Рішення № 72362622, 22.02.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2083/17

Провадження №: 2-а/0343/8/18

РІШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого - суддi Лицура І.М.,

секретаря - Бойків В.П.,

з участю адвоката - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення йому розміру пенсії, встановленої згідно розпорядження № 155343 від 26.12.2016 року, скасувати розпорядження від 01.05.2017 року та зобов'язати відповідача виплатити йому неодержані вчасно суми пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.01.2018 року в розмірі 27151,24 грн., виплачувати в подальшому йому пенсію у встановленому раніше розмірі 8457,89 грн., а також стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на правничу допомогу. Свої вимоги мотивував тим, що 27 жовтня 2016 року Долинським районним судом Івано-Франківської області задоволено його адміністративний позов та визнано протиправними дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо зменшення з 01.11.2011 року йому розміру призначеної пенсії як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, зобов'язано провести перерахунок розміру призначеної пенсії по інвалідності відповідно до вимог ст.ст. 49,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній на момент призначення йому пенсії, з нарахуванням на отримані суми 20 % підвищення за проживання в гірському населеному пункті, виходячи з розміру основної пенсії не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 75 % від мінімальної пенсії за віком, враховуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням виплачених сум. На виконання даного рішення суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії, розмір якої склав 8457,89 грн. і яка виплачувалася йому згідно розпорядження № 155343 від 26.12.2016 року. Пенсію в такому розмірі він отримував по березень 2017 року, а з квітня цього ж року відповідач почав виплачувати пенсію не в повному розмірі: у квітні 2017 року - 5519,53 грн., з травня 2017 року по даний час - 5767,57 грн., що є значно меншим, ніж це визначено положеннями ст.ст. 49,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Він неодноразово звертався до відповідача з заявами та скаргами, в яких просив надати детальний розрахунок розміру пенсії після проведеного перерахунку, вказавши, які суми основної та додаткової пенсії враховано, а також просив провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, в своїх відповідях відповідач будь-яких роз»яснень не надав, не вказав, які саме суми основної та додаткової пенсії враховано, не зазначив підстав для зменшення розміру пенсії, а тільки зазначив, що кошти, виплачені йому на підставі рішення суду, перебувають у його незаконному володінні і він має їх повернути добровільно, або ж дані кошти буде стягнуто на підставі рішення територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Зважаючи на те, що пенсію він отримує в меншому розмірі, ніж це передбачено законом та визначено після проведення перерахунку на виконання рішення суду, а відповідач не надає йому жодного вмотивованого роз'яснення щодо цього, то вважає, що його право на отримання пенсії по інвалідності у розмірі, визначеному за рішенням суду від 27.10.2016 року має бути захищене шляхом зобов'язання відповідача з 01 квітня 2017 року виплачувати йому пенсію в розмірі, встановленому розпорядженням № 155343 від 26.12.2016 року та виплатити неодержані вчасно суми пенсії. Оскільки у відповідача відсутні правові підстави для зменшення йому розміру пенсії чи стягнення виплачених йому сум, так як жодних зловживань з його боку не було, недостовірних даних не подавалось, то дії останнього є протиправними, що й стало причиною для звернення до суду з даним позовом.

Представники позивача згідно договору-доручення про надання правової допомоги та представлення інтересів від 20.06.2017 року та договору про надання юридичної (правової) допомоги від 13.11.2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з вищевикладених підстав, просили позов задоволити, визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення ОСОБА_3 розміру пенсії, встановленої згідно розпорядження № 155343 від 26.12.2016 року, скасувати його розпорядження від 01.05.2017 року та зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області виплатити позивачу неодержані вчасно суми пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.01.2018 року в розмірі 27151,24 грн., виплачувати йому в подальшому пенсію у встановленому раніше розмірі 8457,89 грн., а також стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.

Представник відповідача за довіреністю № 3580/06 від 04.05.2017 року Павлів В.І. в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що право позивача на пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, враховуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з нарахуванням на отримані суми 20 % підвищення за проживання в гірському населеному пункті визначено постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.10.2016 року та ст.ст. 49,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В даному рішенні суду зазначено початкову дату перерахунку виплати пенсії, а саме з 01.11.2011 року без кінцевої дати виплати пенсії у вказаному розмірі. Управлінням здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3, починаючи з 01.11.2011 року відповідно до даної постанови суду, яка мала б виплачуватися в такому розмірі до внесення змін в законодавство, з яким закон пов'язує припинення або зміну спірних правовідносин. Виплата сум на виконання рішення суду має продовжуватися до внесення змін до норм законодавства, яким керувався суд при винесенні рішення або до зміни умов пенсійного забезпечення. Такі зміни відбулися з 01.01.2015 року в зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VІІІ. Згідно пункту 4 даного Закону внесено зміни до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в яких зазначається що особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України; умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Таким чином, починаючи з 01.01.2015 року даним Законом надано право Кабінету Міністрів України регулювати соціальні виплати в межах бюджетних призначень. Ці виплати врегульовано, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також в абзаці 8 п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 зазначено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема, питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Бюджетного кодексу України. Тому посилання позивача саме на ст.ст. 49,50,54 вказаного вище Закону є безпідставними та необгрунтованими. Разом з тим, згідно зі ст. 99 КАС України встановлюється шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом відповідно до ст. 100 КАС України, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Крім того, ч.1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 01.01.2013 року, передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, божником за яким є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень судів відповідно до Порядку виконання рішень судів про стягнення коштів з державних та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2011 року № 845. Відповідно до п.п. 3,6 цього Порядку, рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів та на підставі заяви особи (на користь якої винесене рішення) про виконання рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка на який слід перерахувати кошти. Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначається, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Таким чином в повноваження органів Пенсійного фонду щодо виконання даного Закону входить нарахування пенсії учасникам ЧАЕС та виплата сум за умови фінансування цих сум з державного бюджету України. Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат за надання правової допомоги, то управління заперечує, оскільки сума стягнення не підтверджується будь-якими фактичними витратами, понесеними ОСОБА_6 В матеріалах справи відсутня квитанція про оплату вказаної допомоги або будь-які документи, що свідчать про оплату витрат з надання правової допомоги, оформлені відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсацій витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Враховуючи вищевикладене, просила в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Статтею 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Частиною 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії серії НОМЕР_2 від 14.12.1998 року (а.с. 5), ОСОБА_3 має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 - ХІІ від 28.02.1991 року.

Судом встановлено, що позивач, починаючи з 2010 року, неодноразово оскаржував до суду протиправні дії органів Пенсійного фонду щодо порушення його прав на належне пенсійне забезпечення та отримання пенсії у передбаченому законом розмірі.

Так, згідно постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.10.2016 року (а.с. 38-40), його позов задоволено, визнано протиправними дії Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (правонаступником якого є Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області) щодо зменшення з 01.11.2011 року розміру призначеної пенсії як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, та зобов'язано відповідача провести перерахунок розміру призначеної позивачу пенсії по інвалідності відповідно до вимог ст.ст. 49,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній на момент призначення йому пенсії, з нарахуванням на отримані суми 20 % підвищення за проживання в гірському населеному пункті, виходячи з розміру основної пенсії не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 75 % від мінімальної пенсії за віком, враховуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням виплачених сум.

З розпорядження відповідача № 155343 від 26.12.2016 року (а.с. 10), вбачається, що ОСОБА_3 на виконання вищевказаного рішення суду перераховано розмір призначеної пенсії та встановлено його в сумі 8457,89 грн.

Як вбачається з наданої відповідачем довідки від 03.10.2017 року про розмір призначеної і фактично отриманої ОСОБА_3 пенсії (а.с. 13-15), в період часу з серпня 2011 року по квітень 2017 року позивачу нараховувалася пенсія в розмірі 8457,89 грн.

Про те, що ОСОБА_3 зменшено розмір пенсії, свідчить розпорядження на перерахунок пенсії від 01.05.2017 року (а.с. 42), з якого встановлено, що розмір пенсії останньому визначено в сумі 5767,57 грн.

Зданого розпорядження, письмових відповідей відповідача на заяви та скарги позивача № 360/Г-13 від 05.05.2013 року, № 169/Г-15 від 02.06.2017 року, № 336/Г-15 від 22.08.2017 року (а.с. 7,9,12) та пояснень представника відповідача в судовому засіданні встановлено, що будь-яких правових підстав для винесення оспорюваного розпорядження від 01.05.2017 року та зменшення розміру призначеної позивачу на виконання рішення суду пенсії у відповідача не було.

При цьому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VІІІ, який набув чинності 01.01.2015 року та згідно пункту 4 якого внесено зміни до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки ці зміни були внесені ще до постановлення судом рішення (постанови) від 27.10.2016 року і існували на час перерахунку та виплати відповідачем пенсії позивачу у визначеному судовим рішенням розмірі протягом січня - березня 2017 року.

При винесенні розпорядження від 01.05.2017 року відповідачем також проігноровано норми Конституції України, що є нормами прямої дії, в ст. 22 якої зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При постановленні даного рішення суд також враховує те, що в жодній з відповідей на заяви та скарги позивача відповідач не згадував про існування оспорюваного розпорядження від 01.05.2017 року, також не згадувала про нього в перших судових засіданнях і представник відповідача, в даному розпорядженні відсутній його номер, а матеріали пенсійної справи ОСОБА_3 не пронумеровані.

За таких обставин, суд вважає, що дії відповідача щодо невиконання рішення суду та зменшення розміру пенсії позивача з квітня 2017 року є протиправними та суперечать вимогам закону, оскільки пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа, а не разовий платіж, і в постанові суду від 27.10.2016 року ясно і зрозуміло вказано про те, що протиправними є дії Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (правонаступником якого є Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області) щодо зменшення з 01.11.2011 року розміру призначеної пенсії як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, відповідно до вимог ст.ст. 49,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, з нарахуванням на отримані суми 20 % підвищення за проживання в гірському населеному пункті, виходячи з розміру основної пенсії не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 75 % від мінімальної пенсії за віком, враховуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також слід визнати протиправним та скасуватирозпорядження відповідача на перерахунок пенсій від 01.05.2017 року та зобов'язати останнього виплатити ОСОБА_3 неодержані вчасно суми пенсій за період з 01.04.2017 року по 31.01.2018 року в розмірі 27151,24 грн., тобто різницю між розміром пенсії, яку він повинен був отримувати та фактично виплаченим (8457,89 грн. - 5767,57 грн. Х 9 місяців + 8457,89 грн. - 5519,53 грн.).

При цьому суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому в майбутньому пенсію у встановленому раніше розмірі 8457,89 грн., оскільки судове рішення ґрунтується на чинному правовому регулюванні і суд здійснює захист порушених прав, а не прав, які можуть бути порушені в майбутньому.

Одночасно суд вважає, що позивач не пропустив встановлений законом 6-місячний строк на звернення з даним позовом, оскільки встановлено, що про зменшення відповідачем розміру призначеної йому пенсії дізнався в травні 2017 року - після отримання пенсії за попередній місяць, а отже в межах встановленого законом строку звернувся до суду.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, де зазначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору при поданні адміністративного позову на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача на користь держави слід стягнути 704,80 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - субєктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Таким чином, розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах за годину роботи адвоката, починаючи з 01 січня 2018 року, не може перевищувати граничний розмір 704,80 гривень.

Враховуючи наведене, кількість та тривалість судових засідань, а також документи, надані на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, зокрема укладений ним з адвокатом ОСОБА_2 договір-доручення від 20.06.2017 року (а.с. 31), суд вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1762,00 грн. за участь його представника адвоката ОСОБА_2 в судових засіданнях.

На підставі викладеного, ст.ст. 19,22,46 Конституції України, ст.ст. 49,50,52,53-56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись ст.ст. 242-246,250 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов задоволити частково.

Визнати протиправними дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо проведення перерахунку та зменшення ОСОБА_3 розміру пенсії, встановленої згідно розпорядження № 155343 від 26.12.2016 року.

Скасувати розпорядження Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на перерахунок пенсій з 01.05.2017 року та зобов'язати його виплатити ОСОБА_3 неодержані вчасно суми пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.01.2018 року в розмірі 27 151,24 грн. та виплачувати йому пенсію у встановленому раніше розмірі 8457,89 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на користь держави 704,80 грн. судового збору та на користь ОСОБА_3 1762,00 грн. відшкодування витрат на правову допомогу, надану йому адвокатом ОСОБА_2

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, що були відсутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в той же строк з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_3, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1.

Відповідач: Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, що знаходиться за адресою: 77304, Івано-Франківська область м.Калуш вул. Біласа і Данилишина, 2, код ЄДРПОУ 37824000.

Суддя: