Постанова № 72358773, 21.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2018 р. Справа№ 910/16764/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

За участю представників: не викликались;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на рішення Господарського суду міста Києва, ухваленого 23.11.2017, повний текст якого складений 30.11.2017,

у справі № 910/16764/17 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБІ-Скелябудінвест"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про стягнення 49 240, 31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2017р. у справі №910/16764/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СБІ-Скелябудінвест» задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБІ-Скелябудінвест" основний борг в розмірі 21 879грн.31 коп., 3% річних в сумі 413грн.60коп., інфляційні збитки в сумі 1786грн.20коп., пеню в сумі 19 910 грн. 17 коп. та судовий збір у розмірі 1429 грн. 76 коп. В іншій частині позову - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що незважаючи на виконання робіт позивачем, як підрядником, підписання сторонами довідки про вартість робіт та акту приймання виконаних робіт, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до цього часу не оплатив ТОВ "Будівельная компанія "СБІ - Скелябудінвест" виконані роботи на суму 21 879,31 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017р. в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2016р. не містив дату його укладення (підписання) та підпис і печатку сторони замовника -ПАТ КБ «Приватбанк». У ПАТ КБ «Приватбанк» відсутні будь-які документи, стосовно укладання договору підряду від 09.12.2016р. та виконання будь-яких робіт за цим договором, тобто у відповідача наявні підстави вважати, що роботи за договором підряду №09-12/16-СБІ від 09.12.2016р. взагалі фактично не були виконані.

Скаржник зазначає й про те, що судом не встановлено, чи мала достатній обсяг повноважень щодо підписання документів станом на 15.12.2016р. особа, яка підписувала їх зі сторони замовника, оскільки ця особа - Яценко В.А. була звільнена з посади Керівника корпоративного VIP-бізнеса Головного офісу ПАТ КБ «Приватбанк» з 16.12.2016р., тобто на наступний день після тієї дати, що вказана в документах, на яку посилається позивач.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, учасникам роз'яснено, що апеляційна скарга буде розглянута судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2017р. без змін.

Згідно з ч.1 ст.270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).

За правилами п.1 ч.5 ст.12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600 грн.*100=160 000 грн.).

Враховуючи, що предметом розгляду у справі № 910/17383/17 є вимоги про стягнення 49 240,31 грн., вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України.

Згідно з ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали, судова колегія встановила.

09.12.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБІ - Скелябудінвест", як підрядником, та публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК", як замовником, укладений договір підряду №09-12/16-СБІ.

Відповідно до п.2.1. договору підрядник виконав оздоблювальні роботи кабінету №215 на об'єкті, розташованому за адресою: вул. Набережна Перемоги, 50 у м.Дніпро, які прийняті по акту № СБІ00217 від 15.12.2016. Вартість виконаних робіт складає 21 879,31 грн., включаючи ПДВ у сумі 3646,55 грн.

Також, 15.12.2016 сторонами підписана довідка про вартість виконаних робіт та затрати.

Згідно п.5.1. договору підряду від 09.12.2016 № 09-12/16-СБІ оплата по договору здійснюється шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника безготівкових коштів на протязі 20 банківських днів по факту виконаних робіт та підписання довідки про вартість робіт та акту приймання виконаних робіт.

Враховуючи, що зазначені акт та довідка підписані сторонами 15.12.2016, замовник мав оплатити виконані роботи у строк до 13.01.2017, тобто на протязі 20 банківських днів, починаючи з 16.12.2016. Однак, незважаючи на виконання робіт позивачем, як підрядником, підписання сторонами довідки та акту, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до цього часу не оплатив ТОВ "Будівельная компанія "СБІ-Скелябудінвест" виконані роботи на суму 21 879,31 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи відповідач має перед позивачем основну заборгованість на суму 21 879,31 грн.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

За приписами ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що у ПАТ КБ «Приватбанк» відсутні будь-які документи, стосовно укладання договору підряду від 09.12.2016р. та виконання будь-яких робіт за цим договором, тобто у відповідача наявні підстави вважати, що роботи за договором підряду №09-12/16-СБІ від 09.12.2016р. взагалі фактично не були виконані до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки зі сторони ПАТ КБ «Приватбанк» договір підряду №09-12/16-СБИ від 09.12.2016р. підписаний та скріплений печаткою відповідача, щодо доводів відповідача про достатність (судом, як зазначає скаржник, не встановлено, чи мала достатній обсяг повноважень щодо підписання документів станом на 15.12.2016р. особа, яка підписувала їх зі сторони замовника, оскільки ця особа - Яценко В.А. була звільнена з посади Керівника корпоративного VIP-бізнеса Головного офісу ПАТ КБ «Приватбанк» з 16.12.2016р., тобто на наступний день після дати підписання) обсягу повноважень щодо підписання документів станом на 15.12.2016р. особи, яка підписувала їх зі сторони замовника, то на підтвердження своїх доводів відповідачем не доданого жодного доказу про те, що від відповідача договір підписано не уповноваженою на те особою.

Крім того, до договору також, сторонами узгоджено договірну ціну, яка є додатком №1 до договору підряду, яка також підписана та скріплена печаткам сторін.

Щодо акту прийняття виконаних робіт за грудень 2016р. то він підписаний та скріплений печатками сторін 15.12.2016р., отже доводи відповідача про те, що акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2016р. не містив дату його укладення (підписання) та підпис і печатку сторони замовника -ПАТ КБ «Приватбанк» не підтверджуються матеріалами справи.

Отже, оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати здійснених позивачем робіт, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з нього грошових коштів в розмірі 21 879,31 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, який перевірений судовою колегією та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним , 3% річних становлять 413,60 грн., інфляційні збитки становлять 1786,20 грн., отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 25 161,20 грн.

Згідно п. 11.3. договору підряду від 09.12.2016 № 09-12/16 - СБІ замовник у разі порушення п.5.1. договору (щодо оплати вартості робіт), сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, позивачем нараховано пеню понад шестимісячний термін, як те передбачено ч.6 ст.232 ГК України, у зв'язку з чим суд першої інстанції самостійно перерахував пеню та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 19910,17 грн.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017р. у справі № 910/16764/17 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017р. у справі №910/16764/17.

4. Матеріали справи №910/16764/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Н.Ф. Калатай

Л.Г. Сітайло