Ухвала суду № 72364793, 19.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 358/112/18 Головуючий у І інстанції Корбут В.М.Провадження № 11-сс/780/84/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 19.02.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого – судді Гриненка О.І.,

суддів – Зіміної В.Б., Семенцова Ю.В.,

за участю:

прокурора – Ковальського В.В.,

підозрюваної – ОСОБА_2,

захисника – ОСОБА_3,

секретаря судових засідань – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 29 січня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

-підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 січня 2018 року за № 12018110090000044, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 29 січня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та застосовано до ОСОБА_2, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, строк дії ухвали - до 26 березня 2018 року. Розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, відносно обвинуваченої ОСОБА_2 слідчим суддею не визначався на підставі ч.4 ст.183 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної слідчий суддя, переконавшись у наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні даного злочину, дослідив матеріали, що характеризують особу підозрюваної та дійшов висновку про те, що докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні дають достатні підстави вважати наявними ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, при цьому застосування більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам визнав недостатнім.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваної ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що під час розгляду клопотання слідчого слідчим суддею було недостатньо з’ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення питання про обрання запобіжного заходу, що в подальшому призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та постановлення слідчим суддею незаконної ухвали.

Зокрема, захисник вказує про те, що висновок слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, не підтверджується матеріалами, доданими до клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, на її думку в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ч.3 ст.187 КК України. Крім того, захисник стверджує про невідповідність клопотання слідчого вимогам п.п. 5, 6 ч.1 ст.184 КПК України щодо викладу обставин, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, та обґрунтування неможливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів. Зазначені обставини, на переконання апелянта, не були доведені стороною обвинувачення і під час розгляду клопотання слідчим суддею, у зв’язку з чим слідчий суддя повинен був відмовити у задоволенні клопотання слідчого на підставі ч.2 ст.194 КПК України. Також, апелянт зазначає про безпідставність визнаних доведеними слідчим суддею ризиків, зокрема здійснення спроб переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та вчинення підозрюваною іншого злочину, так як підозрювана ОСОБА_2 зареєстрована та постійно проживає разом з батьками в с. Козинці, Бородянського району, Київської області, навчається у вищому навчальному закладі, що свідчить про міцність її соціальних зв’язків, а лише тяжкість можливого покарання за ч.3 ст.187 КК України не може обґрунтовувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.187 КПК України, при цьому, ризик вчинення ОСОБА_2 іншого злочину слідчим суддею взагалі не обґрунтований. Крім того, апелянт вказує про відсутність обґрунтування в оскаржуваній ухвалі недостатності застосування до підозрюваної ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та виконання процесуальних обов’язків. На переконання захисника, ухвала слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 29 січня 2018 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлена на неповно з’ясованих обставинах справи, висновки суду, викладені у зазначеній ухвалі, об’єктивно не підтверджуються доказами, дослідженими під час розгляду клопотання слідчого, а тому вказана ухвала підлягає безумовному скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування до її підзахисної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає правильним апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Згідно із п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, в тому числі, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам, в тому числі, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч.1 ст.178 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як видно з наданих суду матеріалів, у провадженні Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області знаходиться кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 січня 2018 року за № 12018110090000044.

26 січня 2018 року о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_2 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

27 січня 2018 року о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Старший слідчий Богуславського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області, за погодженням із прокурором, звернувся до Богуславського районного суду Київської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 Мотивуючи клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу до ОСОБА_2 покладається необхідність запобігти спробам підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити злочинну діяльність, оскільки більш м’які запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваною ОСОБА_2 процесуальних обов’язків.

29 січня 2018 року ухвалою слідчого судді Богуславського районного суду Київської області до підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на підставі ч.4 ст.183 КПК України.

З журналу судового засідання видно, що доводи, наведені в клопотанні слідчого, належним чином перевірялись судом під час його розгляду. При цьому, надала пояснення підозрювана ОСОБА_2, вислухана думка її захисника та прокурора, досліджені письмові докази, а також з'ясовані обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, в тому числі і ті, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, які в подальшому були оцінені судом в сукупності та стали підставою для прийняття судового рішення.

Слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, пославшись на додані слідчим до клопотання матеріали. Зокрема, обґрунтованість пред’явленої ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколах допиту: потерпілого ОСОБА_5 (а.с.11-14); підозрюваного ОСОБА_6 (а.с.32-37); підозрюваної ОСОБА_2 (а.с.39-47); підозрюваного ОСОБА_7 (а.с.55-60); свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.15-22); а також у протоколах проведення слідчого експерименту за участі підозрюваних ОСОБА_2 (а.с.51-54), ОСОБА_7 (а.с.61-64) та ОСОБА_10 (а.с.72-75).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підозра у вчиненні ОСОБА_2 нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, на даний час є обґрунтованою.

Як видно з матеріалів провадження, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, який за ступенем тяжкості, відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, підозрювана за місцем своєї реєстрації на момент вчинення злочину, у вчиненні якого підозрюється, не проживала, а тому колегія суддів погоджується із наявністю встановленого слідчим суддею ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ймовірністю здійснення підозрюваною спроб переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також, на думку колегії суддів, слідчим суддею правильно встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваної впливати на потерпілого, який є людиною похилого віку, та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків з огляду на високу суспільну небезпечність злочину, в якому підозрюється ОСОБА_2 Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що відповідно до матеріалів провадження, в день нападу на потерпілого ОСОБА_5, ОСОБА_2 приймала участь також у нападі на іншу особу похилого віку.

Обґрунтовано слідчим суддею не визначений і розмір застави при застосуванні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки злочин, у скоєнні якого вона підозрюється, вчинений із застосуванням насильства щодо потерпілого.

Доводи захисника щодо безпідставності визнання слідчим суддею ризиків, передбачених п.п.1,3,5, ч.1 ст.177 КПК України, а також щодо відсутності мотивування недостатності застосування до підозрюваної більш м’яких запобіжних заходів, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, так як слідчим суддею в ухвалі зазначено, що ОСОБА_2 за місцем своєї реєстрації не проживає, тобто не має міцних соціальних зв’язків, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Слідчий суддя у відповідності з вимогами ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, врахувавши тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_2, конкретні обставини кримінального провадження, дані щодо особи підозрюваної, дійшов правильного висновку про необхідність застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому ухвала слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги захисника не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 29 січня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділення Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та застосовано до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, – залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

___ ____ ___

ОСОБА_1 ОСОБА_11 ОСОБА_12