Постанова № 72362393, 20.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3339/17 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року (повний текст складено 26 грудня 2017 року, у м.Києві) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці ДФС (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 04.04.2017 року №UA125220/2017/010026/1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 року залишено позовну заяву без руху, у зв'язку з тим, що предметом оскарження є скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 04.04.2017 року №UA125220/2017/010026/1, однак до матеріалів адміністративного позову додано інше рішення про коригування митної вартості товару, а саме від 04.04.2017 року №UA125220/2017/010026/2; встановлено строк усунення недоліків позовної заяви до 13.11.2017 року.

09.11.2017 року Позивачем до суду першої інстанції подано клопотання про усунення недоліків та уточнення позовних вимог. В цьому клопотанні представник Позивача зазначив, що при поданні позовної заяви було допущено помилку в прохальній частині позову, а саме, неправильно вказано номер рішення про коригування митної вартості, замість рішення про коригування митної вартості від 04.04.2017 року №UA125220/2017/010026/2, помилково вказано рішення про коригування митної вартості 04.04.2017 року №UA125220/2017/010026/1. Таким чином, Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товару від 04.04.2017 року №UA125220/2017/010026/2.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 року позовну заяву залишено без руху, оскільки за позовну вимогу майнового характеру, Позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 8 690,26 грн ( 1.5 % від 579 350,95 грн), проте до суду подано платіжне доручення від 03.09.2017 року № 071128 про сплату судового збору у меншому розмірі у сумі 1 744,80 грн; встановлено строк усунення недоліків позовної заяви до 19.12.2017 року.

19.12.2017 на виконання вимог зазначеної ухвали подано клопотання про усунення недоліків, в якому зазначено, що під час митного оформлення Позивач переплатив податки та збори на суму 116 319,63 грн, що і є ціною позову, від якої вираховується розмір судового збору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року повернуто позовну заяву Позивачу, оскільки станом на 19.12.2017 року не надано до суду оригінал документу про сплату судового збору в розмірі 6 945,46 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про повернення позовної заяви та направити справу для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Зокрема апелянт зазначає, що скоригована Відповідачем митна вартість сама по собі не є розміром майнового інтересу Позивача, а є коригуванням бази нарахування податків; у зв'язку із прийняттям Відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів, Позивач переплатив митні платежі на суму 116 319,63 грн, тобто саме ця сума спричинила зміни у майновому стані Позивача, і тому саме від цієї суми вираховується розмір судового збору.

Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подавався; у судовому засіданні представник Відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на обгрунтованість та законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, частиною 3 статті 161 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року) визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Залишаючи адміністративний позов без руху, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач не виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 15.11.2017 року, оскільки не надав до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірах, визначених судом.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на таке.

За приписами ч.1 статті 19 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно - правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішень суб'єкта владних повноважень безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі є оскарження рішення про коригування митної вартості товарів від 04.04.2017 року №UA125220/2017/010026/2.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 Кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Тобто, митною вартістю товару є вартість товару, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, та використовується для митних цілей, зокрема, для нарахування митних платежів.

Отже, рішення про коригування митної вартості товару використовується для нарахування митних платежів та в подальшому впливає на визначення сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що в результаті прийняття Відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, на думку Позивача, ним надмірно сплачено відповідних митних платежів до бюджету у сумі 116 319,63 грн.

Таким чином, при оскарження рішення про коригування митної вартості вимоги майнового характеру стосуються саме розміру сплачених до бюджету коштів в розмірі 116 319,63 грн, що і визначає ціну позову.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ.

Так, пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 744,80 грн (116 319,63 х 1,5 %), що підтверджується платіжним дорученням від 13.09.2017 року №4071128.

Отже, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, адже Позивачем судовий збір сплачено в повному обсязі.

Згідно з п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадження у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За приписами частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Зокрема, пунктом 12 частини 1 статті 294 КАС України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.

Керуючись ст.ст. 242, 294, 312, 315, 320, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 21 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.