Постанова № 72362202, 20.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/853/17

Категорія: 3.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Запорожана Д.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Андроновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (далі - УДМС в Херсонській області, відповідач), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.05.2017 року № 1/3-10686 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні від 29.04.2014 року серії НОМЕР_1, виданої громадянину Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 зазначив, що відповідач незаконно скасував посвідку на тимчасове проживання в Україні, оскільки при її отриманні, а також при щорічному продовженні строку дії, ОСОБА_2 дотримував вимоги законодавства та надавав документи, які відповідач перевіряв та не виявляв жодних порушень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, УДМС в Херсонській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову.

При цьому в апеляційній скарзі УДМС в Херсонській області зазначає, що 03.05.2017 року за № 71/22/3-3144 до УДМС в Херсонській області надійшов лист від УСБУ України в Херсонській області з інформацією, що в діях громадянина ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 Кримінального кодексу України, у зв'язку з чим відповідно до підпункту 1 пункту 19 Порядку оформлення, виготовлення видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінетом Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 28.03.2012 року № 251 прийняв рішення про скасування посвідки від 29.04.2014 року серія НОМЕР_1 на тимчасове проживання в Україні.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

21.01.2014 року між громадянином Узбекистану ОСОБА_2 та громадянкою України ОСОБА_4 укладено шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 08 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2.

29.04.2014 року громадянину Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 видано посвідку на тимчасове проживання серії НОМЕР_1. Дана посвідка містить відмітку про продовження строку дії до 08.04.2016 року та 06.04.2017 року.

Відповідач продовжив позивачу посвідку на тимчасове проживання в Україні до 23.03.2018 року, що підтверджено УДМС у листі-повідомленні від 15.05.2017 року № 1/3-10711.

04.05.2017 року УДМС України в Херсонській області отримало лист Управління СБУ України в Херсонській області з інформацією про те, що в діях громадянина Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України та 01.04.2017 року Олешківським відділенням поліції Новокаховського відділу ГУ НП в Херсонській області стосовно ОСОБА_2 порушено кримінальне провадження № 12017230240000725 за ч. 4 ст. 258 КК України.

13.05.2017 року начальник УДМС України в Херсонській області прийняв рішення про скасування посвідки від 29.04.2014 року серія НОМЕР_1 на тимчасове проживання в Україні, виданої громадянину Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що УДМС України у Херсонській області не доведено, що рішення про скасування посвідки прийняте у зв'язку із поданням позивачем неправдивих відомостей чи підроблених документів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні і порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України регулюється Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 року №3773- VI (далі-Закон № 3773- VI).

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - дванадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію (ч. 13 ст. 4 Закону № 3773- VI).

Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - чотирнадцятій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання (ч. 3 ст. 5 Закону № 3773- VI).

Так, підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право" (ч. 13 ст. 5 Закону № 3773- VI).

За правилами підпункту 1 пункту 19 Порядку № 251 посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі отримання від органу Національної поліції, іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.

Рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання приймається начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для скасування посвідки

Враховуючи вищевказані законодавчі норми, колегія суддів прийшла до висновку, що посвідка на тимчасове проживання може бути скасована уповноваженою на те посадовою особою за наявності підстав, визначених Порядком № 251, зокрема, отримання від органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.

Отже, з вищевказаних норм вбачається що, посвідка на тимчасове проживання може бути скасована у разі подання іноземцем неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.

Матеріалами справи всатновлено, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення слугувало повідомлення Управління СБУ про те, що в діях громадянина Узбекистану ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа).

Так, 01.04.2017 року Олешківським відділенням поліції Новокаховського відділу ГУ НП в Херсонській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017230240000725 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України за фактом використання ОСОБА_2 у період часу 2013-2014 роки завідомо підробленого документу. На даний час досудове розслідування кримінального провадження триває.

Також Держприкордонслужба України повідомила відповідача, що у базі даних "Відомості про осіб, які перетнули кордон України" відсутня інформація про перетин кордону України громадянином Узбекистану ОСОБА_2 у період 03.03.2014 року та 15.03.2014 року.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 251 скасування посвідки здійснюється у разі, якщо її видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.

Разом з тим, на час видання ОСОБА_2 посвідки на тимчасове проживання в Україні-29.04.2014 року відповідачем не встановлено фактів подання позивачем неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.

На час прийняття оскаржуваного рішення 13.05.2017 року у відповідача існувала інформація Управління СБУ про внесення 01.04.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення позивачем кримінального правопорушення (використання завідомо підробленого документа).

Отже, підставою для скасування посвідки слугував факт порушення стосовно ОСОБА_2 кримінального провадження за підробку штампів у паспортному документі про перетин кордону у період 03.03.2014 року та 15.03.2014 року, тобто за два тижні до отримання посвідки на постійне проживання - 29.04.2014 року.

Приписами статті 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на час прийняття відповідачем спірного рішення (13.05.2017 року) не існувало вироку суду, що набрав законної сили, яким встановлено факт підроблення ОСОБА_2 штампів у його паспортному документі про перетин кордону у період 03.03.2014 року та 15.03.2014 року, як не існує такого вироку на час розгляду даної справи.

Також колегія суддів не приймає доводи апелянта з приводу того, що УДМС в Херсонській області має право скасовувати посвідку у будь-який час у разі подання іноземцем неправдивих відомостей, а на підтвердження того, що позивач при поданні заяви на отримання посвідки зазначив неправдиві відомості щодо перетину кордону України у період 03.03.2014 року та 15.03.2014 року є надана Держприкордонслужбою України інформація з огляду на наступне.

Так, інформація від Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України про те, що у базі даних "Відомості про осіб, які перетнули кордон України" відсутня інформація про перетин кордону України громадянином Узбекистану ОСОБА_2 у період 03.03.2014 року та 15.03.2014 року надійшла до відповідача 24.07.2017 року, у той час, як рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання Управлінням прийнято 13.05.2017 року.

Таким чином, спірне рішення прийнято за два місяці до отримання зазначеної інформації від Держприкордонслужби України.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що Державна прикордонна служба України надала інформацію про те, що за результатами службової перевірки щодо причин невідповідності відомостей про перетин кордону України громадянином Узбекистану ОСОБА_2, Харків-пасажирський 03.03.2014р. та Козача Лопань - 15.03.2014 року, встановлено, що дато-штамп № 047, яким проставлено відмітку у паспорті ОСОБА_2 03.03.2014 року, у період з 2 по 4 березня 2017 року перебував на зберіганні у службовому сейфі начальника відділу прикордонної служби та у службі не використовувався. Дато-штамп № 110 всп Козача Лопань видавався у період з 15.03.2014 року по 16.03.2014 року та використовувався у службі у прикордонному наряді "Перевірка документів".

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що інформація Держприкордонслужби України не містить повних на належних доказів того, що штампи у паспортному документі позивача про перетин кордону у період 03.03.2014 року та 15.03.2014 року можна вважати недійсними чи підробленими.

Відповідно до статті 3 Закону № 3773- VI іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, що і громадяни України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, ані суду першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що УДМС України у Херсонській області не доведено, що рішення про скасування посвідки прийняте у зв'язку із поданням позивачем неправдивих відомостей чи підроблених документів, у зв'язку з чим висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складено 22.02.2018 року.

Головуючий: Т.М.Танасогло

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: О.В.Яковлєв