Постанова № 72361745, 20.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12479/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Багрія В.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову ОСОБА_3 окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року (суддя Мартиць О.І., м. Тернопіль) у справі № 819/1870/17 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов’язання вчинити дії, –

встановив:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, з участю третьої особи, в якому просила зобов'язати відповідача сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_4 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7600,32 грн.

В обгрунтування позовних вимог покликається, на те, що придбала квартиру № 72, розташовану в будинку № 23 по вулиці Є. Коновальця в місті Тернополі вперше, тому сплачений у відповідності до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7600,32 грн, згідно квитанції № 0.0.844040497.1 від 08.09.2017 підлягає поверненню, так як позивач не є платником цього збору в розумінні п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою ОСОБА_3 окружного адміністративного суду від 06.12.2017 позов задоволено.

Із цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що судом не правильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно, позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Представлені позивачем документи не можуть вважатися достатніми для визначення факту придбання житла вперше.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом першої інстанції встановлено, 08.09.2017 відповідно до умов договору купівлі – продажу нерухомого майна ОСОБА_4 придбала у власність двокімнатну квартиру № 72, що розташована в будинку № 23 по вулиці Є. Коновальця в місті Тернополі. Згідно квитанції № 0.0.844040497.1 від 08.09.2017 нею було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі – продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, що складає 7600,32 грн.

Згідно довідки управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області № 3227 від 09.11.2017 підтверджено зарахування до державного бюджету 08.09.2017 «Збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» в сумі 7600,32 грн.

Позивач 11.09.2017 звернулася із заявою до ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 7600,32 грн. ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 12.09.2017 № 15407/07 позивача повідомлено про те, що підстав для повернення вказаного збору немає, оскільки Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а також роз'яснено, що позивач має право звернутися до суду із адміністративним позовом про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки ОСОБА_4 вперше придбала житло і при оформленні документів безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі – продажу нерухомого майна в розмірі 7600,32 грн., який підлягає поверненню.

З цими висновками суду першої інстанції, погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Порядок справляння та використання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування регулюється Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» Платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно із п. 2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі-Порядок № 1740), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно п. 151 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 153 Порядку № 1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 22.09.2017 (а.с.16) ОСОБА_4 є власником 1/1 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна від 08.09.2017 (а. с.16).

Відповідно до довідки ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» від 11.09.2017 № 2162 ОСОБА_4 згідно обліку технічної інвентаризації в м. Тернополі не має зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в м. Тернополі. (а. с.18)

Згідно довідки від 13.09.2017, виданої ТВБВ № 100119/039 філії ОСОБА_3 обласного управління АТ «Ощадбанк» № 224 ОСОБА_4 не використовувала житловий чек для приватизації державного фонду. (а. с. 17)

Суд апеляційної інстанції зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ОСОБА_4 житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не здобуто.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказує, що процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182, з змінами і доповненнями (далі-Порядок № 787).

Відповідно до п. 5 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Згідно п. 8 Порядку № 787 подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання надається платником до органу Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що відповідач позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше, суд апеляційної інстанції не бере до уваги. Оскільки, відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити факт придбання житла конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, та як не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов належить задовольнити, оскільки позивач звільнений від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, як така особа, що придбала житло вперше, а тому помилково сплачений нею збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 7600,32 грн під час укладання договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню шляхом зобов’язання ОСОБА_3 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення сплаченого ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7600,32 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 250, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову ОСОБА_3 окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: В.М. Багрій

ОСОБА_5

Повне судове рішення складено 21.02.2018.