Рішення № 72358638, 13.02.2018, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

13.02.2018 р. м. Ужгород Справа № 907/809/17

За позовом Мукачівського міського комунального підприємства „Мукачівводоканал”, м. Мукачево

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Закарпатський завод малих архітектурних форм”, м. Мукачево

про стягнення 160 149 грн. 72 коп., в тому числі 92 181 грн. 36 коп. заборгованості за надані послуги, 57 152 грн. 27 коп. інфляційних нарахувань та 10 816 грн. 09 коп. трьох процентів річних (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

Секретар судового засідання – Тягнибок К.О.

представники:

Позивача – не з’явився

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Мукачівським міським комунальним підприємством „Мукачівводоканал”, м. Мукачево заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Закарпатський завод малих архітектурних форм”, м. Мукачево про стягнення 167 844 грн. 32 коп., в тому числі 92 181 грн. 36 коп. заборгованості за надані послуги, 11 376 грн. 51 коп. пені, 53 474 грн. інфляційних нарахувань та 10 812 грн. 45 коп. трьох процентів річних. Заявою № 94 від 26.01.2018 року, поданою в порядку ст. 46 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму 160 149 грн. 72 коп., в тому числі 92 181 грн. 36 коп. заборгованості за надані послуги, 57 152 грн. 27 коп. інфляційних нарахувань та 10 816 грн. 09 коп. трьох процентів річних, враховуючи перерахунок суми заборгованості.

Згідно п. 9 ч. 1 Розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, в редакції що діє з 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, за правилами даного Кодексу продовження розгляду справ в судах здійснюється з тієї стадії, на якій вони знаходяться на момент набрання чинності новою редакцією ГПК України.

Суд дійшовши висновку, що дана справа підлягає розгляду у загальному позовному провадженні зі стадії підготовчого провадження, ухвалою від 20.12.2017 року відклав підготовче провадження на 15.01.2018 року враховуючи неявку в підготовче засідання уповноваженого представника відповідача та неподання ним витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду від 15.01.2018 року продовжено строк підготовчого провадження до 19.02.2018 року та відкладено підготовче засідання на 30.01.2018 року у зв’язку з неявкою в підготовче засідання уповноваженого представника відповідача та неподання ним витребуваного судом відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 30.01.2018 року закрито підготовче провадження у справі № 907/809/17 та призначено її до судового розгляду по суті на 13.02.2018 року, оскільки на стадії підготовчого провадження суд заслухав представника позивача, здійснив дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, забезпечив сторонам прав, наданих ст. 42 Господарського процесуального кодексу України з метою всебічного, повного й об’єктивного вирішення спору.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання по розгляду справи по суті не забезпечив. Заяв, клопотань від позивача на судове засідання 13.02.2018 року не надходило, натомість, після судового засідання на адресу суду надійшов лист № 162 від 13.02.2018 року (вх. № 02.3.1-09/2009/18 від 14.02.2018 року) про відкладення розгляду справи на інший термін у зв’язку з неможливістю позивача забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, з врахуванням поданої суду заяви про зменшення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, посилається на факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації № 63 від 19.12.2006 року в частині повного та своєчасного розрахунку за надані за договором послуги у період з квітня 2011 року по липень 2016 року включно, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у сумі 92 181 грн. 36 коп. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 57 152 грн. 27 коп. інфляційних нарахувань та 10 816 грн. 09 коп. трьох процентів річних (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 22.11.2017 року, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 20.12.2017 року, від 15.01.2018 року та ухвала про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті від 30.01.2018 року надіслані на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, та підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; повідомлення про вручення ухвал від 15.01.2018 року та 30.01.2018 року, долучені до матеріалів справи), у засідання 20.12.2017 року, 15.01.2018 року, 30.01.2018 року та 13.02.2018 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребуваного судом відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався. Решта поштової кореспонденції, а саме, ухвала суду про порушення провадження у справі від 22.11.2017 року, ухвала суду про відкладення розгляду справи від 20.12.2017 року, які надсилались відповідачу на адресу, підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань: 89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Ужгородська, будинок 165, повернута на адресу суду поштовим відділенням зв’язку з відміткою “за закінченням терміну зберігання”.

Судом здійснено безкоштовний електронний запит, за результатами якого суду надано Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що в ЄДР містяться відомості про те, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Закарпатський завод малих архітектурних форм” зареєстровано як юридична особа за адресою: 89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Ужгородська, будинок 165.

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у попередніх засіданнях,

суд встановив:

19.12.2006 року між сторонами спору був укладений Договір № 63 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації. Згідно умов даного договору, Водоканал (позивач) взяв на себе зобов’язання забезпечувати Абонента (відповідача) питною водою, яка відповідає чинному стандартові в розмірі встановленого Абоненту (відповідачу) ліміти та приймати від Абонента (відповідача) стічні води в каналізацію по об’єктах, заявлених Абонентом (відповідачем) в розмірі встановленого ліміту, визначеного умовами договору.

Відповідно до розділу 3 договору сторони встановили, що Абонент (відповідач) бере на себе зобов’язання своєчасно і в повному обсязі проводити оплату за питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення; витрачати воду і скидати стоки в межах встановленого ліміту. За воду, витрачену понад встановлений ліміт та скид стоків понад встановлений ліміт, проводити оплату в п’ятикратному розмірі діючих тарифів. Використовувати раціонально питну воду, не допускати витоків із системи водопостачання та обладнання, утримувати їх у належному технічному та санітарному стані.

Розділом 5 договору сторонами погоджено, що всі розрахунки за водоспоживання здійснюється Абонентом (відповідачем) щомісяця на основі рахунків ММКП “Мукачівводоканал” на підставі діючих тарифів за обсяги водоспоживання, які визначені за показами приладів обліку або норм водоспоживання. Облік кількості використаної води здійснюється за показами водолічильника, який Абонент (відповідач) встановлює своїми силами і за свій рахунок згідно з технічними умовами ММКП “Мукачівводоканал” і Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України. Абонент (відповідач) зобов’язаний з 10-го до 15-го числа кожного місяця надавати в абонентний відділ водоканалу дані показів лічильників, зареєстрованих на його об’єктах.

Кількість стічних вод, які надходять з об’єктів Абонента (відповідача) у каналізацію, визначається: кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно показів водолічильника, а у разі їх відсутності – за узгодженням з ММКП “Мукачівводоканал” за діючими нормами водоспоживання або іншими способами, передбаченими Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України та Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст та селищ України та чинним законодавством; за площею зливної каналізації, що визначається площею території, з якої йде збір дощових вод у комунальну каналізацію з врахуванням коефіцієнта опадів, наданих Державною метеорологічною службою. Площа збору дощових вод згідно договору складає 6 383 м3; в разі коли питна вода входить до складу продукції підприємства і згодом не потрапляє до комунальної каналізації, оплата за скидання стоків визначається за різницю об’єму води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і об’єму води, що увійшла до складу продукції. Коефіцієнт скиду води визначається згідно поданих Абонентом розрахунків на основі технологічних карт виробничого процесу, дозволів на спецводокористування тощо. За даним договором коефіцієнт скиду стічних вод складає 100% від загального об’єму використаної води. Тарифи на воду та скид стоків на момент укладення договору складають, зокрема, для інших організацій 3 грн. 70 коп. грн./м3, стоки 2 грн./м3. У випадку зміни у встановленому порядку тарифів, норм споживання, що діють на момент укладення договору, оплата Абонентом наданих йому послуг, здійснюється за новими тарифами, нормами, з моменту їхнього вводу в дію, без яких-небудь додаткових погоджень з Абонентом їхніх розмірів. При цьому інші умови договору не змінюються.

Пунктами 5.6., 5.7. договору сторони визначили, що розрахунковим періодом є місяць. Абонент зобов’язаний з 10-го по 15-те число кожного місяця повідомляти покази водолічильника, згідно яких ММКП “Мукачівводоканал” в 5-ти денний термін виписується рахунок. Оплату за надані послуги Абонент проводить один раз у місяць на основі рахунку, який видається виконавцем, але не пізніше 30-го (за лютий не пізніше 28-го) числа кожного місяця. Платіжні документи ММКП “Мукачівводоканал” є обов’язковими до приймання Абонентом, порядок доставки яких узгоджується сторонами і згідно даного договору здійснюється представником Абонента.

Згідно розділу 8 Договору, останній набирає сили з дня його підписання і діє до 19.12.2007 року. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну його дії однією із сторін не буде заявлено про відмову від цього договору або його перегляд. В порядку наведеної норми, термін дії договору продовжувався і діє до теперішнього часу.

Як вбачається із матеріалів справи, за договором № 63 від 19.12.2006 року, у період з квітня 2011 по липень 2016 року позивач надав відповідачеві послуги на загальну суму 92 181 грн. 36 коп. Суми вартості наданих відповідачу послуг у період з квітня 2011 року по липень 2016 року підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями щомісячних рахунків на оплату наданих позивачем послуг.

Не оплата відповідачем вартості наданих позивачем послуг за договором № 63 від 19.12.2006 року стала підставою звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача суми 92 181 грн. 36 коп. заборгованості за надані послуги в примусовому порядку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами відноситься до договірних зобов’язань по наданню послуг.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

В силу вимог ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив вартість наданих відповідних послуг, в зв’язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 92 181 грн. 36 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за надані послуги в розмірі 92 181 грн. 36 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 92 181 грн. 36 коп. заборгованості за надані послуги.

Разом з тим, за прострочку відповідачем строків оплати за надані послуги позивач, посилаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача суму 57 152 грн. 27 коп. інфляційних нарахувань та 10 816 грн. 09 коп. трьох процентів річних.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки заявлених до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 57 152 грн. 27 коп. за період прострочення з травня 2011 року по серпень 2017 року та трьох процентів річних у розмірі 10 816 грн. 09 коп. за період прострочення з травня 01.05.2011 року по 31.10.2017 року, суд приходить до висновку, що такі здійснені правомірно, а тому підлягають стягненню з відповідача.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 160 149 грн. 72 коп., в тому числі 92 181 грн. 36 коп. заборгованості за надані послуги, 57 152 грн. 27 коп. інфляційних нарахувань та 10 816 грн. 09 коп. трьох процентів річних документально доведеними та обґрунтованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 2 517 грн. 66 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Закарпатський завод малих архітектурних форм”, м. Мукачево, вул. Ужгородська, 165 (код ЄДРПОУ 01728956) на користь Мукачівського міського комунального підприємства „Мукачівводоканал”, м. Мукачево, пл. Кирила і Мефодія, 7 (код ЄДРПОУ 03344556) суму 160 149 (Сто шістдесят тисяч сто сорок дев’ять гривень) грн. 72 коп., в тому числі 92 181 (Дев’яносто дві тисячі сто вісімдесят одну гривню) грн. 36 коп. заборгованості за надані послуги, 57 152 (П’ятдесят сім тисяч сто п’ятдесят дві гривні) грн. 27 коп. інфляційних нарахувань та 10 816 (Десять тисяч вісімсот шістнадцять гривень) грн. 09 коп. трьох процентів річних, а також суму 2 517 (Дві тисячі п’ятсот сімнадцять гривень) грн. 66 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі – http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено 21.02.2018 року

Суддя Пригара Л.І.