Постанова № 72362365, 20.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/9694/17 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Бєлової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування приписів №2 від 07.07.2017 р. , № 3 від 21.09.2017р. та наказів № 332 від 28.07.2017 р. , № 474 від 30.10.2017 р.,-

В С Т А Н О В И ЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) просив визнати протиправним та скасувати приписи №2 від 07.07.2017 , № 3 від 21.09.2017 та накази № 332 від 28.07.2017, № 474 від 30.10.2017.

Крім того, позивач подав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, яке ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2017 задоволено, вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії пункту 1 наказу Державної служби геології та надр України від 28.07.2017 № 332.

В подальшому, позивач подав клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України від 30.10.2017 № 474, яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 04.10.2007 № 4404, наданого Приватному акціонерному товариству "Укргазвидобуток" з метою видобування газу природного, конденсату, супутніх: гелію, пропану, бутанів Островерхівського родовища.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року задоволено клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не досліджував підстав та наявності очевидної протиправності зупинення Державною службою геології та надр України дії спецдозволу №4404 від 04.10.2007, що в свою чергу унеможливлює задоволення такого клопотання згідно вимог статті 117 КАС України.

До Київського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній підтримав позицію суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано достатні та обґрунтовані докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, та необхідності докладання значних зусиль в майбутньому на їх відновлення.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з даними висновками суду першої інстанції та зважає на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України (тут та далі в редакції чинній на час розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення судом першої інстанції) - суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч.3 ст.117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч.4 ст.117 КАС України).

Для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов'язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Відповідно до статті 26 Закону України від 12.07.01р. № 2665-III "Про нафту і газ" після зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами надрокористувач зобов'язаний зупинити виконання на наданій йому у користування ділянці надр цільових робіт, передбачених цим дозволом.

У відповідності до п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників або населення; 3) наявності заборгованості із сплати загальнодержавних податків та зборів; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов'язку проводити на ділянці надр роботи, пов'язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.

Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії.

Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності позивача є добування газу (КВЕД 06.20), що підтверджується довідкою ЄДРПОУ АА № 762884. Позивач є власником спеціального дозволу на користування надрами №4404 від 04.10.2007 на видобування газу природного, конденсату, супутніх: гелію, етану, пропану, бутанів Островерхівського родовища. Строк дії дозволу становить 20 років та триває до 04.10.2027 року.

Державною службою геології та надр України прийнято наказ від 28.07.17р. № 332 "Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами", пунктом 1 якого зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами Островерхівського родовища від 04.10.2007 № 4404, виданого Приватному акціонерному товариству "УКРГАЗВИДОБУТОК", підставою прийняття якого є припис від 07.07.17р. №2, у якому зазначено порушення, що полягало у недопуску посадових осіб відповідача до здійснення заходів нагляду (контролю).

В подальшому, оскільки станом на 30.10.2017 надрокористувачем не було усунуто всі виявлені порушення згідно акту перевірки № 3 від 14.09.2017 та припису № 3 від 21.09.2017 наказом Державної служби геології та надр України № 474 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 4404 від 30.10.2017 та надано 30 календарних днів для усунення порушень.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує очевидною протиправністю наказу Державної служби геології та надр України від 30.10.2017 № 474, яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 04.10.2007 № 4404.

Також, позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може призвести до повної зупинки діяльності товариства із видобування вуглеводнів, що призведе до зниження коефіцієнту вилучення корисних копалин та погіршення властивостей покладів вуглеводнів, простою свердловин, створити небезпеку для надр у зв'язку із неможливістю проведення робіт з буріння свердловини.

При цьому, позивач вказував, що відновлення порушених прав буде унеможливлене або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.

Так, позивач вказував, що тривалі зупинки свердловин можуть призвести до самозадавлення свердловин рідиною або до незворотних гідродинамічних змін, які суттєво погіршують фільтраційні властивості газоносного пласта й відповідно знижують продуктивність свердловин. На підтвердження зазначених обставин позивачем долучено до клопотання відповідні докази (лист від 10.07.2017 №18/2017 ТОВ "НВФ "ПРОЕКТ-НАФТОГАЗ", що є розробником "Уточненого проекту промислової розробки Островерхівського газоконденсатного родовища", який затверджений Наказом Міненерговугілля №260 від 13.04.2016р. (Протокол ЦКР Міненерговугілля №3 від 05.02. 2016 р.)).

Невідворотність негативних наслідків для надр підтверджується також наявною у матеріалах справи та доданою до клопотання Довідкою головного геолога ПрАТ "Укргазвидобуток".

Згідно п.22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Отже, товариство не буде мати права проводити будь-які роботи в межах наданої йому в користування ділянки надр.

Відтак, можливі збитки позивач пов'язує із неможливістю виконання, внаслідок дії оспорюваного наказу, Угоди № 71 DPUBS-UGV про будівництво оціночно-експлуатаційної свердловини №28 Островерхівського ГКР, укладеної між Позивачем та ТОВ "Бурова компанія "Укрбурсервіс", яку долучено до клопотання та відповідно до якої тривають роботи із спорудження оціночно-експлуатаційної свердловини № 28 Островерхівського газоконденсатного родовища.

На підтвердження можливих збитків, позивач надав Інформацію про обсяги видобутку вуглеводнів щодо фактичних у 2016 році, очікуваних у 2017 році та прогнозних у 2018-2020 роках; звіти про роботу свердловин Островерхівського газоконденсатного родовища за січень-червень 2017 року, Акти приймання-передачі природного газу за відповідний період; Протокол ДЗК України від 19.11.2014 року, що підтверджує віднесення родовища до складних (п.3.7.стор 30-31 Протоколу); прогнозований розрахунок на відповідний звітний період; податкову звітність підприємства; довідку ДФС України від 12.07.2017 року про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів; штатний розпис Підприємства та інші докази.

Наразі, позивачем доведено наявність обставин, які свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам товариства, яка полягатиме у зниженні коефіцієнту вилучення корисних копалин та погіршенні колекторних властивостей покладів вуглеводнів, у створенні небезпеки для охорони надр та майна позивача, у неможливості проведення робіт з буріння свердловини, невиконанні товариством зобов'язань перед контрагентами, персоналом та державним бюджетом.

Отже, позивачем належним чином обґрунтовано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи.

Щодо доводів апелянта про неправомірне прийняття судом першої інстанції до розгляду заяви із уточненими позовними вимогами, оскільки позивачем одночасно змінено предмет і підставу позову, то реалізація названого права визначена положеннями статті 137 КАС України (в редакції чинній на час вирішення питання про прийняття такої заяви), згідно якої позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. В той же час, щодо дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про прийняття заяви про уточнення позовних вимог, то дане питання не відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції в межах даного апеляційного провадження та не може піддаватися аналізу судом апеляційної інстанції при перегляді на предмет законності та обґрунтованості процесуального рішення з питань вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст ухвали складено 22 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді Л.В.Бєлова

В.О. Аліменко

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.