DVD-R сріблястого кольору з відеозаписами, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, слід залишити в матеріалах кримінального провадження; автобус марки «ЗАЗ А-07А1-60», реєстраційний номер НОМЕР_2, що згідно з ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.02.2018 р. передано на відповідальне зберігання ПП «ЛИС-АВТО-ТРАНС», слід повернути законному володільцю ПП «ЛИС-АВТО-ТРАНС»

На підставі викладеного, ст.ст. 75,76, ч.2 ст. 286 КК України, керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбалення волі на строк 5 (п'ять) років без позбавлення права керування транспортним засобом

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтись на реєстрацію в уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання, повідомляти про зміну місця проживання даний орган.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 - особисте зобов'язання - залишити до набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 25.01.2018 р. на тимчасово вилучене майно, а саме: автобус марки «ЗАЗ А-07А1-60», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належиь ПП «ЛИС-АВТО-ТРАНС», зареєстроване за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Московська, 63; юридична адреса: Луганська область, м. Лисичанськ, проспект Леніна, 115/184.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової автотехнічної експертизи № 186 від 25.01.2018 року в сумі 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві) гривні та у зв'язку з проведенням судової автотехнічної експертизи № 247 від 12.02.2018 р. в сумі 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві) гривні в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

- дисковий накопичувач «ARITA» 8-16Х DVD-R сріблястого кольору з відеозаписами - збергігати в матеріалах справи;

-автобус марки «ЗАЗ А-07А1-60», реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути законному володільцю - ПП «ЛИС-АВТО-ТРАНС» .

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, та прокурору.

Суддя: Д.Ю. Луньова