Постанова № 72362949, 19.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 741/1505/17 Суддя першої інстанції: Дикий В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі заяви від 27 вересня 2017 року та зобов'язати провести з 01 січня 2017 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання зі збереженням 90 %, включивши до заробітної плати для розрахунку утримання матеріальну допомогу на оздоровлення згідно довідки ТУ ДСА України у Чернігівській області від 15 вересня 2017 року № 03-36/924/17 та проводити його виплату без обмеження граничного розміру з передбаченими законом надбавками та доплатами.

Постановою Носівського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2017 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково:

- визнано протиправними дії Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, призначеного ОСОБА_2

- зобов'язано Ніжинське об'єднане управління Пенсійного фонду України провести перерахунок раніше призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зі збереженням 90%, включивши до заробітної плати для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці матеріальну допомогу на оздоровлення згідно з довідкою ТУ ДСА України в Чернігівській області № 03-36/924/17 від 15 вересня 2017 року та проводити виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 01 жовтня 2017 року, за винятком фактично проведених виплат.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Скаржник вказує на те, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до структури суддівської винагороди, у зв'язку з чим не враховується при визначенні щомісячного довічного грошового утримання.

Відзив на апеляційну скаргу Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від позивача не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2017 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд встановив, що ОСОБА_2 02 вересня 1994 року був звільнений з посади судді у зв'язку із виходом у відставку. На даний час позивач перебуває на обліку в Ніжинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді.

ОСОБА_2 27 вересня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення починаючи з 01 січня 2017 року. Разом із заявою позивач надав довідку ТУ ДСА України у Чернігівській області від 15 вересня 2017 року № 03-36/924/17-вих. про розмір суддівської винагороди та матеріальної допомоги на оздоровлення судді, який працює на посаді, з якої ОСОБА_2 вийшов у відставку.

Листом від 10 жовтня 2017 року № 4833/03 Ніжинське об'єднане управління Пенсійного фонду України повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення відповідного перерахунку.

Не погоджуючись із такими діями Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і носить систематичний характер, належить до інших заохочувальних і компенсаційних грошових виплат, у зв'язку з чим враховується при визначенні щомісячного довічного грошового утримання.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

ОСОБА_2 надав відповідачу для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання довідку ТУ ДСА України у Чернігівській області від 15 вересня 2017 року № 03-36/924/17-вих. про розмір суддівської винагороди голови Носівського районного суду Чернігівської області (посада, з якої позивач вийшов у відставку) станом на вересень 2017 року.

Згідно вказаної довідки суддівська винагорода становить 30400 грн. 00 коп., у тому числі 16000 грн. 00 коп. - посадовий оклад, 12800 грн. 00 коп. - доплата за вислугу років, 1600 грн. 00 коп. - надбавка за адмінпосаду. Крім того у довідці зазначено, що з виходом у щорічну оплачувану відпустку виплачується матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу - 16000 грн. 00 коп.

Спір між сторонами виник з приводу того чи входить до розрахункової величини, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання позивача, матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачується при виході у щорічну оплачувану відпустку.

Як раніше зазначалося, ОСОБА_2 був звільнений з посади судді у зв'язку із виходом у відставку 02 вересня 1994 року.

У відповідності до ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» у редакції, чинній на час виходу позивача у відставку, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, сплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

В період з 30 липня 2010 року по 29 вересня 2016 року діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI, який передбачав, що розмір щомісячного довічного утримання судді визначається у відсотковому співвідношенні до грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

З 30 вересня 2016 року набув чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII. Відповідно до ч. 3 ст. 142 вказаного Закону щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Отже, розрахункова величина, з якої визначається щомісячне довічне грошове утримання, змінювалася. На час виходу позивача у відставку такою величиною була «заробітна плата працюючого на відповідній посаді судді», у період з 30 липня 2010 року по 29 вересня 2016 року - «грошове утримання судді, який працює на відповідній посаді», а з 30 вересня 2016 року - «суддівська винагорода судді, який працює на відповідній посаді».

Вирішуючи питання про те, яка розрахункова величина підлягає застосуванню під час визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Відтак, норми і положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII у частині, що стосується визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання підлягають застосуванню лише до судді, який іде у відставку після набрання чинності цим Законом, тобто після 30 вересня 2016 року.

При визначенні щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2, який вийшов у відставку 02 вересня 1994 року, слід керуватися положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI. До зазначеного Закону неодноразово вносилися зміни у частині визначення відсоткового співвідношення щомісячного довічного грошового утримання до грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, тобто у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання».

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, а також право на здійснення перерахунку такого утримання в разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Таким чином, розрахунковою величиною для обчислення щомісячного довічного грошового утримання є саме грошове утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, відповідач у листі від 10 жовтня 2017 року № 4833/03 посилався виключно на те, що вона не входить до структури суддівської винагороди, визначеної Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.

Разом з тим, як раніше зазначалося, в даному випадку розмір щомісячного довічного грошового утримання визначається виходячи із грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, а не суддівської винагороди такого судді.

Відтак, підстави, з яких Ніжинське об'єднане управління Пенсійного фонду України відмовило позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, є необґрунтованими.

При вирішенні справи колегія суддів враховує, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI не містять визначення поняття грошового утримання судді. Проте зазначені закони містять розділи «Забезпечення суддів» та «Забезпечення судді» відповідно. Згідно вказаних розділів забезпечення суддів полягає у наданні грошових виплат та здійсненні інших заходів (забезпечення житлових умов судді, інших потреб, пов'язаних з його діяльністю, державного захисту суддів та членів їхніх сімей, соціального страхування). У свою чергу грошове забезпечення складається із суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена як Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI, так і Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII. Зазначена допомога надається щорічно суддям, які реалізують право на оплачувану відпустка.

Враховуючи, що матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, її виплата здійснюється у грошовій формі та передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначена допомога входить до складу грошового забезпечення судді та повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, який вийшов у відставку до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.

Таким чином, Ніжинське об'єднане управління Пенсійного фонду України під час розгляду заяви від 27 вересня 2017 року порушило право ОСОБА_2 на отримання щомісячного довічного грошового утримання у належному розмірі, на захист якого поданий даний адміністративний позов.

Суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги відповідача (які полягають у тому, що розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди, до якої не входить матеріальна допомога на оздоровлення) не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 30 листопада 2017 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення, а постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

В.В. Файдюк

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Кузьмишина О.М.

Файдюк В.В.