Ухвала суду № 72359259, 19.02.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.02.2018 р. Справа № 914/530/16

За скаргою Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс”, Львівська область, Старосамбірський район, м. Старий Самбір,

на дії Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Старий Самбір

у справі № 914/530/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДСЛ ВудЮкрейн”, с. Чишки Пустомитівського району Львівської області

до відповідача: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального лісогосподарського підприємства “Галсільліс”, м. Старий Самбір Старосамбірського району Львівської області

про стягнення 832 087, 86 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від скаржника (відповідача): ОСОБА_1 - представник;

від стягувача (позивача): не з’явився;

від відділу ДВС: не з’явився.

19.01.2018 на адресу суду надійшла скарга Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” на дії Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання дій начальника відділу Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 14.12.2017 про арешт коштів, що перебувають у касі боржника, або надходять до неї протиправними у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2016 у справі № 914/530/16 та скасування постанови від 14.12.2017 про арешт коштів.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 23.01.2018 залишив дану скаргу без руху та надав скаржнику десятиденний з моменту отримання ухвали строк для усунення недоліків поданої скарги, а саме надання суду належних доказів направлення на адресу стягувача та Відділу ДВС копій скарги та долучених до неї матеріалів (оригінали поштової квитанції (касового чеку) та опису вкладення до цінного листа про таке відправлення).

02.02.2018 скаржник через канцелярію суду подав клопотання про долучення до скарги матеріалів, а саме поштові квитанції від 16.01.2018 № 0112 і № 0113 та описи вкладення до цінних листів. З підстав наведеного суд дійшов висновків про те, що скаржником усунуто недоліки поданої скарги та ухвалою від 07.02.2018 поновив строк звернення скаржника із скаргою, скаргу прийнято до розгляду та її розгляд призначено на 19.02.2018.

Представник скаржника в судове засідання 19.02.2018 з’явився, подав клопотання про долучення доказів до справи, а також заяву про зменшення вимог скарги, в які просить визнати неправомірною постанову Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 14.12.2017 про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2016 у справі № 914/530/16 в межах суми, яка передбачена для оплати праці працівників. Просить суд вимоги скарги, з врахуванням заяви про зменшення вимог, задовольнити.

Суд зазначає, що у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Оскільки, під зменшенням розміру вимог скарги слід розуміти відповідно зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в скарзі, суд розцінює дану заяву як заяву скаржника про відмову від вимог скарги у цій частині, та приймає її.

Представник стягувача в судове засідання 19.02.2018 не з’явився, письмових пояснень по суті скарги до суду не подав.

Представник відділу ДВС в судове засідання 19.02.2018 не з’явився, на електронну адресу суду надіслав заперечення проти скарги, яке не містить цифрового підпису. Пунктом 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, передбачено, що документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі. Враховуючи зазначене, клопотання відділу ДВС є неналежно оформленим, відтак не належить до офіційних та для суду носить лише інформативний характер.

Розглянувши скаргу, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.05.2016 у справі № 914/530/16 позов задоволено повністю, стягнуто з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства “Галсільліс” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ДСЛ ВудЮкрейн” суму в розмірі 844 569, 18 грн, з них: 832 087, 86 грн – основного боргу; 12 481, 32 грн - судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2016 у справі № 914/530/16 апеляційну скаргу Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального лісогосподарського підприємства “Галсільліс” повернуто скаржнику без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 97 ГПК України.

14.06.2015 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2016 та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2016 виданий відповідний наказ.

Постановою державного виконавця на підставі вище зазначеного наказу відкрито виконавче провадження № 54392922, яке в подальшому приєднане до зведеного виконавчого провадження № 51728538.

19.01.2018 на адресу суду надійшла скарга Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” на дії Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Скарга (з урахуванням заяви про зменшення вимог скарги) обгрунтовується тим, що 20.12.2017 скаржник отримав постанову від 14.12.2017, винесену начальником відділу Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 про арешт коштів, що перебувають у касі боржника, або надходять до неї. Вказаною постановою вирішено накласти арешт на грошові кошти, що перебувають у касі боржника, або надходять до неї та належать боржнику. Зважаючи що усі рахунки боржника станом на даний час арештовані державним виконавцем без обмеження суми, будь-які фінансові операції, в тому числі виплата заробітної працівникам, сплата податків та зборів є неможливою. Чисельність працівників боржника становить 71 працівник, для виплати заробітної плати яким після арешту рахунків використовувалася каса підприємства. Скаржник стверджує, що дії державного виконавця щодо арешту коштів в касі підприємства та коштів, що надходять до неї є протиправними та такими, що порушують права боржника та його працівників, оскільки виплата заробітної плати працівникам, сплата податків та зборів з моменту винесення оскаржуваної постанови є неможливою.

У запереченнях начальник Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області просить суд у задоволенні скарги відмовити повністю. Заперечуючи проти скарги, начальник ВДВС посилається на положення ч. 2-3 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження”, якими передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України “Про теплопостачання”, статті 15-1 Закону України “Про електроенергетику”, та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки”, на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. Крім цього, через касу підприємства виплачено 373 265, 29 грн, така сума навряд чи забезпечує місячний фонд оплати праці працівників. Таким чином, державний виконавець вважає, що він діяв з метою реального виконання рішення та у відповідності до приписів Закону України “Про виконавче провадження”, тому підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши пояснення представника скаржника, оцінивши матеріали скарги, суд вважає, що скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, надалі - Закон).

Відповідно ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно статті 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Частиною 1 ст. 74 Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з нормами ст. 2 Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об’єктивності, а також співмірносгі заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частинами 1, 2 статті 48 Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України “Про теплопостачання”, статті 15-1 Закону України “Про електроенергетику”, та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України “Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки”, на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Приписами ч. 1-4 ст. 56 Закону визначено, зокрема, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Як встановлено судом, 20.12.2017 скаржник отримав постанову про арешт коштів, що перебувають у касі боржника, або надходять до неї від 14.12.2017, винесену начальником відділу Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2

Із долучених скаржником витягів з касової книги Старосамбірського дочірнього ЛГП ОКСЛГП “Галсільліс” за 2017 рік, вбачається, що до винесення оскаржуваної постанови з каси боржника здійснювалася виплата заробітної плати працівникам. Також, довідкою від 05.01.2018 № 7 скаржником надано підтвердження того, що виплата заробітної плати виплачується через касу підприємства.

Статтею 43 Конституції України визначено, зокрема, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За змістом ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України “Про оплату праці” передбачено, що кожен громадянин має право на заробітну плату, яка повинна виплачуватися регулярно у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим трудовим колективом органом.

Положеннями ч. 5 ст. 97 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

З вищенаведених норм закону випливає, що виплата працівникам заробітної плати є пріоритетною перед погашенням заборгованості перед іншими кредиторами. З огляду на це, винесення начальником Відділу Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, порушують визначене Конституцією та законами право на своєчасне одержання винагороди за працю найманих працівників, а отже є незаконною та неправомірною.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що вимоги скарги з урахуванням заяви про зменшення вимог слід задовольнити та визнати неправомірною постанову Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 14.12.2017 про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2016 у справі № 914/530/16 в межах суми, яка передбачена для оплати праці працівників.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 46, 234, 339, 340, 341, 342 ГПК України, суд –

постановив:

1. Скаргу Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” на дії Старосамбірського районноговідділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області з урахуванням заяви про зменшення вимог задовольнити.

2. Визнати неправомірною постанову Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 14.12.2017 про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2016 у справі № 914/530/16 в межах суми, яка передбачена для оплати праці працівників.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Манюк П.Т.