Постанова № 72361442, 22.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 361/7186/17 Суддя (судді) першої інстанції: Селезньова Т.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Файдюка В.В.,

Чаку Є.В.,

секретаря Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2018 року позов задоволено повністю.

Скасовано постанову серії АР № 464355 від 25.10.2017 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції Клименком М.О., про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу 425грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання суду апеляційної інстанції з'явились представник апелянта та позивач. Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з постанови про накладення адміністративного стягнення серія АР № 464355 від 25.10.2017 року, винесеної інспектором УПП м. Києва Клименком М.О., на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу 425грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду першої інстанції доказів на підтвердження наявності в діях позивача порушення Правил дорожнього руху і відповідно наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, в тому числі і правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

Щодо посилань апелянта в своїй апеляційній скарзі на те, що відповідачем в даній справі повинен бути саме інспектор роти № 1 батальйону № 2 полку № 2 УПП у м. Києві Клименко М.О., котрий виніс оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення, а не Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позивач дії або бездіяльність інспектора роти № 1 батальйону № 2 полку № 2 УПП у м. Києві Клименка М.О. під час складання оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення не оскаржує.

Відповідно до ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими; 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Даний перелік є вичерпним.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Щодо посилань апелянта на те, що закривши провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд першої інстанції порушив вимоги ст. 284 КУпАП, оскільки вирішення питання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особо до адміністративної відповідальності, а відтак це повноваження інспектора, а не суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Чаку Є.В.

Файдюк В.В.