Рішення № 72359286, 12.02.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/304/17

Провадження № 2/0182/638/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12.02.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Тихомирова І.В.

при секретарі - Рахуба О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про зняття арешту з заставленого майна, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про зняття арешту з заставленого майна.

Свої вимоги мотивує тим, що 24 червня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» правонаступником якого є правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-306/099/2008, згідно якого відповідач отримала кредит в сумі 22 100,00 доларів США на строк до 25 червня 2018 року.

В якості забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором № ML-306/099/2008 від 24 червня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» правонаступником якого є правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № РML-306/099/2008 від 24 червня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу, ОСОБА_2 за реєстровим № 108/879, відповідно до якого в іпотеку Банку було передано нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1

05 лютого 2016 року постановою державного виконавця накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1

Вказаний арешт був накладений державним виконавцем на майно відповідача у зв’язку з наявністю у неї заборгованості за кредитними договором № ML-306/099/2008 від 24 червня 2008 року.

Позивач вважає, що державний виконавець не мав правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є заставодержателем. В даному випадку право застави у Банка виникло 24 червня 2008 року, а постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження були винесені пізніше, ніж укладено договір застави. Крім того, станом на 03 січня 2017 року заборгованість ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором значно перевищує вартість предмета застави.

У зв’язку з наведеними обставинами, позивач просить суд звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1

В судове засідання представник позивача жодного разу не з’явився, від нього надійшли письмові заяви про розгляд справи без його участі, в якій свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити (а.с.49,71,81,85).

До того ж, ухвалою суду від 12 грудня 2017 року визнано обов’язковою явку представника позивача в судове засідання на 12 лютого 2018 року, оскільки при розгляді справи були необхідні його особисті пояснення (а.с.93,94). Однак в судове засідання 12 лютого 2018 року представник відповідача також не з’явився, від нього 12 лютого 2018 року електронною поштою надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 з позовом ознайомлена, в судове засідання не з’явилася, від неї надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги визнала та не заперечила проти задоволення позову (а.с.77).

Представники Нікопольського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в судове засідання не з’явилися, про день та час розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року, що набув чинності 05.10.2016 року визначає, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як встановлено судом, 24 червня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» правонаступником якого є правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-306/099/2008, згідно якого відповідач отримала кредит в сумі 22 100,00 доларів США на строк до 25 червня 2018 року (а.с.5-12).

В якості забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором № ML-306/099/2008 від 24 червня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» правонаступником якого є правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № РML-306/099/2008 від 24 червня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу, ОСОБА_2 за реєстровим № 108/879, відповідно до якого в іпотеку Банку було передано нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 (а.с.13-19).

Законом України «Про іпотеку» передбачено, що Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта на квартиру АДРЕСА_3 було накладено декілька арештів (а.с.87-91), зокрема:

- в рамках виконавчого провадження № 29361625 постановою про відкриття виконавчого провадження від 12 жовтня 2011 року;

- в рамках виконавчого провадження № 30380949 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30 січня 2012 року;

- в рамках виконавчого провадження № 39436456 постановою про відкриття виконавчого провадження від 16 серпня 2013 року в інтересах ПАТ «ОТП Факторинг Україна» накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1;

- в рамках виконавчого провадження № 45011933 постановою про відкриття виконавчого провадження від 09 жовтня 2014 року в інтересах ПАТ КБ «ОТП Факторинг Україна» накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1;

- в рамках виконавчого провадження № 48702061 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11 вересня 2015 року на все нерухоме майно (в межах суми боргу);

В своїй позовні заяві позивач просить суд звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_4, але не зазначає стосовно якої саме постанови державного виконавця стосуються його позовні вимоги.

Крім того, як вбачається з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 10 листопада 2017 року № 103305385, 01 червня 2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 був зареєстрований договір про відступлення права вимоги, реєстраційний № 3555 від 27 травня 2011 року (а.с.88 на зв.), за яким іпотекодежателем спірної квартири є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»

В той же час, з позовними вимогами про звільнення майна з-під арешту звертається ПАТ «ОТП Банк».

В своїй позовні заяві позивач посилається на те, що державна виконавча служба не мала правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є заставодержателями, однак матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що державним виконавцем вживалися заходи щодо звернення стягнення на заставне майно.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить висновку, що позивач розпорядився своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З урахуванням викладених обставин та оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає за необхідне відмовити Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк» в задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 12,13,76,81,141,263-265,268 ЦПК України, ст. 59 ч. 5 Закону України «Про виконавче провадження», суд

вирішив:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк» в задоволенні позову до ОСОБА_1, Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про зняття арешту з заставленого майна.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно підпункту 15.5 Перехідних положеньЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набув чинності 15 грудня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: ОСОБА_4