Ухвала суду № 72363122, 22.02.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6582/17

Провадження № 2-а/344/198/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Мотивував тим, що 17.01.2017 року відповідач надіслав позивачу вимогу відшкодування збитків власнику землі в розмірі 103386,57грн. Дана вимога мотивована наявністю акту про визначення збитків власнику землі від 29.11.2016 року, затверджений рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради. Позивач вважає зазначене рішення по затвердженню акту про визначення збитків незаконним, оскільки рішення прийнято на підставі Земельного кодексу України та Постанови КМУ від 19.04.1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам». Земельним кодексом України визначені підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а саме: заподіяні внаслідок вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; погіршення якості грунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Зазначена норма земельного законодавства не передбачає у якості підстав відшкодування збитків власника землі та землекористувачам «використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів». Посилання відповідача в рішенні та акті, який є невід'ємною частиною оскаржуваного рішення на те, що збитки заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки безпідставне, оскільки комісією, акт якої затверджений відповідачем, визначений розмір збитків, заподіяних не внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, а використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Крім цього, відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки здійснюється фізичними та юридичними особами, які самовільно зайняли земельні ділянки, або яким такі ділянки були передані тимчасово для здійснення геологознімальних, пошукових, геодезичних, інших розвідувальних та господарських робіт. На спірній земельній ділянці розташовані будівлі, які позивач набув у власність на підставі відповідного свідоцтва, тобто земельна ділянка самовільно позивачем зайнята не була. У зв’язку з наведеним просив суд визнати нечинним та скасувати рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12.01.2017 року № 17 «Про затвердження Актів про визначення збитків власнику землі», яким затверджено акт від 29.11.2016 року про визначення розміру збитку 103386,57грн. у зв’язку з фактичним користуванням земельною ділянкою площею 0,7923 га по вул. Хриплинська, 39 в м. Івано-Франківськ.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження по справі, оскільки спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти поданого клопотання.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зі змісту позовної заяви слідує, що спір стосується не стільки правомірності дій стосовно затвердження акта комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам (чи здійснені вони у межах повноважень, у спосіб, з дотриманням порядку, що передбачені чинним законодавством, тощо), скільки визначення розміру збитків за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Наведене свідчить про те, що спір, який виник між сторонами не є публічно - правовим, оскільки не стосується захисту прав, свобод і інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо правильності визначення збитків ОСОБА_1 цим органом як розпорядником (власником) об'єкта власності - земельної ділянки.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі зокрема, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, враховуючи вищенаведене, та те, що в даному випадку вбачається спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд вважає, що провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування слід закрити.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, ст.ст. 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування – закрити.

Роз’яснити позивачеві, що розгляд таких справ належить до юрисдикції цивільного суду.

Роз’яснити позивачеві, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя О.А. Татарінова