Ухвала суду № 72365474, 27.12.2017, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 477/3405/13-к

Провадження № 1-кп/488/67/17 р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2017 року

Корабельний районний суд м.Миколаєвау складі: головуючого судді суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, секретаря судового засіданняОСОБА_4,за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5, обвинуваченихОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, захисниківОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши, під час судового розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1,7,12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пп. 1,7, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пп. 1,7, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинувачених,

В С Т А Н О В И В

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження на 60 діб строків тримання обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під вартою, мотивувавши існуванням ризиків, які дають підстави вважати, що у випадку закінчення строків тримання під вартою останніх, скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або його зміни на менш суворий, обвинувачені можуть переховуватися від суду, продовжити злочинну діяльність та незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник останнього – адвокат ОСОБА_11 вважали, що в клопотанні прокурора слід відмовити, оскільки всі зазначені прокурором ризики, на теперішній час перестали існувати, родичами її підзахисного, потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відшкодована матеріальна та моральна шкода і останні не бажають призначення обвинуваченим покарання у виді довічного позбавлення волі. За такого враховуючи, що ОСОБА_7 раніше не судимий, жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності, має міцні соціальні зв’язки, постійне місце проживання та тривалий утримується під вартою, просила замінити останньому запобіжний захід на менш суворий у вигляді домашнього арешту. Аналогічну думку висловили обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_6 та їх захисники, та просили також замінити їм запобіжний захід на домашній арешт.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно ст.. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів, є, крім іншого, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити вказані дії.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Строк тримання обвинувачених під вартою спливає 28.12.2017 року.

ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, останні не працюють, тобто не мають легального джерела доходу.

Вказане, на думку суду, свідчить про те, що, незважаючи на те, що у обвинувачених є постійне місце проживання, вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності, відшкодували потерпілим матеріальну і моральну шкоду, мають неповнолітніх дітей, застосування до них менш суворого запобіжного заходу, може призвести до того, що вони можуть переховуватися від суду, продовжити злочинну діяльність, та перебуваючи на волі незаконно впливати на потерпілих та свідків.

При цьому доводи захисників та їх підзахисних не можуть, на переконання суду, свідчити про відсутність ризиків здійснення останніми вищевказаних дій у випадку застосування до них іншого, більш м’якого запобіжного заходу.

Враховуючи, що відомості про те, що очевидних ознак зменшення ризиків суду не представлено, суд погоджується з доводами прокурора про необхідність продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, оскільки інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 183, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В

Задовольнити клопотання прокурора.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою до 25.02.2018 року (включно).

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, під вартою до 25.02.2018 року (включно).

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, під вартою до 25.02.2018 року (включно).

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження, та для виконання начальнику слідчого ізолятора м.Миколаєва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В.Кутурланова

суддя Л.І. Селіщева

суддя О.І. Непша