Постанова № 72358903, 14.02.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2018 справа № 905/2135/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: При секретарі судового засідання:ОСОБА_1 (доповідач) ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача: від відповідача-1 (скаржника): від відповідача -2: гр. ОСОБА_5 (адвокат) – Свідоцтво про право на заяйняття адвокатською діяльністю №1276 від 27.07.2012 р., ордер ПТ №034692 не з»явились не з»явилисьрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Сєвєродонецьк, Луганська областьна рішення господарського суду Донецької області від30.11.2017 р. (повний текст 04.12.2017 р.) ухвалене в м. Харковіу справі№905/2135/17 (суддя Левшина Г.В.) за позовом до відповідача-1: до відповідача-2: про Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», м. Кам»янське, Дніпропетровська область Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Сєвєродонецьк, Луганська область Приватного акціонерного товариства «Донецьккокс», м. Маріуполь, Донецька область стягнення пені та трьох процентів річних в сумі 675336641,60 грн.В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 р. Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат», м. Кам»янське, Дніпропетровська область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом б/н, б/д до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Сєвєродонецьк, Луганська область, відповідача-2 Приватного акціонерного товариства «Донецьккокс», м. Мвріуполь, Донецька область з вимогою про стягнення з ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» на користь ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» пені в розмірі 606 872 933,60 грн., трьох відсотків річних в розмірі 68 453 708,00 грн. Стягнути з ПрАТ «Донецьккокс» на користь ПАТ «Дніпрвський металургійний комбінат» трьох відсотків річних у розмірі 10 000 грн. Відшкодування судових витрат покласти на відповідачів (том 1, а.с.3-10).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 1 умов договору поставки №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.11.2017 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Сєвєродонецьк про стягнення пені в сумі 606872933,60 грн. та трьох процентів річних в сумі 68453708,00 грн. та до відповідача 2, Приватного акціонерного товариства "Донецьккокс", м. Маріуполь про стягнення 10000,00 грн., задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат" пеню в сумі 606872933,60 грн. та три проценти річних в сумі 68453708,00 грн., судовий збір в сумі 240000,00 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Донецьккокс" на користь Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат" три проценти річних в сумі 10000,00 грн. (том 2, а.с.6-10).

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач-1 Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» звернулось з апеляційною скаргою, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2017 р. у справі №905/2135/17 та винести нове рішення. Судові витрати покласти на Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» (том 2, а.с. 22-27).

В обґрунтування поданої апеляційної скарги відповідач-1 зазначає, що винесене рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції не забезпечив повне всебічне і обєктивне дослідження усіх обставин справи у їх сукупності, не надав вказаним обставинам належної правової оцінки.

Вказує, на клопотання щодо зменшення розміру пені, перелічив обставини, які мають місце та за якими повязується виключність викладеної ситуації, а саме: - знаходження виробничих активів відповідача-1 у зоні проведення антитерористичної операції (місто Алчевськ, Луганської області), що унеможливлює повноцінне ведення господарської діяльності; - неможливість здійснення вантажних перевезень через блокування залізничних колій, та через припинення переміщення вантажів залізничною дорогою відповідно до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», що введено в дію Указом Президента України від 15 березня 2017 року №62/2017; - «гаряча» консервація основних виробничих фондів відповідача-1; - збитковість фінансової діяльності відповідача-1, внаслідок вищевказаних обставин.

Також, посилається на те, що причини недостатнього фінансування та браку сировини, які спричинили кредиторську заборгованість позивача, в оскаржуваному рішенні не зазначені. Таким чином, в оскаржованому рішенні не було наведено обгрунтування висновків щодо матеріального стану позивача. Судом першої інстанції на думку скаржника залишено без уваги ті обставини, що відповідач 1 є також містоутворюючим та економічно важливим підприємством, яке за сучасних не досить сприятливих умов в українській економіці, та при знаходженні на території проведення АТО, залишається діючим підприємством, тобто продовжує здійснювати поточну господарську діяльність. В основі діяльності відповідача-1 є доменне виробництво, що за своєю суттю є непереривним процесом, яке виключає можливість тривальої зупинки домни та допоміжного обладнання. Порушення процесу доменного виробництва може привести до технологічної катастрофи, безповоротної втрати майна та обладнання підприємства. Внаслідок незадовільного фінансового стану, за перші дев»ять місяців 2017 року відповідач 1 отримав збитки у розмірі 2 241 772 тис. грн., що підтверджується даними звіту про фінансові результати за формою №2 заборгованість відповідача1 з оплати праці за вказаний період становить 41 226 тис. грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя –Чернота Л.Ф., Радіонова О.О., Попков Д.О. (том 2, а.с.19).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2017р. залишено апеляційну скаргу ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» без руху, зобов»язано усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме сплатити судовий збір в розмірі 264000 грн. (том 2, а.с.20).

09.01.2018 р. на електронну адресу, а 12.01.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання б/н від 09.01.2018 р. від Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», в якому останній зазначає, що сплатив судовий збір за подачу апеляційної скарги по справі 3905/2135/17, оригінал платіжного доручення №4 від 09.01.2018 р. додається (том 2, а.с.52-75). Судова колегія розглянула вищенаведене клопотання, перевірила зарахування судового збору (виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України) та дійшла висновку про його задоволення (том 2, а.с.76-79).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2018 р. було відкрито апеляційне провадження по справі №905/2135/17, зобов»язано учасників справи до 30.01.2018 р. включно надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України (том 2. а.с.80-81).

26.01.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н, б/д з додатками від Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволеня , а рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2017р. по справі №905/2135/17 без змін (том 2, а.с. 83-92).Судова колегія розглянула даний відзив та долучила його до матеріалів справи.

05.02.2018 р. Донецьким апеляційним господарським судом було винесено ухвалу про призначення розгляду справи на 14.02.2018 р. о 14.00 год. (том 2, а.с.93).

08.02.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» було надіслано відповідь на відзив апеляційну скаргу б/н від 02.02.2018 р. з додатками, в якому останній зазначає, що підтримує свої вимоги, викладені в апеляційній скарзі від 14.12.2017 року та просить суд їх задовольнити (том 2, а.с. 94-144). Судова колегія розглянула вищенаведені документи та долучила їх до матеріалів справи.

08.02.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи переліку документів, які стосуються справи (том 2, а.с.145-169). Судова колегія розглянула та долучила до матеріалів справи даний перелік документів.

У зв'язку перебуванням судді зі складу колегії суддів Попкова Д.О. у відпустці на день розгляду справи 14.02.2018р., для подальшого розгляду справи розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №135/2018 від 09.02.2018 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано настпуний склад колегії суддів: головуючий – Чернота Л.Ф., судді – Зубченко І.В., Радіонова О.О. (том 2, а.с.170-171).

12.02.2018 р. на електронну адресу та на поштову адресу тією ж датою до Донецького апеляційного господарського суду від представника ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» ОСОБА_6 надійшла заява б/н від 09.02.2018 р., в якому останній просить постановити ухвалу про участь представника ПАТ «Алчевський металергійний комбінат» у судовому засіданні по справі №905/2135/17, яке призначене на 14 лютого 2018 р. об 14:00 год., в режимі відеоконференції. Забезпечити проведення відеоконфернеції у Київському апеляційному господарському суді, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (том 2, а.с.172-181, том 3, а.с.1-10).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2018 р. було відмовлено Публічному акціонерному товариству “Алчевський металургійний комбінат” у задоволені клопотання б/н від 09.02.2018р. (вх.№02-31/733/18 від 12.02.2018р.) про участь у судовому засіданні 14.02.2018 року о 14:00 год. в режимі відеоконференції.

Відповідно до інформації, наданої статистично-інформаційним відділом Донецького апеляційного господарського суду, яким після надходження клопотання апелянта здійснено перевірку інформації в WEB-програмі "Бронювання систем відеокоференцзв’язку" - у Київському апеляційному господарському суді відсутня можливість для забезпечення участі представника відповідача-1 у справі №905/2135/17 у судовому засіданні в режимі відеоконференції 14.02.2018 року о 14:00 год., оскільки на вказану дату та час, зал судових засідань у Київському апеляційному господарському суді, оснащений системою відеокоференцзв’язку, заброньовано для проведення судового засідання у іншій справі (справа №910/18237/17).

12.02.2018 р. на електронну адресу та тією ж датою на поштову адресу від представника ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» ОСОБА_6 надійшло клопотання б/н від 09.02.2018 р., в якому останній просить постановити ухвалу про участь представника ПАТ «Алчевський металергійний комбінат» у судовому засіданні по справі №905/2135/17, яке призначене на 14 лютого 2018 р. об 14:00 год., в режимі відеоконференції. Забезпечити проведення відеоконфернеції у Київському апеляційному господарському суді, який розташований за адресою: м. Київ, вул Шолуденка, 1 (том 3, а.с. 11-19, 30-40).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2018 р. було відмовлено Публічному акціонерному товариству “Алчевський металургійний комбінат” у задоволені клопотання б/н від 09.02.2018р. про участь у судовому засіданні 14.02.2018 року о 14:00 год. в режимі відеоконференції з вищенаведених підстав.

Судовою колегією розглянуто надані пояснення та долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п.9 розділу Х1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” (який набрав чинності 16.01.2018 р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності від 15.12.2017 р.

У зв'язку перебуванням судді зі складу колегії суддів Зубченко І.В. у відпустці на дату розгляду справи 14.02.2018р., для подальшого розгляду справи розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2018 р. №145/2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано настпуний склад колегії суддів: головуючий – Чернота Л.Ф., судді – Стойка О.В., Радіонова О.О. (том 3, а.с.28-29).

Представник позивача – Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» гр. ОСОБА_5 (адвокат) у судовому засіданні 14.02.18 р. надав пояснення аналогічні викладеним в відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2017 р. по справі №905/2135/17 залишити без змін.

Представник відповідача-1 – Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» у судове засідання 14.02.2018 р. не з»явився, однак 13.02.2018 р. на електронну адресу, 14.02.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду надіслав клопотання, в якому останній просив, у зв»язку зі значною віддаленістю міста Сєвєродонецьк Луганської області визначити поважними причини неявки представника ПАТ «АМК» у судове засідання по справі №905/2135/17, яке призначене на 14 лютого 2018 р. Відкласти розгляд справи №905/2135/17, призначеної на 14 лютого 2018 р. на іншу дату. Повідомити ПАТ «АМК» про нову дату засідання відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, враховуючи право учасника брати участь у судовому засіданні у режимі віеоконференції. Судова колегія розглянула вищезазначене клопотання та дійшла висновку про його відхилення.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін не визнавалась обов’язковою, судова колегія вважає можливим розглянути справу №905/2135/17 без участі представників відповідача-1 та відповідача-2 в межах строку, визначеного ГПК України.

Представник відповідача-2 – Приватне акціонерне товариство «Донецьккокс» в судове засідання не з»явились, про причини неявки суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2017 р.) не скористалися.

В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення, які повернулись на адресу Донецького апеляційного господарського суду (том 2, а.с. 5, 82, том 3, а.с.20). Таким чином, всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання.

Пункт 2 ч.3 ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) зобов'язує сторони з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою.

Пунктом 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) врегульовано, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 222,223 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в матеріалах справи №905/2135/17. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.04.2016р. №910/2033/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест Холдинг” задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” 1108308009,69 грн., три проценти річних в розмірі 79615378,67 грн. та 41294,53 грн. судового збору. Крім того, вказаним рішенням суду стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-СМЦ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест Холдинг” 20000,00 грн. основного боргу, 0,57 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. по справі №910/2033/16 рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2016р. по справі №910/2033/16 скасовано частково та викладено резолютивну частину в наступній редакції: “Припинити провадження в частині стягнення 296698,87 грн. боргу. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" 2852654485,11 грн. боргу, 129146765,59 грн. 3% річних, 1220371046,64 грн. пені, 146061,07 грн. судового збору. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" 20000,00 грн. боргу, 0,69 грн. судового збору.”.

Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2017р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. по справі №910/2033/16 залишено без змін.

Як було встановлено судом під час розгляду справи №910/2033/16, 29.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Метінвест холдинг” (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" (покупець, правонаступником якого є ПАТ "Алчевський металургійний комбінат") підписано договір поставки №ГРД-01/10-5002, за умовами якого (п.1.1 договору) постачальник зобов'язується передати у власність покупця залізорудний окатиш з базовим вмістом заліза 60,00% та базовим вмістом дріб'язку 9,00% виробництва ВАТ "Північний ГЗК" (надалі товар), а покупець зобов'язаний прийняти зазначений товар та оплатити його на умовах, передбачених договором та специфікаціями до нього.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарським судом, 02.08.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" (кредитор) в особі генерального директора ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту з однієї сторони та Публічним акціонерним товариством “Дніпровський металургійний комбінат” (новий кредитор) в особі генерального директора ОСОБА_8, який діє на підставі Статуту з другої строни було укладено договір про відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01, за умовами якого кредитор передав новому кредитору (позивачу) всі права вимоги, що існують на дату договору та які можуть виникнути у майбутньому у кредитора до боржника за первісним договором та у зв’язку з ними та всі способи захисту прав, що доступні кредитору, включаючи право вимоги виконання грошових зобов’язань за первісним договором на загальну суму 5057639540,08 грн., підтверджених, зокрема, постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. по справі №910/2033/16, на підставі якої стягнуто з боржника 2852674485,11 грн. боргу, 1220371046,64 грн. пені, 129146765,59 грн. 3% річних (том 1, а.с.29-32).

Умовами пункту 3 договору встановлено, що моментом переходу (уступки) права вимоги від кредитора до нового кредитора є дата підписання сторонами договору.

Пунктом 5 договору встановлено, що кредитор зобов’язаний протягом 5 робочих днів з моменту вступу в силу даного договору передати новому кредитору оригінали всіх документів, з яких випливає право вимоги. Передача документів оформлюється актами приймання-передачі між кредитором та новим кредитором.

До договору відступлення права вимоги сторонами підписано 02.08.2017р. акт приймання-передачі документів за договором поставки від 29.12.2010р. №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р., належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (том 1, а.с.33).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2017р. по справі №910/2033/16 було здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні по виконанню наказу господарського суду від 02.03.2017р. по справі №910/2033/16 Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" на правонаступника Публічне акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат” (том 1. а.с.46-51).

Предметом розгляду даної справи є стягнення розміру пені та 3% річних.

Приписами ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Дана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Приписами ст. 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобв»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що доказів виконання рішення господарського суду м. Київа від 12.04.2016р. по справі №910/2033/16 з урахуванням змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 р. станом на момент розгляду даної в суді першої інстанції справи не надано, заборгованість в сумі 2852674485,11 грн. відповідачем-1 не сплачена.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачами своїх грошових зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред’явлено до стягнення з відповідача-1 3% річних в сумі 68463708,00 грн. за період з 24.11.2016р. по 12.09.2017р.

Перевіривши розрахунок пені, правові підстави, період та порядок їх нарахування, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у сумі 606872933,60 грн.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В матеріалах справи міститься договір поставки №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010 р. (том 1, а.с.18-28) пунктом 8.3. якого передбачено, що за порушення строків оплати покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення до фактичного моменту оплаті.

Внаслідок невиконання відповідачем 1 своїх зобов’язань зі сплати боргу в сумі 2852674485,11 грн., позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 1 пеню в сумі 606872933,60 грн. за період з 24.11.2016р. по 12.09.2017р.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних, правові підстави, період та порядок їх нарахування, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у сумі 68453708,00 грн.

Зокрема, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання відповідача 1 на неправомірність стягнення позивачем сум 3% річних за період до 02.08.2017р. є необгрунтованими, тому, що саме до підписання договору відступлення останньому права вимоги за договором поставки №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р., оскільки за умовами договору відступлення права вимоги позивачу передано всі права вимоги, що існували на дату договору та які можуть виникнути у майбутньому у кредитора до боржника за первісним договором та у зв’язку з ними та всі способи захисту прав, що доступні кредитору.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.11.2017 р. на електронну адресу та 06.11.2017р. на поштову адресу до суду першої інстанції надійшло клопотання від 01.11.2017р. Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м. Маріуполь про зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру пені на 80% (том 1, 103-105 а.с.157-162). В обґрунтування свого клопотання про зменшення пені відповідач-1 посилається на ті обставини, що він є зареєстрованим та здійснює свою господарську діяльність на території Луганської області, а саме у м.Алчевськ, м.Сєвєродонецьк. Відповідно до указу Президента України №405/2014 від 14.04.2014р. введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014р. “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України”. Таким чином, враховуючи місцезнаходження відповідача (м.Сєвєродонецьк, м.Алчевськ Луганська обл.), останній здійснює свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, яка триває до теперішнього часу. Як вказує відповідач 1, з метою мінімізації ризиків втрати персоналу, коштів та майна він та його контрагенти змушені були призупинити господарські операції з постачання та перевезення готової продукції, сировини у межах та за межі Луганської області та, відповідно, своєчасне здійснення платежів за існуючими зобов’язаннями. Вказані події відповідач 1 не міг попередити. Виходячи з того, що основні виробничі потужності відповідача 1 розташовані не території, не підконтрольній українській владі, в зоні проведення антитерористичної операції, а також через постійне руйнування залізничної інфраструктури внаслідок бойових дій у відповідача 1 існують постійні проблеми з логістикою. При цьому, як вказує відповідач 1 загальна сума вже нарахованої за договором поставки пені складає 2009151150,99 грн. та три проценти річних в сумі 195833903,98 грн., період нарахування складає більше ніж 4 роки, а сума пені практично зрівнялася з сумою основного боргу.

Частиною 1 ст.233 Господарського кодексу України встановлено, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 ст.551 Цивільного кодексу України врегульовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Згідно ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (у редакції, чинної до 15.12.2018 р.). Правовий аналіз вищенаведених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Таким чином, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Пунктами 1,2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинної з 15.12.2017 р.) передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність , допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Як вже зазначалось, обґрунтовуючи своє клопотання про зменшення пені відповідач-1 посилається на наявність виняткових обставин для вчинення відповідної дії, які полягають у знаходженні та провадженні господарської діяльності відповідача - 1 на території, де триває антитерористична операція.

Приписами статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" врегульовано, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним і достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обстави (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014р. №40 (3), що кореспондується та витікає з положень Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997р. №671/97-ВР, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) – це надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу. За визначеннями наведеного Регламенту, сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)- документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія сертифікату №2338/05-4 про форс-мажорні обставини 14.08.2014р., який було видано відповідачеві -1Торгово-промисловою палатою України (том 1, а.с.107,164). Вказаним сертифікатом Торгово-промислова палата України підтверджено, що «запрет железнодорожных перевозок, введенный Государственной администрацией железнодорожного транспорта Украины, в связи с вышеуказаными событиями на територии Донецкой области является форс-мажорными обстоятельствами, предусмотренными условиями договора поставки №ГРД-01/10-5002-015/1299, заключенного 29 декабря 2010 года между Обществом с ограниченной ответственностью «Метинвест Холдинг» и Публичным акцыонерным обществом «Алчевский металлургический комбинат». Начало действия форс-мажорных обстоятельств на момент выдачи данного сертификата установить не предоставляется возможным».

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Пунктом 1 ч.1 ст.263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Таким чином, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності, згідно ч.2 ст.218 Господарського кодексу України.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, відповідно до частини 2 ст.218 Господарського кодексу України.

У звязку із цим, для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі ст.617 Цивільного кодексу України, ст.218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: по-перше, наявність обставин непереборної сили; по-друге, їх надзвичайний характер; по-третьє, неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; в четверте, причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Також, повиненно бути наявним елемент неможливості переборення особою перешкоди або її наслідків (альтернативне виконання). Відтак, для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов’язання.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання умов договору поставки здійснювалось постачання товару відповідачу - 1.

Обов’язком покупця, за приписами правочину, є своєчасна оплата вартості отриманого товару, який належним чином відповідач - 1 не виконав.

У сертифікаті №2338/05-4 від 14.08.2014р. Торгово-промислової палати України встановлено неможливість виконання відповідачем-1 своїх зобов’язань саме щодо організації перевезень. Проте, посилання на не можливості проведення оплат на користь позивача відсутнє.

Відповідачем-1 в підтвердження свого клопотання до матеріалів справи також додано відомості, листи Укрзалізниці про введення тимчасових обмежень щодо перевезень у 2017р., наказ ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” від 13.02.2017р. №109 “Про постановлення на “гарячу” консервацію основних фондів комбінату з 13.02.2017р.”, звіт про фінансові результати за 9 місяців 2017р. тощо.

Проте, як було раніше встановлено судами першої та апеляційної анстанції, постачання товару за договором №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р., вартість якого була стягнута з відповідача- 1 згідно судового рішення по справі №910/2033/16, відбувалося протягом жовтня 2012 року - серпня 2014 року (включно), тобто, частково до початку проведення антитерористичної операції.

Вимогами статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст.67, ч.4 ст.179 Господарського кодексу України врегульовано, що сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За висновками суду, сторонами за власним волевиявленням в договорі №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р. було узгоджено певні його умови. Так, розділ 5 договору, сторонами було узгоджено ціну товару в еквіваленті до іноземної валюти (долару США). На момент постачання даного товару відповідачу - 1 курс долару США до української гривні згідно відомостей Національного банку України становив приблизно 7,993 грн. за 1 долар, в той час, як на теперішній час курс долару США до гривні становить біля 27,1558 грн. за 1 долар.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що в матеріалах справи відсутні докази навіть часткового виконання свого грошового зобов’язання за договором №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р. відповідачем – 1. При цьому, відповідач -1 укладаючи договір №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р. був обізнаний щодо можливості нарахування пені за весь період прострочки до фактичного моменту оплати. Проте, доказів вчинення дій, направлених на виконання своїх зобов’язань перед позивачем або на запровадження змін умов їх виконання з урахуванням наявних обставин проведення АТО навіть після винесення судом рішення про стягнення заборгованості відповідачем - 1 не надано.

У зв»язку із цим, тривале невиконання своїх зобов’язань тягне відповідні негативні наслідки для позивача.

Статтями 192,193 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2018 р.) передбачено, що сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов»язків сторін. Умировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали в порядку і строки, передбачені цією угодою.

Проте, за наявності невиконаного грошового зобов’язання перед позивачем на суму 2852674485,11 грн., матеріали справи не містять документів, які б підтверджували намір відповідача – 1 врегулювати спір між сторонами, вжиття інших заходів, направлених на погашення заборгованості перед позивачем або відстрочення, розстрочення виконання даних зобов’язань за наявності обставин, про які стверджує відповідач - 1. Крім посилань на фактичне знаходження підприємства в зоні проведення антитерористичної операції, до матеріалів справи відповідачем -1 не надано жодних документів, які б підтверджували відсутність в нього коштів на рахунках в банківських установах, відсутність відповідного майна, за рахунок якого можливо б було виконати грошові зобов’язання перед позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач – 1, вказує про надмірний розмір заявленої позивачем до стягнення суми пені.

Проте, відповідна сума невиконаного грошового зобов’язання є також значною. Крім цього, за відсутності в матеріалах справи відомостей щодо розміру коштів на банківських рахунках відповідача - 1, вартості належних відповідачу - 1 активів неможливим є й встановлення, відповідно, надмірності заявленої до стягнення суми по відношенню до майнового стану відповідача - 1.

Матеріалами справи підтверджується, що Публічне акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат” є містоутворюючим підприємством, яке у 2017р. стояло на «гарячій» консервації через недостатнє фінансування та брак сировини, у зв’язку з чим утворилася суттєва кредиторська заборгованість на загальну суму 23237654988,89 грн.

У зв»язку з вищевикладеним, враховуючи надані до матеріалів справи докази, приймаючи до уваги матеріальні інтереси сторін та відсутність доказів часткового виконання відповідачем-1 своїх грошових зобов’язань перед позивачем, господарський суд Донецької області дійшов вірного висновку про відсутність виняткових підстав для зменшення заявленого до стягнення позивачем розміру пені.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги до відповідача- 1 підлягають задоволенню, у тому числі пеня в сумі 606872933,60 грн. та 3% річних в сумі 68453708,00 грн.

В матеріалах спави наявна належним чином засвідчена копія договору поруки №ПР-1109/3 від 11.09.2017р. (том 1, а.с.35-36). Яким врегульовано, що між Публічним акціонерним товариством “Дніпровський металургійний комбінат, яке є резидентом України, має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, що іменується надалі «кредитор» (позивач), в особі Генерального директора ОСОБА_9, що діє на підставі Статуту та “Приватним акціонерним товариством “Донецьккокс”, яке є резидентом України, має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, що іменується в подальшому «поручитель» (відповідач – 2), в особі Генерального директора ОСОБА_10, який діє на підставі Статуту уклали договір поруки №ПР-1109/3 від 11.09.2017р., за умовами якого поручитель зобов’язався солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання зобов’язань Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"(відповідач - 1) за договором поставки №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р., включаючи право вимоги виконання грошових зобов’язань в частині оплати вартості поставленої за договором постави продукції, пені, трьох процентів річних за користування грошовими коштами, право вимоги яких підтверджено постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. по справі №910/2033/16 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017р. по справі №910/2158/17.

Пунктом 2.1 договору поруки врегульовано, що у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за договором поставки та вказаних раніше судових рішень, поручитель на підставі письмового повідомлення кредитора не пізніше двох робочих днів після одержання такого письмового повідомлення погашає за рахунок власних коштів на рахунок кредитора заборгованість боржника за договором про відступлення права вимоги.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань в повному обсязі належним йому на праві власності майном, у тому числі коштами. Однак, відповідальність поручителя обмежується 10000,00 грн. за зобов`язаннями боржника, включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, сплату пені, процентів, штрафів, передбачених договором поставки та у будь-якому випадку не може перевищувати зазначену суму, згідно п.2.3 договору.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач - 2 у відзиві на позов (том 2, а.с.1-2) підтвердив наявність в нього обов’язку сплатити позивачу три проценти річних в сумі 10000,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2017 року у справі №905/2135/17 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 86, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції), Положеннями п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) встановлено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2017 р. (повний текст підписано 04.12.2017р.) у справі №905/2135/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2017 р. (повний текст підписано 04.12.2017р.) у справі №905/2135/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у встановленому законом порядку протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 14.02.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.В.Стойка

ОСОБА_3

Надруковано примірників 5:

1 – позивачу;

1 – відповідачу-1 ;

1- відповідачу-2

1 – у справу;

1 – ГСД О;