Постанова № 72363832, 21.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 364/1134/17 Головуючий у І інстанції Ткаченко О. В.Провадження № 22-ц/780/665/18 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О.Категорія 26 21.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,

за участі секретаря Дрозда Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Володарського районного суду Київської області від 06 грудня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів,

у с т а н о в и л а :

у вересні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що укладеного договору за № б/н від 13.09.2010 року ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 6900 гривень. Відповідач зобов'язалась повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно до п. п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг відповідач при укладенні договору про надання банківських послуг дав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт; підписання договору є прямою та безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідно до п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг, Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік.

Банком зазначає, що відповідач не виконує належним чином зобов'язання щодо своєчасного повернення грошових коштів для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 08.08.2017 року складає 33045,74 грн., тому позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 33045,74 грн. за кредитним договором № Б/Н від 13.09.2010 року та судові витрати в сумі 1600 гривень 00 копійок судового збору.

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 06 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає, що вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду України у справі № 6-16цс15, як на підставу не вважати Умови та правила надання банківських послуг частиною кредитного договору. Зазначає, що у даній справі питання щодо строку позовної давності не вирішувалось, тому суд безпідставно застосував правову позицію ВСУ, яка взагалі не стосується справ щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами з використанням кредитних карт. Вважає, що укладаючи Договір та приєднуючись до Умов та правил надання банківських послуг, відповідач підтвердив, що зобов'язується, в тому числі, регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті ПриватБанку.

В судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги представник ПАТ КБ «ПриватБанк» підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо не доведення позивачем обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду має бути залишене без змін, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду підписаних відповідачем Умов та Правил надання банківських послуг, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою Кредитка «Універсальна», не зазначив в позовній заяві і не надав суду жодних даних про номер карткового рахунку, дати вручення картки відповідачу, повідомлення йому пін-коду, строку дії картки саме за цим позовом та наданим розрахунком заборгованості.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.09.2010 року відповідач підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку відповідно до умов якої оформила платіжну картку КРЕДИТКА «Універсальна» (а.с.9).

Відповідно до змісту вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 13.09.2010 року відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 08.08.2017 року - 33045,74 грн., яка складається з наступного: 8046,05 грн. заборгованість за кредитом; 2057,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 20892,67 -заборгованість з комісії та пеня за користування кредитом; 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1549,80 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до вимог ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ч.2 ст. 625 цього кодексу.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 13.09.2010 року року ОСОБА_2 отримала кредит у ПАТ КБ "ПриватБанк" у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 3% місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтверджується відповідною Анкетою-заявою (а.с.8).

Договором передбачено, що клієнт ознайомлений та згоден з Умовами і правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Згідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідно до п. 2.1.1.2.1 умов надання банківських послуг договір про надання банківських послуг, кредитний договір складається з заяви позичальника, пам'ятки клієнта, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою і тарифами. Для виконання послуг банк відкриває клієнту картковий рахунок, видає клієнту картки, їх вид та строк дії визначений в заяві та в пам'ятці клієнта.

Як зазначено у п. 1.1.2.1.7 Умов, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов передбачено, що при порушенні позичальником строків платежу по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Згідно п. 1.1.7.11 Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону до припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Кодексу на час розгляду справи) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження факту укладення з відповідачем кредитного договору, позивач надав до суду копію заяви ОСОБА_2 від 13.09.2010 року про видачу їй кредитної карти, а також умови та правила надання банківських послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження заборгованості відповідачки перед Банком подано розрахунок заборгованості за період з 18.12.2013 року по 31 жовтня 2015 року ( а.с. 5), та за період з 01 листопада 2015 року по 08 серпня 2017 року (а.с. 6).

Зі вказаного розрахунку вбачається, що станом на 31.10.2015р. заборгованість по тілу кредиту становила 6 460,78 грн. При цьому, в розрахунку за період з 01.11.2015 року такого розміру заборгованості вже не відображено, та інші складові заборгованості теж не збігаються, а вказано, що складова заборгованості за наданим кредитом становить 3998,19 грн.

Доводи позивача щодо наявності заборгованості відповідачки за відсотками, пенею та штрафом обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки позивачем не надано до суду достатніх та допустимих доказів щодо законності їх нарахування, при відсутності відповідно підписаної письмової угоди ( договору).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду перешої інстанції та не можуть свідчити про його не законність.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Володарського районного суду Київської області від 06 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: