Постанова № 72358864, 22.02.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2018 р. Справа № 917/1926/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.

при секретарі судового засідання Євтушенку Є.В.

за участю представників учасників справи:

від позивача – не з’явився,

від відповідача – не з’явився,

від третьої особи – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (вх.№ 194 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 12 грудня 2017 року у справі №917/1926/17 (суддя Гетя Н.Г., повний текст рішення складено 18.12.2017р.)

за позовом Відділу освіти Полтавської районної державної адміністрації, Полтавська область, Полтавський район, с.Щербані

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новік 2011", с.Гожули, Полтавський район, Полтавська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, м. Полтава

про стягнення 6725,14 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року позивач – Відділ освіти Полтавської районної державної адміністрації, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій, посилаючись на положення статей 11, 16, 22, 202, 611, 623, 626, 837, 852, 853, 857, 858, 883 Цивільного кодексу України та статей 174, 224 Господарського кодексу України, просив стягнути з ТОВ "Новік 2011" матеріальну шкоду (збитки) у розмірі 6725,14 грн., заподіяну завищенням вартості виконаних робіт за договором підряду від 02 грудня 2016 року № 479.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Відділом освіти Полтавської районної державної адміністрації та ТОВ "Новік 2011" укладено договір підряду №479 від 02.12.2016р. на виконання ремонтних робіт з поточного ремонту приміщень Мачухівського НВК в с. Мачухи Полтавського району Полтавської області; за результатами планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти Полтавської районної державної адміністрації за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р. Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області здійснено перерахунок вартості виконаних ТОВ "Новік 2011" робіт та встановлено, що вартість прийнятих позивачем ремонтних робіт завищено на суму 6725,14 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12 грудня 2017 року у справі №917/1926/17 відмовлено у позові повністю.

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції, керуючись приписами статей 11, 202, 509, 626, 837 Цивільного кодексу України, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. №550 «Про затвердження Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами», посилаючись на те, що ТОВ "Новік 2011" виконані роботи за договором підряду №479 від 02.12.2016р., які оплачені позивачем в повному обсязі, тоді як акт Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області не є належним і допустимим доказом порушення зобов’язання відповідачем, оскільки виявлені інспекцією порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів та не можуть їх змінювати, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 12 грудня 2017 року у справі №917/1926/17 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Відділу освіти Полтавської районної державної адміністрації у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що при визначенні вартості виконаних робіт застосовані положення ДБН Д.2.4-2000 «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи» (далі – РЕКН), які відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2012р. № 668 втратили чинність.

Зазначені обставини призвели до завищення вартості виконаних ТОВ "Новік 2011" ремонтних робіт за договором підряду №479 від 02.12.2016р. на суму 6725,14 грн.

Посилаючись на приписи статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вважає, що відповідальною особою за вказані порушення при складанні акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року № 04 на суму 93 257,00 грн. є директор ТОВ "Новік 2011".

Вказує на те, що набуття чи збереження майна за рахунок іншої особи без достатньої правої підстави, незалежно від наявності складу правопорушення, є підставою для повернення спірного майна у відповідності до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України. Вважає, що положення глави 83 Цивільного кодексу України підлягають застосування, у тому числі, до вимог про повернення виконаного однією із сторін зобов’язань, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на рішення господарського суду Полтавської області від 12 грудня 2017 року у справі №917/1926/17; призначено справу до розгляду на 22 лютого 2018 року.

У призначене судове засідання скаржник - Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, не з'явився.

Натомість, 19.02.2018р. до Харківського апеляційного господарського суду від Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Крім того, скаржник зазначив, що апеляційну скаргу підтримує, просить її задовольнити (вх. № 1650 від 19.02.2018р.).

Представник позивача отримав копію ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2018 року у справі №917/1926/17 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 07.02.2018р.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2018 року у справі №917/1926/17 було надіслано відповідачу – ТОВ "Новік 2011" за адресою, яка повідомлена суду позивачем та зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38713, Полтавська обл., Полтавський район, село Гожули, вулиця Сонячна, будинок 4. Проте, конверт з судовою кореспонденцією повернувся до суду з відміткою поштового відділення "адресата не знайдено".

Таким чином, учасники справи, відповідно до вимог статті 268 Господарського процесуального кодексу України повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, проте не направили своїх представників для участі у судовому засіданні та не повідомили суд про причини їх неявки.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Переглянувши матеріали справи, а також дослідивши викладені у апеляційній скарзі доводи Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Як убачається із матеріалів справи, 02 грудня 2016 року між Відділом освіти Полтавської районної державної адміністрації в особі директора Мачухівського НВК (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новік 2011" (підрядник) укладено договір підряду № 479 (далі – договір), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання ремонтних робіт з поточного ремонту приміщень Мачухівського НВК в с. Мачухи Полтавського району Полтавської області (пункт 1.1 договору).

Підрядник розпочинає виконання робіт з дня підписання цього договору (пункт 2.1 договору).

Згідно пунктів 3.1, 3.2, 3.3 договору договірна ціна робіт визначається на основі приблизного кошторису, що є невід’ємною частиною договору. Договірна ціна є динамічною. Загальна вартість становить 93 257,00 грн.

Відповідно до пункту 5.2 договору підрядник зобов’язаний надати до 15 числа наступного місяця замовнику інформацію щодо проведення робіт і обсяг інформації повинен бути достатнім для аналізу стану робіт, виявлення наяних проблем, прийняття замовником необхідних заходів. Замовник має право запросити необхідну для нього інформацію позачергово.

Контроль замовника за якістю робіт, матеріалів, устаткування здійснюється згідно з нормативними вимогами та положеннями Загальних умов (пункт 6.1 договору).

Розділом VII договору передбачено проведення розрахунків за виконанні роботи.

Виходячи з пунктів 7.1, 7.2, 7.3 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі акту виконаних робіт ТФ № КБ-2в, та довідки про вартість виконаних робіт ТФ №КБ-3. Проміжні платежі в міру виконання робіт по актам. Заготівельно-складські витрати визначаються за усередненим відсотковим показником, рекомендованим Держбудом, відповідно до пунктів ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013.

Згідно пунктів 8.1, 8.2 договору приймання-передача закінчених робіт здійснюється відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об’єктів в експлуатацію. Недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об’єкта), які виникли з вини підрядника, повинні бути усунуті підрядником протягом строків, визначених комісією, що приймає об’єкт. Якщо підрядник не бажає чи не може усунути ці недоліки, замовник може попередити підрядника про порушення ним своїх зобов’язань, і, якщо підрядник без затримки не вживе необхідних заходів для виправлення ситуації, усуне недоліки своїми силами або із залученням третіх осіб за рахунок підрядника.

Відносини сторін, пов’язані із забезпеченням гарантійних строків якості робіт (експлуатації об’єкта) та усуненням виявлених недоліків (дефектів), регулюються положеннями Загальних умов (пункт 9.1 договору).

Відповідальність сторін за порушення зобов’язань договору та порядок урегулювання спорів визначається положеннями Загальних умов, інших нормативних документів, що регулюють ці питання (пункт 10.1 договору).

Відповідно до пункту 10.2 договору підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов’язань за договором і у таких сумах: за порушення строків закінчення виконання робіт сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ; у разі виявлення недоліків (дефектів) у роботах сплачує штрафу розмірі подвійної облікової ставки НБУ; у разі порушення строків усунення недоліків (дефектів), виявлених замовником, контролюючими органами, приймальною комісією, визначених в акті усунення недоліків протягом гарантійного строку експлуатації сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Крім сплати штрафних санкцій підрядник компенсує замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов’язань за договором.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.2 договору зміна або розірвання договору здійснюється із урахуванням положень Загальних умов. Зміна здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди, про що в договір вноситься відповідне застереження. Додаткова угода є невід’ємною частиною договору.

Строком договору є час, протягом якого сторони виконують свої обов’язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з часу його підписання сторонами і діє до 31.12.2016р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов’язань (пункт 12.1, 12.3 договору).

Вказаний договір підписаний з боку замовника Мачухівським НВК та представником підрядника ТОВ «Новік 2011», погоджений Відділом освіти Полтавської РДА, завірений печатками сторін.

Відповідно до Договірної ціни на будівництво: поточний ремонт приміщень Мачухівського НВК в с. Мачухи Полтавського району Полтавської області, що здійснюється у 2016 році, вартість робіт складає 93 257,00 грн. Встановлено вид договірної ціни – тверда, визначена згідно з ДБН Д 1.1-1-2000, складена в поточних цінах станом на 1 листопада 2016 року (а.с.13).

Зі зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, який затверджений Відділом освіти Полтавської РДА, свідчить, що сторони узгодили загальну вартість робіт в сумі 93 257,00 грн. (а.с.14).

Матеріали справи місять локальний кошторис № 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи та підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи, відповідно до якого всього за зведеним кошторисним розрахунком вартість робіт становить 93 257,00 грн. (а.с. 15-18).

Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року та акту №04 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року від 28.12.2016р. сторонами підтверджено вартість виконаних відповідачем робіт на загальну суму 93 257,00 грн. (а.с.19, зворотна частина, а.с. 20-21).

Даний акт підписаний сторонами без заперечень, виконані відповідачем роботи прийняті позивачем без зауважень.

Позивач за виконані роботи розрахувався повністю - в сумі 93257,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2408 від 28.12.2016р. на суму 93 257,00 грн. (а.с.24).

За твердженням позивача, що у період 17.01.2017 р. по 03.03.2017 р. на виконання пункту 3.3.1.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Північно-східного офісу Держаудитслужби на І квартал 2017 року та на підставі направлення від 13 січня 2017 року № 16, працівниками відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області було проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Відділу освіти Полтавської районної державної адміністрації за період 01.01.2015 р. - 31.12.2016 р., за результатами якої складений акт від 10.03.2017р. № 03-21/10 (а.с.25-31).

З акту від 10.03.2017р. № 03-21/10 про результати планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти Полтавської районної державної адміністрації за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р. (далі – акт від 10.03.2017р. №03-21/10) свідчить, що за результатами ревізії встановлено, зокрема, такі обставини:

- згідно даних бухгалтерського обліку Відділу освіти взаєморозрахунки ТОВ "Новік" проведені в повному обсязі, дебіторська чи кредиторська заборгованість відсутня;

- розрахунки з ТОВ "Новік 2011" за виконані роботи здійснено на підставі складених типових форм "Актів приймання виконаних будівельних робіт" № КВ-2в та "Довідок про вартість робіт та витрати" КБ-3;

- ТОВ "Новік 2011" в порушення вимог пункту 4.3.1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, пункту 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» при визначенні розміру II блоку загальновиробничих витрат застосовано відсоток 38,52;

- включення відповідачем до акту приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в II блоку загальновиробничих витрат ЄСВ, який фактично не сплачувався згідно листа Головного управління ДФС у Полтавській області від 07.02.2017р. № 626/10/16-31-13-02-21, є порушенням пункту 4.3.2 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, пункту 3 додатку 1 до Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31.12.2010р. №573, абзацу 1 пункту 1 статті 7, пунктів 2, 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

- до акту форми № КБ-2в № 04 за грудень 2016 року на суму 93 257,00 грн. включені наступні роботи: за РЕКН Р13-24-2 "Улаштування каркасів для акустичних конструкцій стель металевих в кількості 46 м2, яка передбачена ДБН Д.2.4-13-2000 "Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Збірник 13. "Склярські, шпалерні та облицювальні роботи" (далі - ДБН Д.2.4-13-2000), що, відповідно до Наказу № 668, втратив чинність з 01.01.2014р. У зв’язку з цим зазначено про невірне ТОВ "Новік 2011" застосування ресурсних елементів кошторисних норм (далі - РЕКН), що за своїм складом робіт та використаним матеріалам не відповідають фактично виконаним роботам;

В ході ревізії Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області зроблено перерахунок вартості виконаних ТОВ "Новік 2011" робіт з поточного ремонту приміщень Мачухівського НВК в с Мачухи, Полтавського району Полтавської області згідно договору від 02,12.2016р. №479 внаслідок невірного застосування РЕКН, за результатами якого встановлено завищення вартості виконаних робіт на суму 6725,14 грн. (а.с. 32).

Крім того, в акті від 10.03.2017р. № 03-21/10 зазначено про те, що акт форми №КБ-2в № 04 за грудень 2016 року на суму 93257,00 грн. підписаний підрядником - ТОВ "Новік 2011" та з боку замовника - директором Мачухівського НВК без розшифровки підпису; відповідальною особою за вказані порушення є директор ТОВ "Новік 2011".

Посилаючись на порушення ТОВ "Новік 2011" пункту 1.2 ДСТУ 21:2012, пункту 4.3.2 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-3:2013, пункту З додатку 1 до Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31.12.2010р. №573, абзацу 1 пункту 1 статті 7, пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», пунктів 6.3.3, 6.3.1.4 ДСТУ-Н Б Д, 1.1-2:2013, що призвели до завищення вартості виконаних робіт за договором підряду №479 від 02.12.2016р., позивач вважає, що Відділу освіти Полтавської районної державної адміністрації завдано збитків на суму 6725,14 грн. у відповідності до статті 224 Господарського кодексу України.

29 березня 2017 року Відділом освіти Полтавської районної державної адміністрації надіслано ТОВ "Новік 2011" претензійний лист від 29.03.2017р. № 01-14/356 з вимогою про погашення заборгованості до 05.04.2017р. (а.с. 33, зворотна частина).

Матеріали справи не містять доказів надання відповіді ТОВ "Новік 2011" на вказаний лист або повернення грошових коштів позивачу.

Зазначені обставини стали підставою для звернення Відділу освіти Полтавської районної державної адміністрації з позовною заявою до суду у даній справі, в якій позивач, посилаючись на приписи частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України, просив стягнути з ТОВ "Новік 2011" матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 6725,14грн.

Відмовляючи у задоволенні позову Відділу освіти Полтавської районної державної адміністрації, суд першої інстанції виходив з того, що акт Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 10.03.2017р. № 03-21/10 не свідчить про порушення зобов’язання відповідачем за договором підряду №479 від 02.12.2016р., оскільки виявлені інспекцією порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів та не можуть їх змінювати.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір підряду від 02 грудня 2016 року №479, укладений між Відділом освіти Полтавської районної державної адміністрації в особі директора Мачухівського НВК (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новік 2011" (підрядник), є договором підряду на капітальне будівництво, особливості укладення та виконання якого повинні відповідати положенням глави 33 Господарського кодексу України та 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 318 Господарського кодексу України визначено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти та оплатити їх.

Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Аналогічні положення містяться у статті 875 Цивільного кодексу України щодо договору будівельного підряду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 321 Господарського кодексу України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін.

Колегія суддів зазначає, що ціна є істотною умовою господарського договору і її зміна у відповідності до частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України, після виконання договору не допускається. Про зменшення ціни роботи, в разі встановлення відступів від умов договору, сторонами має бути досягнута згода або спір з цього приводу може бути вирішеним у встановленому законом порядку.

Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону (частина 1 статті 323 Господарського кодексу України).

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01 серпня 2005 року затверджено "Загальні умови укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві" (далі Загальні умови) (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року N 601, від 28 грудня 2011 року N 1390), які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів. Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.

Згідно пункту 22 Загальних умов якщо під час укладання договору підряду через невизначеність витрат чи інші обставини остаточно встановити договірну ціну неможливо, сторони у договорі підряду визначають приблизну договірну ціну, а також порядок її коригування в процесі виконання робіт (будівництва об'єкта). Приблизна договірна ціна може уточнюватися в міру виконання робіт, здійснення витрат підрядника тощо.

Як вже було зазначено у цій постанові, виходячи з пунктів 3.1, 3.2, 3.3 договору договірна ціна робіт визначається на основі приблизного кошторису, що є невід’ємною частиною договору; договірна ціна є динамічною; загальна вартість становить 93 257,00 грн.

Водночас, відповідно до Договірної ціни на будівництво: поточний ремонт приміщень Мачухівського НВК в с. Мачухи Полтавського району Полтавської області, що здійснюється у 2016 році, вартість робіт складає 93 257,00 грн.; вид договірної ціни – тверда.

Також, відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, локального кошторису № 2-1-1 та підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи загальна вартість робіт складає 93257,00 грн.

З огляду на те, що у відповідності до положень пункту 11.2 договору зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди, про що в договір вноситься відповідне застереження, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору підряду, у тому числі щодо договірної ціни, колегія суддів дійшла висновку, що сторонами узгоджено вартість будівельних робіт за договором підряду від 02 грудня 2016 року №479 у сумі 93257,00 грн., за відсутності внесення змін до нього сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частинами 4, 6 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Тобто, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника.

Згідно частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до пункту 96 Загальних умов підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання (пункт 98 Загальних умов).

Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи (пункт 99 Загальних умов).

Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду. У разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті (пункт 100 Загальних умов).

Виходячи з пунктів 7.1, 7.2 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі акту виконаних робіт ТФ № КБ-2в, та довідки про вартість виконаних робіт ТФ №КБ-3; проміжні платежі в міру виконання робіт по актам.

На виконання умов договору відповідач виконав роботи на суму 93257,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних підрядних робіт за грудень 2016 року № 04 (форма № КБ-2в), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2016р. (форма № КБ-3) на суму 93257,00 грн., за які Відділом освіти Полтавської райдержадміністрації проведено розрахунки в повному обсязі (копія платіжного доручення № 2408 від 28.12.2016р. долучена до матеріалів справи).

Отже, спірний договір виконаний сторонами в повному обсязі та матеріали справи не містять доказів домовленості сторін щодо зменшення ціни за виконанні роботи.

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції не встановлено, а позивачем не доведено існування розбіжностей між вартістю будівельних робіт, зазначених у договорі, з вартістю виконаних робіт, яка зазначена в актах приймання виконаних будівельних робіт та не виходить за межі договірних цін, локального кошторису, підсумкових відомостей ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/, у судовому порядку згідно з частиною 4 статті 882 ЦК України акти приймання виконаних підрядних робіт не визнано недійсними, колегія суддів приходить до висновку про дотримання сторонами такої істотної умови, як ціна договору.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони були вільними в укладенні договору на визначених ним умовах та погодили ціну договору, а підписавши акти виконаних будівельних робіт, довідки про їх вартість та провівши оплату - фактично підтвердили виконання робіт належним чином та відповідно до умов договору.

Судова колегія також враховує, що укладений між сторонами договір в частині визначення договірної ціни не визнано недійсними повністю або частково з підстав її завищення, в зв'язку з чим, в силу вимог статті 204 ЦК України презюмується правомірність цього договору в цілому, в тому числі і в частині такої істотної умови як ціна договору.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з ТОВ «Новік 2011» збитків у розмірі 6725,14грн., заподіяних завищенням відповідачем вартості виконаних робіт за договором підряду від 02 грудня 2016 року № 479.

За приписами частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушення (частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст. ст. 224, 225 Господарського України, статті 623 Цивільного кодексу України) або внаслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідальність підрядника врегульовано статтею 883 Цивільного кодексу України , статтею 322 Господарського кодексу України, пунктом 10.2 договору підряду від 02.12.2016р. № 479.

Так, відповідно до статті 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Акт приймання-передачі виконаних підрядних робіт за грудень 2016 року № 04 (форма № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2016р. (форма № КБ-3) на суму 93257,00 грн. підписані сторонами без зауважень.

Оскільки замовником жодних заперечень щодо виконаних робіт підряднику не викладено, акти приймання виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені печатками без будь-яких зауважень, та матеріали справи не містять жодних письмових претензій від замовника, повідомлень про відмову від виконання своїх зобов'язань, про відмову від підписання актів приймання виконаних робіт з обов'язковим наданням підряднику вмотивованої відмови, складання дефектних актів з переліком необхідних доробок (недоробок), дефектів та строків їх виконання, а отже, роботи вважаються виконаними та прийнятими у відповідності до умов договору підряду.

Факт виконання укладеного між сторонами договору договором підряду від 02 грудня 2016 року №479, прийнятті позивачем робіт за цим договором та проведення повного розрахунку за виконані роботи з відповідачем, свідчить про відсутність порушення господарського зобов’язання.

Враховуючи надані сторонами докази та обставини справи колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача у вигляді порушення договірного зобов'язання, яка спричинила шкідливий результат для зобов'язаного контрагента, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи.

Відтак, колегія суддів зазначає, що наявні доводи позивача по суті спрямовані на зміну ціни в договорах після їх виконання сторонами, що згідно імперативних вимог частини 3 статті 632 ЦК України є неприпустимим.

За загальним правилом, закріпленим у статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, на відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.

Як вже було зазначено, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на висновки Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, яким під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Відділу освіти Полтавської районної державної адміністрації встановлено, що при укладенні та виконанні договору підряду від 02 грудня 2016 року № 479 відповідачем завищено вартість виконаних робіт, чим завдано збитки позивачу у розмірі 6725,14грн.

Надаючи правову оцінку твердженням позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 10 цього Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема:

- перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

- пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Положенням "Про Державну аудиторську службу України", яке затверджене постановою КМУ №43 від 03 лютого 2017 року визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно вищевказаного Положення, основними завданнями Держаудитслужби, зокрема, є забезпечення формування і реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю та здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Згідно пункту 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550 (зі змінами і доповненнями, внесеними від 14 грудня 2016 року N 950), акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Пунктом 50 вказаного Порядку передбачено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Разом з тим, доказів того, що на підставі здійсненої перевірки та складеної довідки органами Державної аудиторської служби вжито будь-які з вищезазначених заходів (в тому числі звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства), матеріали справи не містять.

Отже, акт Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 10.03.2017р. №03-21/10 про результати планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти Полтавської районної державної адміністрації за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р., не встановлює в розумінні статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставин завишення ціни у договорі, які не потребують доведення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що акт ревізії від 10.03.2017р. №03-21/10 не є належним і допустимим доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором будівельного підряду.

При цьому, виявлені третьою особою порушення не впливають на умови укладеного сторонами договору та не можуть їх змінювати, а є лише підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому законом порядку.

Щодо доводів скаржника про набуття та збереження відповідачем майна за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, що у відповідності до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України є підставою для повернення позивачу коштів у розмірі 6725,14 грн., колегія суддів зазначає таке.

Главою 83 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 стаття 1212 Цивільного кодексу України ).

Частиною 3 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України , як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України , свідчать про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі зазначеної статті тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі, а також за умови набуття у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов.

Судова колегія зазначає, що за змістом положень статті 1212 ЦК України про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов'язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали. А отже, кошти, отримані як оплата за виконання робіт за договором і набуті за наявності правових підстав для цього, не можуть бути витребувані згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 січня 2018 року у справі №910/12574/17.

Оскільки між сторонами було укладено договір підряду №479 на виконання робіт з поточного ремонту приміщень Мачухівського НВК у селі Мачухи Полтавського району Полтавської області, який не було розірвано або визнано недійсним у судовому порядку, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, останній отримав як оплату виконаних робіт за договорами підряду, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому вони не можуть бути стягнуті відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуте майно.

Доводи апеляційної скарги Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області не спростовують висновків, викладених в рішенні господарського суду Полтавської області від 12 грудня 2017 року у справі № 917/1926/17.

Будь-яких інших доводів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в порядку статей 277 - 279 ГПК України апелянтом не наведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на рішення господарського суду Полтавської області від 12 грудня 2017 року у справі № 917/1926/17 без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 12 грудня 2017 року у справі №917/1926/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 22.02.2018 р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.