Постанова № 72362323, 22.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 528/1184/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Тацій Л.В.

суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Гребінківського районного суду Полтавської області від 14.12.2017, суддя Шевченко В.М., м. Гребінка, повний текст складено 14.12.17 по справі № 528/1184/17

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України , Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, в якому просив:

визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 47 040,00 грн.;

зобов'язати відповідачів здійснити нарахування (рахунок) та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із травмою, триманою під час виконання службових обов'язків, що призвело до встановлення 2 групи інвалідності у відповідності до вимог часини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію», виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб, з урахуванням проведених виплат, в загальній сумі 196 560,00 грн.;

стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразову грошову допомогу у зв'язку із травмою, отриманою під час виконання службових обов'язків, що призвело до встановлення 2 групи інвалідності, в розмірі 196 560,00 грн.

Постановою Гребінківського районного суду Полтавської області від 14.12.2017р позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідачі посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі, що обґрунтовують тим, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги з моменту встановлення йому другої групи інвалідності, а саме з 05.12.2014 року, у зв'язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 23 Закону України «Про міліцію», в редакції, чинній на момент встановлення інвалідності та положення Постанови Кабінету Міністрів від 12.05.2007 року за № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції».

Сторони та їх представники в судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, позивач надіслав до суду заяву, відповідно до якої просить справу розглядати без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання, призначеного на 22.02.2018 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач в період з 30.06.2001 року по 30.09.2014 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, що підтверджено відомостями трудової книжки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 16).

Військово-лікарською комісією УМВС України в Полтавській області за розпорядженням УКЗ УМВС України в Полтавській області 23.09.2014 року здійснено медичний огляд капітана міліції Гребінківського РВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

За результатами медичного огляду позивачу встановлена травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків, про що видано Свідоцтво про хворобу № 609-С. (а.с. 11).

На підставі рапорту ОСОБА_1 від 19.09.2014 року, подання Гребінківського РВ від 24.09.2014 року, свідоцтва про хворобу № 609-С від 23.09.2014 року, Наказом по особовому складу № 460 о/с заступника начальника УКЗ УМВС в Полтавській області від 26.09.2014 року згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «б» (у запас через хворобу) капітана міліції ОСОБА_1 начальника сектору карного розшуку Гребінківського районного відділу 30 вересня 2014 року. (а.с. 10).

З виписки акту огляду МСЕК № 12 до довідки серії АВ № 0481436 за підписом Голови МСЕК № 1 Жабо Т.М., судом встановлено, що ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності з 05.12.2014 року - травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків. Інвалідність встановлена на строк до 01.01.2016 року. (а.с. 14).

Окрім того, за даними довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серія ВМ-1 № 001841 за підписом голови МСЕК Жабо Т.М., виданою Полтавською МСЕК № 12 за результатами огляду 22.12.2014 року, ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках сімдесят (70%), травма пов'язана з виконанням службових обов'язків. (а.с. 8, 9, 13).

Позивач 13.03.2015 року подав заяву (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 12).

За результатами розгляду заяви, 14.04.2017 року МВС України складено висновок про призначення грошової допомоги капітану міліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в разі встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707, відповідно до якого призначена одноразова грошова допомога складає 47 040,00 грн. (а.с.15).

Одноразова грошова допомога в розмірі 47 040,00 грн, відповідно до платіжного доручення № 180 від 23.04.2015 року перерахована на особовий рахунок ОСОБА_1

На звернення ОСОБА_1 від 27.10.2017 року про донарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому статтею 23 Закону України «Про міліцію» в редакції від 13.02.2015 року, чинної на момент призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімумі, встановленого законом для працездатних осіб, тобто в сумі 243 600,00 грн., Управлінням МВС України в Полтавській області та МВС України листами від 07.11.2017 року та від 08.11.2017 року відмовлено ОСОБА_1 у донарахуванні та виплаті заявленої суми одноразової грошової допомоги.

Рішення відповідачів вмотивовано тим, що Закон України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» № 208-VІІІ від 13.02.2015 року вступив в дію з 12.03.2015 року та відповідно до цих положень була підписана постанова КМУ за № 850 від 21.10.2015 року, де визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці МСЕК. Таким чином, оскільки відсоток втрати працездатності ОСОБА_1 було встановлено 22.12.2014 року, то провести йому виплату відповідно до постанови КМУ № 850 від 21.10.2015 року немає можливості. (а.с. 17 - 20)

Вказані обставини визнаються учасниками справи, а тому, в силу приписів ч. 1 ст. 78 КАС України, не підлягають доказуванню.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначив, що не погоджується із діями та рішенням відповідачів, вважає їх протиправними у зв'язку з не нарахуванням та не виплатою одноразової грошової допомоги у повному обсязі, оскільки така допомога виплачена йому не у розмірі, передбаченому ст. 23 Закону України «Про міліцію» в редакції, чинній станом на дату звернення його із заявою про виплату, а у розмірі, передбаченому вказаною нормою Закону в редакції, чинній станом на момент встановлення інвалідності.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачами не надано суду належних доказів правомірності нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 47 040,00 грн. відповідно до Закону України «Про міліцію» в редакції від 20 грудня 1990 року, оскільки останній втратив чинність на день призначення та виплати одноразової грошової допомоги, тому спірні правовідносини підлягали до урегулювання Законом України «Про міліцію» в редакції від 13 лютого 2015 року, яким визначено одноразову грошову допомогу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності 2 групи. При цьому судом ураховано, що Порядком № 707, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, не було передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги виплачується у розмірі, визначеному на день встановлення втрати інвалідності, що зазначений в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, судом було встановлено, що ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності з 05.12.2014 року.

Питання виплати одноразової грошової допомоги у разі каліцтва працівника міліції станом на момент встановлення позивачу інвалідності було врегульовано ст. 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції Закону України від 03.11.2006 р. N 328-V), частиною 6 якої передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Окрім того, за приписами ст. 23 Закону України «Про міліцію» порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби, визначає Кабінет Міністрів України.

На виконання ст. 23 Закону України «Про міліцію», Кабінет Міністрів України постановою № 707 від 12.05.2007 року затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції (далі - Порядок №707). Вказана постанова набрала чинності 23.05.2007 року.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Абзацом 1 п. 5 Порядку № 707 передбачено, що для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги.

У порядку абз. 1 п. 5 Порядку № 707, позивач звернувся із заявою (рапортом) про виплату грошової допомоги 13.03.2015 року.

Частиною 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 (в редакції, чинній з 12.03.2015 р.) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Таким чином, порядок розрахунку (розмір та вихідні показники) на момент звернення позивача із заявою та станом на дату фактичної виплати (23.04.2015 року) йому одноразової допомоги були змінені порівняно з тими, що передбачались при встановленні ОСОБА_1 інвалідності.

Проте, колегія суддів зазначає, що, в даному випадку, застосуванню підлягають такі порядок і розмір одноразової допомоги, які передбачались чинним станом на момент виникнення у позивача права, тобто встановлення йому інвалідності (05.12.2014 р.) законодавством, оскільки ст. 23 Закону України «Про міліцію» таке право (отримання одноразової грошової допомоги) пов'язує саме з настанням інвалідності за умови її настання в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Інших умов для набуття права на одноразову грошову допомогу чинним законодавством не передбачено.

Доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції про те, що право на отримання грошової допомоги набуто саме з моменту прийняття МВС рішення за наслідками розгляду поданої ним заяви про виплату одноразової грошової допомоги, тобто з 14.04.2015 року, є хибним, оскільки, звернувшись із заявою та отримавши рішення відповідача, позивач реалізував набуте ним 05.12.2014 року право.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 707 орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.

Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.

Отже, позивачу правомірно, у передбачені чинним, станом на момент виникнення спірних правовідносин законодавством, строки та спосіб, здійснено розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги, а задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував приписи ст. 23 Закону України "Про міліцію", чим порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, які були покладені відповідачем в основу оскаржуваного рішення та дій, колегія суддів вважає, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, з дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, у зв'язку з чим, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У відповідності до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права..

Враховуючи викладене, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова з вищенаведених підстав підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 317, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області - задовольнити.

Постанову Гребінківського районного суду Полтавської області від 14.12.2017р. № 528/1184/17 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити ді - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. ТаційСудді З.Г. Подобайло А.М. Григоров Повний текст постанови складено 22.02.2018.