Постанова № 72363549, 22.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 р.м. ОдесаСправа № 523/14140/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Середа І.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Бітова А.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 7 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною відмову Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оформлену рішенням №129 від 11.09.2017 року, та зобов'язати Управління здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, відповідно до Довідки Апеляційного суду Одеської області №244 від 06.09.2017 року, починаючи з часу призначення довічного грошового утримання, тобто з 13.12.2016 року.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Вищої ради юстиції № 3160/0/15-16 від 08.12.2016 року позивача звільнено з посади судді Апеляційного суду Одеської області у відставку. В грудні 2016 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси з пакетом документів, підготовлених апеляційним судом Одеської області, та поданням для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Згідно довідки апеляційного суду Одеської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання №300 від 13.12.2016 року сума вказаної винагороди на 12.12.2016 року, тобто на момент звільнення, складала 31680 грн.: посадовий оклад - 17600 грн., доплата за вислугу років - 14080 грн. На підставі цієї довідки мені було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Наприкінці серпня 2017р. позивачу стало відомо, що у вищезазначену довідку не була включена сума щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення. 06.09.2017 року апеляційним судом Одеської області в додаток до вищевказаної довідки була видана нова довідка № 244 про суддівську винагороду в сумі 33146 грн. з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення. Оскільки Управління відмовляє у приведенні його соціальних виплат у відповідність до чинного законодавства, позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 7 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправною відмову Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі в перерахуванні ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оформлену рішенням №129 від 11.09.2017р. Зобов'язав Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно довідки апеляційного суду Одеської області № 244 від 06.09.2017р., починаючи з часу призначення довічного грошового утримання, тобто з 13.12.2016р. Стягнув з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Суворовського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 40388751) на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 640 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Суворовському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в місті Одесі та з 13.12.2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, призначеної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно довідки Апеляційного суду Одеської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання №300 від 13.12.2016 р. сума вказаної винагороди на 12.12.2016 р., тобто на момент звільнення, складала 31680 грн. : посадовий оклад - 17600 грн., доплата за вислугу років - 14080грн.

На підставі вказаної довідки позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Однак, у вищезазначену довідку не була включена сума щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 1466 грн., у зв'язку із чим 06.09.2017 р. Апеляційним судом Одеської області в додаток до вищевказаної довідки була видана нова довідка № 244 про суддівську винагороду в сумі 33146 грн. з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.

06.09.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення йому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення.

Рішенням Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесівід11.09.2017 року №129 позивачу відмовлено у проведенні такого перерахунку.

Перевіряючи правомірність вказаного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що воно не відповідає вимогам законодавства, у зв'язку із чим вбачав всі підстави для його скасування і зобов'язання Управління привести соціальні виплати позивача у відповідність до Закону.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Перелік складових суддівської винагороди міститься у статтях 133 та 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453- УІ.

Крім того, статтею 134 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453- УІ (IX розділ) передбачено надання суддям щорічної оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Статтею 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-УІІІ (IX розділ), на норми якого посилається відповідач, також передбачено виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Тобто вказана виплата передбачена спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер.

Частиною 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-УІ встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

У пункті 4 рішення від 08.06.2016 року №4-рп/2016 Конституційний Суд України вказав такий порядок виконання цього рішення, зокрема: «частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-УІ у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-УІІІ, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-УІ до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Грошове утримання судді - це його заробітна плата, тобто винагорода за виконану роботу.

Поняття заробітної плати передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці»: заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вищезазначеного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до п.п.2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за N 114/8713, матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Відповідно до вимог п.1.3 вищезазначеної Інструкції фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до заохочувальних і компенсаційних виплат, тому вона і входить до складу фонду оплати праці.

Враховуючи те, що матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, її виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, і вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до структури заробітної плати.

Згідно з нормами ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-УІ та враховуючи висновки Конституційного Суду України викладені в рішенні від 08.06.2016 року № 4-рп/2016, у відсотковому відношенні саме до заробітної плати, а не тільки до суддівської винагороди, передбачено визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з допомоги на оздоровлення нараховувався та був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, вона включена в оподатковуваний дохід судді, входить до фонду оплати його праці, тобто є складовою грошового утримання судді, тому допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Нормами п.2.1 Порядку надання документів для призначення і виплати щомісячного грошового утримання суддям у відставці, затвердженим постановою ПФУ від 25.01.2008р., із змінами від 11.02.2013р., який діяв на час звільнення у відставку позивача, передбачено надання довідки саме про заробітну плату судді за формою Додатка №2.

Форма довідки про заробітну плату передбачала крім оклада, надбавок, доплат та премій, ще інші виплати.

Відповідно до п. 4 розділу І зазначеного Порядку у разі, якщо до заяви про призначення щомісячного довічного утримання додані не всі необхідні документи, орган, що призначає щомісячне довічне утримання, письмово повідомляє про те, які документи необхідно подати додатково.

Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що незважаючи на вказану норму відповідач не повідомив позивача про необхідність надання відомостей щодо всіх виплат.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, для обчислення соціальних виплат включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення соціальних виплат.

Враховуючи викладене, оскільки оспорювані виплати мають враховуватись для обчислення позивачу розміру довічного грошового утримання судді у відставці, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відмова Управління у призначенні пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення є протиправною.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що під час вирішення спору суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального та матеріального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, тому ухвалене у справі рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 183-2 КАС України (в редакції до 14.12.2017 року), ст.ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі - залишити без задоволення.

Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 7 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Дата прийняття постанови 22.02.2018 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

А.І. Бітов