Постанова № 72363552, 22.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 677/1109/17

Головуючий у 1-й інстанції: Боголюбова Л.М.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

22 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 вересня 2017 року (місце складання м. Красилів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання перерахунку пенсії,

В С Т А Н О В И В :

у серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання перерахунку пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Проте, відповідачем безпідставно не здійснено перерахунку розміру його пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області з 01 січня 2016 року у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 вересня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 у розмірі 85% від розміру грошового утримання поліцейського згідно наданої довідки від 31.05.2017 № 72/121/49-2017. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 85 відсотків від суми заробітної плати, зазначеної у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_2 від 31.05.2017 року №72/121/49-2017року з 01 січня 2016 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції не враховано, що Пенсійним фондом України сформовано потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій та направлено до Міністерства соціальної політики України, а перерахунок та виплату перерахованих пенсій буде здійснено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України. Крім того, апелянт вказує на порушення норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було задоволено клопотання про залишення частини позовний вимог про перерахунок пенсії за період з 01.01.2016 по 01.08.2017 без розгляду.

За приписами ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницької області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ.

29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII, яким ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після ч. 2 доповнено новою частиною наступного змісту: "Перерахунок пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України ( міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

22.06.2017 ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити причини не проведення перерахунку пенсії на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області (а.с. 16).

Листом від 10.07.2017 № Т-8 №412 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача, що Пенсійним фондом України сформовано потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій та направлено до Міністерства соціальної політики України, а рішення про перерахунок пенсії буде прийнято після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України (а.с. 17).

Вважаючи, що відповідачем протиправно не проведено перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, одержавши довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням положень п. 4 Порядку №45 та Закону № 2262-ХІІ зобов'язаний був ухвалити рішення про перерахунок раніше призначеної пенсії і здійснити виплату перерахованого розміру пенсії. Посилання ж відповідача на те, що перерахунок та виплату перерахованих пенсій буде здійснено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України порушує гарантоване державою право позивача на проведення відповідного перерахунку пенсії. Однак зважаючи на фінансове становище відповідача, суд не знайшов підстав для негайного виконання рішення суду та встановлення судового контролю за виконанням винесеного рішення суду.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правовідносини щодо порядку та умов перерахунку призначених пенсій військовослужбовцям, в тому числі особам, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 pоку №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII (далі - Закон №900-VIII) із змінами та доповненнями, що були чинні на день виникнення спору.

Згідно з ч. 18 ст. 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 63 Закону №2262-XII перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII проведена відповідно до рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців чи прирівняних до них осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено грошове забезпечення поліцейських.

Згідно з п. 1 зазначеної Постанови грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас, положеннями абз. 2 п. 15 розділу XI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України " Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII, із змінами згідно із Законом №900-VIII) передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Крім того, нормами ст. 102 Закону №580-VIII встановлено, що пенсійне забезпечення поліцейських здійснюються також в порядку та на умовах, визначених Законом №2262-ХІІ.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (надалі - Порядок №45) перерахунок раніше призначених згідно із Законом №2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

За приписами п. 2 вказаного Порядку рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, є тією підставою, що зобов'язувало Міністерство внутрішніх справ України у п'ятиденний строк повідомити Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій вказаній категорії військовослужбовців.

В той же час, Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

В свою чергу, Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Положеннями п. 3 Порядку № 45 встановлено, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств довідки видаються правонаступниками, а у разі їх відсутності або перейменування (відсутності) посад - у порядку, встановленому Мінсоцполітики.

Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № №2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Оцінюючи доводи апелянта щодо неможливості провести перерахунок та виплату пенсії позивачу до виділення додаткових коштів з Державного бюджету України, колегія суддів враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що 31.05.2017 ГУПФУ в Хмельницькій області отримало виготовлену на ім'я позивача за формою згідно з додатком № 2 Порядку № 45 довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії.

Суд апеляційної інстанції вважає, що з урахуванням положень п. 4 Порядку №45 та Закону № 2262-ХІІ відповідач зобов'язаний був ухвалити відповідне рішення про перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії і здійснити виплату перерахованого розміру пенсії.

Однак, орган Пенсійного фонду не прийняв рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії на підставі отриманої довідки, а відтак не здійснив перерахунку раніше призначеної йому пенсії на підставі вказаної довідки.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, внаслідок чого порушив гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення. Посилання ж апелянта на відсутність виділення коштів з Державного бюджету України як на обґрунтовану підставу для затримки проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу суперечать нормам Закону №2262-ХІІ та Порядку №45.

Крім того, згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини у справах "Кечко проти України", "Ромашов проти України", "Шевченко проти України", відповідно до якої Суд зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Вказане узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалі від 06.10.2017 у справі №К/800/32316/17.

Суд апеляційної інстанції також вважає необґрунтованими доводи апелянта, що судом першої інстанції проігноровано висновки Конституційний Суд України в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 щодо можливості зміни механізму реалізації соціально економічних прав, оскільки відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Ейрі проти Ірландії" (рішення від 09.10.1979), "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" (рішення від 12.10.2004) та "Великода проти України" (рішення від 03.06.2014), ЄСПЛ зазначав про можливість зміни механізму нарахування соціальних та інших виплат, органами які встановили такий механізм, а не органами, які покликані його виконувати, а тому у разі, якщо законами та підзаконними актами встановлено право позивача на перерахунок пенсії, визначено підстави для такого перерахунку та умови його здійснення, то воно не може бути обмежене органом виконавчої влади самим лише посиланням на відсутність коштів, без внесення відповідних змін до законів та інших нормативно-правових актів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обмежене фінансування або відсутність коштів у державному бюджеті України не може бути підставою для відмови або не проведення перерахунку та виплаті пенсії особам, які мають на це право.

Крім того, суд апеляційної інстанції критично ставиться до позиції апелянта стосовно наявності підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки останнім не надано належного правового обґрунтування щодо наявності підстав для застосування положень ст. 100 КАС України (в редакції на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 01.07.2014 у справі № 21-244а14 правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається за спеціальними законами, виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Також листом МВС України від 22.03.2017 № 4019/02/22-2017 повідомлено Пенсійний фонд України, що перерахунок пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) має здійснюватись з 01.01.2016.

Враховуючи, що 01 січня 2016 року є датою виникнення права у позивача на перерахунок пенсії, то судом першої інстанції вірно обрано спосіб захисту порушених прав позивача шляхом зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії саме з 01 січня 2016 року.

Колегія суддів приймає до уваги позицію Верховного суду, викладену в рішенні від 15.02.2018 Пз/9901/8/18 820/6514/17, відповідно до якої наявні підстави для задоволення позовних вимог в адміністративних справах щодо звернення пенсіонерів органів внутрішніх справ, яким призначено пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ", до суду з адміністративними позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України, на обліку яких стоять позивачі та які здійснюють виплату пенсій позивачам, з позовними вимогами щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача (відмови вчинити дії) щодо здійснення перерахунку та виплати позивачам пенсії з 01 січня 2016 року як пенсіонерам органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ст.ст. 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських; зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачам з 01 січня 2016 року як пенсіонерам органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", згідно з наданою довідкою про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджують неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального, то підстави для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 вересня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.