
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11857/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Багрія В.М., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року (суддя Грень Н.М., повний текст складено 15.11.2017 у м. Львові) у справі № 813/934/17 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Львівської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, -
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом у якому просив визнати незаконним розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 29 листопада 2016 року за № 1198/0/8-16 «Про преміювання працівників апарату обласної державної адміністрації» в частині виплати ОСОБА_4, начальнику відділу взаємодії з правоохоронними органами, запобігання корупції та оборонної роботи апарату обласної державної адміністрації, премії в розмірі « 0» відсотків від посадового окладу; визнати незаконним розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 29 листопада 2016 року за № 1199/0/8-16 «Про встановлення надбавки працівникам апарату обласної державної адміністрації» в частині відсутності встановлення ОСОБА_4, начальнику відділу взаємодії з правоохоронними органами, запобігання корупції та оборонної роботи апарату обласної державної адміністрації, надбавки за інтенсивність праці до посадового окладу та надбавки за виконання особливо важливої роботи до посадового окладу з 01 листопада 2016 року; зобов'язати відповідача Львівську обласну державну адміністрацію встановити ОСОБА_4, премію в розмірі 400% від посадового окладу за листопад 2016 року та надбавку за інтенсивність праці до посадового окладу в розмірі 100% до посадового та надбавку за виконання особливо важливої роботи до посадового окладу з 1 листопада 2016 року в розмірі 100% до посадового окладу; стягнути з Львівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 25848 грн, з яких 17232 грн премія за листопад 2016 року та 8616 грн. надбавка за інтенсивність праці до посадового окладу та надбавка за виконання особливо важливої роботи до посадового окладу з 1 листопада 2016 року.
Ухвалою Львівського окружного суду від 04.07.2017 позов у частині визнання незаконним розпоряджень голови Львівської обласної державної адміністрації залишено без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Позов мотивує тим, що вона перебувала на державній службі в Львівській обласній державній адміністрації. Вважає, що відповідач незаконно позбавив її права на отримання премії та встановлення надбавок, оскільки вона до дисциплінарної відповідальності не притягалась, зауважень щодо виконання нею посадових обов'язків, як керівника відділу не надходило, відсутні негативні ознаки роботи відділу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 в задоволенні позову відмовлено.
Із цією постановою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_4 покликається на те, що законних підстав позбавляти її премії та надбавок у відповідача не було. Суд першої інстанції допустив вільне трактування норм права, що призвело до неправильних висновків суду, як наслідок необґрунтованого судового рішення.
Представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 працювала на посаді начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами, запобігання корупції та оборонної роботи Львівської обласної державної адміністрації.
Розпорядженням голови Львівської обласної держаної адміністрації від 18.11.2016, позивач звільнена з посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.
Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 29.11.2016 № 1198/0/8-16 «Про преміювання працівників апарату обласної державної адміністрації» працівників апарату обласної державної адміністрації премійовано з фонду оплати праці за особистий внесок у загальні результати роботи за листопад 2016 року, згідно з додатком.
У вказаних додатках до розпорядження розмір премії позивача становив 0 відсотків.
Згідно з розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 29.11.2016 № 1999/о/8-16 «Про встановлення надбавки працівникам апарату обласної державної адміністрації», державним службовцям апарат обласної державної адміністрації встановлено надбавку за інтенсивність паці до посадового окладу та надбавку за виконання особливо важливої роботи до посадового окладу з 1 листопада 2016 року згідно з додатками 1,2 та 3.
У переліку посад, вказаних у додатках, посада яку обіймав позивач на час звільнення відсутня.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки преміювання працівника чи виплата надбавки є правом керівника, а не його обов'язком, реалізація якого безпосередньо залежить від результатів роботи конкретного працівника, то за відсутності відповідного рішення (розпорядження) керівника про таке преміювання чи встановлення надбавки, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача для їх встановлення та відповідно стягнення таких сум в судовому порядку.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі Закон № 889-VIII), премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.
Типове положення про преміювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).
Типове положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів) (далі-Положення), затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Згідно п. 4 Положення, встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).
Пунктом 3 Положення про преміювання державних службовців апарату обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 10.10.2016 № 1058/о/8-16 (далі - Положення № 1058/о/8-16) передбачено, що державним службовцям можуть встановлюватись такі види премій, зокрема, місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску в загальний результат роботи апарату облдержадміністрації з урахуванням таких критеріїв: ініціативність у роботі; якість виконання завдань, визначених положеннями про державний орган, самостійний структурний підрозділ, у якому працює державний службовець, його посадовою інструкцією, а також дорученнями керівництва відповідного державного органу та безпосереднього керівника державного службовця; терміновість виконання завдань; виконання додаткового обсягу завдань (участь у провадженні національних реформ, роботі комісій, робочих груп тощо).
Відповідно до п. 1 розділу III Положення № 1058/о/8-16, підставою для нарахування премій є розпорядження голови облдержадміністрації.
Встановлення надбавки за інтенсивність праці до посадового окладу та надбавку за виконання особливо важливої роботи до посадового окладу визначалось Положенням про застосування стимулюючих виплат державним службовцям затвердженим постановою КМУ № 289 від 6 квітня 2016 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. п. 2 та 3 цього Положення, керівники державної служби в державному органі у межах економії фонду оплати праці мають право встановлювати державним службовцям додаткові стимулюючі виплати, до яких належать надбавки: за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи .
Згідно наведених вище правових норм, встановлення премій та надбавок належить до виключної компетенції керівника державної служби, відповідно до затвердженого ним Положення у відповідному державному органі, у межах економії фонду оплати праці, залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.
Із матеріалів справи вбачається, що головою Львівської обласної державної адміністрації видано розпорядження про преміювання працівників апарату обласної державної адміністрації № 1198/о/8-16 від 29.11.2016 та розпорядження про встановлення надбавки працівникам апарату обласної державної адміністрації № 1199/о/8-16 від 29.11.2016, згідно з додатком. У переліку посад, вказаних у додатках, посада яку обіймав позивач на час звільнення відсутня.
Позивач просить суд прийняти рішення, яким зобов'язати відповідача встановити йому премію в розмірі 400 відсотків від посадового окладу за листопад 2016 року та надбавку за інтенсивність праці до посадового окладу в розмірі 100 відсотків до посадового окладу та надбавку за виконання особливо важкої роботи до посадового окладу в розмірі 100 відсотків до посадового окладу.
Однак, суд не може втручатись в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними ст. 2 КАС України (в редакції на момент вирішення спору).
З огляду на положення КАС України, щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції відповідача.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що оскільки преміювання працівника чи виплата надбавки є правом керівника, а не його обов'язком, реалізація якого безпосередньо залежить від результатів роботи конкретного працівника, то за відсутності відповідного рішення (розпорядження) керівника про таке преміювання чи встановлення надбавки, не має правових підстав для зобов'язання відповідача встановити премію та відповідно стягнення таких сум у судовому порядку.
Крім того, розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 29.11.2016 є чинними, а вимоги про зобов'язання встановити позивачу премію та стягнути ці кошти є похідними вимогами.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. ст. 229, 243, 250, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: О.М. Гінда
Судді: В.М. Багрій
В.В. Ніколін
Повне судове рішення складено 21.02.2018.
Судове рішення № 72362805, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/934/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: