Ухвала суду № 72363498, 22.02.2018, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3456/17

Провадження 1-кп-52/18

ухвала

Іменем України

22 лютого 2018 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Болобана В.Г.,

за участі секретарів Рудніцької О.В., Бенчук О.О.,

прокурора Непомнющої О.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110230000722 від 21 квітня 2017 року, відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2,3 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2017 року до Обухівського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110230000722 від 21 квітня 2017 року, відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2,3 ст. 191, та ч.1 ст. 366 КК України.

Ухвалою суду від 17 листопада 2017 року призначене підготовче судове засідання по вищевказаному кримінальному провадженню.

В підготовчому судовому засіданні прокурорвважав, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України, кримінальне провадження підсудне Обухівському районному суду, а тому просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Також просив залучити цивільний позов, який заявлений в інтересах держави в особі Обухівської міської ради Київської області.

Захисник та обвинувачений не заперечили проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, однак заперечили проти залучення цивільного позову, оскільки, як з’ясувалось під час судового засідання, Обухівська міська рада Київської області не має претензії до обвинуваченого.

Представник потерпілої особи висловила аналогічну думку як і сторона захисту.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд встановив такі обставини. За змістом п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Підсумковим процесуальним документом досудового слідства, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення, є обвинувальний акт, у якому викладається сутність обвинувачення та його підстави, дається юридична оцінка і кваліфікація дій обвинуваченого, визначаються межі майбутнього судового розгляду. Невипадково для обвинувального акту законом встановлена спеціальна процесуальна форма (ч.2 ст.291 КПК) та передбачені наслідки у випадку її недотримання (п.3 ч.3 ст.314 КПК).

Так, за змістом п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити у собі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланнями на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Обвинувачення у вчиненні злочину вважається сформульованим, якщо у ньому викладене твердження про вчинення особою діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України із викладенням у ньому ознак цього діяння, зазначених у диспозиції відповідної статті Особливої частини КК України і посиланням на обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному процесі. Тільки обвинувачення, яке є конкретним і зрозумілим для обвинуваченого вважається належно сформульованим і породжує відповідні наслідки, в тому числі необхідність та можливість захисту обвинуваченого від даного обвинувачення.

Поза увагою сторони обвинувачення залишилась та обставина, що виклад фактичних обставин вчинення злочину та формулювання обвинувачення є різними складовими частинами обвинувального акту. У зв’язку із цим, формулювання обвинувачення не може підмінятись викладенням обставин вчинення злочину. У даному обвинувальному акті стороною обвинувачення формулювання обвинувачення фактично замінене викладенням обставин вчинення злочину, які прокурор вважав встановленими, без формулювання конкретного обвинувачення, що є порушенням вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України. Як вбачається зі змісту обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується, зокрема, і в тому, що займає певну посаду та має відповідні повноваження (принаймні, так зазначено в обвинувальному акті).

Суд також бере до уваги такі обставини. У викладених фактичних обставинах зазначаються суми отриманих грошових коштів за виконання певних робіт за договорами підряду та суми, привласнені обвинуваченим. Такі суми є різними та не збігаються в кожному конкретному випадку, однак в обвинувальному акті не зазначені причини таких розбіжностей. Не зрозуміло, чи всі кошти були привласнені обвинуваченим, чи лише частина.

Також у викладі фактичних обставин дублюються одні й ті самі обставини, на які посилається прокурор. Не зазначено в обвинувальному акті обставин, які підтверджують той факт, на підставі якого встановлена невідповідність підписаних обвинуваченим актів до договорів підряду дійсним обставинам (а саме невиконання в повному обсязі робіт). Не зазначено, які саме неправдиві відомості були внесені обвинуваченим до цих актів приймання виконаних робіт.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що прокурором не зазначено в обвинувальному акті кількість аркушів реєстру матеріалів досудового розслідування та дату затвердження обвинувального акту.

Більш того, як з’ясувалось під час проведення підготовчого судового засідання, редакція обвинувальних актів, які перебувають у суду та учасників процесу, є різною по змісту.

Наведене у своїй сукупності вказує на недотримання вимог закону, що визначає вимоги до обвинувального акту (п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України), що перешкоджає суду призначити обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2,3 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України,до розгляду та ухвалення у цьому кримінальному провадженні законного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогами цього Кодексу. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору для виконання вимог діючого кримінального процесуального законодавства та усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 291, 314, 315, 384 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110230000722 від 21 квітня 2017 року, відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України,повернути прокурору для усунення недоліків.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя В.Г.Болобан