Рішення № 72358467, 19.02.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2018м. ДніпроСправа № 904/9380/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Саргсяна Ашота Гришаєвича, м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 8 042 грн. 22 коп.

Представники:

від позивача: Полішко І.О., дов. №9-4-0.61-13712/2-17 від 22.11.2017, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Саргсяна Ашота Гришаєвича на користь Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області шкоду, заподіяну в наслідок самовільного використання відповідачем земельної ділянки площею 5,5126 га кадастровий номер 1221887000:05:001:1025 у загальному розмірі 8 042 грн. 22 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 12.06.2017 в ході проведення планової перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1221887000:05:001:1025 площею 5,5126, яка знаходиться за межами населеного пункту поблизу с. Чабаново Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, позивачем було встановлено, що вказана земельна ділянка використовується відповідачем для вирощування пшениці, тобто для товарного сільськогосподарського виробництва, за відсутності відповідного рішення виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), та за відсутності вчиненого правочину, що є порушенням ст. 125, 126 Земельного кодексу України. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 12.06.2017 № 26-ДК-ДК/46/АП/09/01/17, акт обстеження земельної ділянки від 14.06.2017 № 26-ДК/25/АО/10/01-17, а також складено протокол про адміністративне правопорушення від 14.06.2017 № 26-ДК/0030П/07/01/17. Винесений позивачем 14.06.2017 ФОП СаргсянА.Г. припис про усунення порушення вимог земельного законодавства у строк до 13.07.2017, відповідачем виконано не було. На підставі матеріалів проведеної перевірки здійснено розрахунок розміру шкоди (збитків), заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття ним земельної ділянки, яка становить 8 042 грн. 22 коп., яку і просить стягнути позивач.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.11.2017.

Ухвалою господарського суду від 28.11.2017 розгляд справи відкладений на 19.12.2017, у зв'язку із неявкою представників сторін та ненаданням витребуваних судом документів.

Ухвалою від 19.12.2017 господарський суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, та з урахуванням стадії вирішення спору до набрання новим ГПК України законної сили, відкласти підготовче судове засідання на 18.01.2018.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2018, у зв'язку із повторною неявкою представника відповідача та ненадання витребуваних судом документів, підготовче провадження закрите, справу призначено до судового розгляду по суті для вирішення спору за наявними матеріалами справи у судовому засіданні 19.02.2018.

У призначене судове засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Ухвали суду, які направлялися за адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "Повернуто за закінченням терміну зберігання".

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення "закінчення встановленого строку зберігання", суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення "у зв'язку з відсутністю адресата".

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв'язку, суд доходить висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки за вказаних вище підстав, він вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи належним чином.

Відповідно до ст.165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянка з кадастровим номером 1221887000:05:001:1025 площею 5,5126 га, яка знаходиться за межами населеного пункту поблизу с. Чабаново Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 12.06.2017 № 26-ДК-ДК/46/АП/09/01/17, в якому зафіксовано наступне:

- земельна кадастровий номер 1221887000:05:001:1025 площею 5,5126 га знаходиться за межами населеного пункту поблизу с. Чабаново Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Відноситься до земель сільськогосподарського призначення, за формою 6-зем обліковується як землі запасу, належить до державної власності. Відповідно до п. 4 ст. 122, частини 3 ст. 155 та ч. 1,2,3 ст. 136 ЗКУ Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області включена до переліку земельних ділянок, право на яку може бути виставлено на земельних торгах;

- за результатами перевірки було встановлено, що зазначена земельна ділянка самовільно використовується Фізичною особою-підприємцем Саргсян Ашотом Гришаєвичем, про що свідчить фактичне використання за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади про її передачу у користування, що є порушенням вимог земельного законодавства відповідно до п. "б" ст. 211 ЗКУ (Земельного кодексу України) та ст. 53-1 КУпАП (Кодексу України про адміністративні порушення), а саме: самовільне зайняття земельної ділянки.

У зв'язку з необхідністю визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття Фізичною особою-підприємцем Саргсян Ашотом Гришаєвичем земельної ділянки, віднесеної до земель комунальної власності, земель запасу сільськогосподарського призначення загальною площею 5,5126 га, яка знаходиться за межами населеного пункту поблизу с. Чабаново Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області складено акт обстеження цієї земельної ділянки від 14.06.2017 № 26-ДК/25/АО/10/01-17.

Також Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 14.06.2017 видано припис №26-ДК/0029Пр/03/01/-17 на усунення Фізичною особою-підприємцем Саргсян Ашотом Гришаєвичем порушення вимог земельного законодавства при використання вказаної вище земельної ділянки у строк до 13.07.2017. Згідно відмітки про вручення вказаний припис було отримано відповідачем 15.06.2017.

За результатами проведеної перевірки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області 14.06.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення №26-ДК/0030П/07/01/-17 про порушення Саргсян Ашотом Гришаєвичем вимог пункту "б" статті 211 Земельного кодексу України та статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 5,5126 га земель сільськогосподарського призначення, земель запасу державної власності.

Постановою заступника головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 22.06.2017 №26-ДК/0025По/08/01/-17 визнано Саргсян А.Г. винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Доказів оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 22.06.2017 №26-ДК/0025По/08/01/-17 у передбаченому законом порядку матеріали справи не містять.

Згідно з розрахунком, здійсненим Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", розмір шкоди, заподіяної Фізичною особою-підприємцем Саргсян Ашотом Гришаєвичем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 1221887000:05:001:1025 площею 5,5126 га, яка знаходиться за межами населеного пункту поблизу с. Чабаново Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, становить 8 042 грн. 22 коп.

Таким чином, за доводами позивача, з урахуванням факту відсутності добровільного відшкодування шкоди, в силу вищенаведеного та приписів статей 122, 152, 157, 211 Земельного кодексу України та 167, 170, 1166 Цивільного кодексу України Фізична особа-підприємець Саргсян Ашот Гришаєвич повинен відшкодувати державі 8 042 грн. 22 коп. шкоди, завданої самовільним зайняттям вказаної вище земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з угод або в наслідок заподіяння шкоди.

Приписами ст. 16 ЦК України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Стаття 1166 ЦК України містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). У науці цивільного права акт завдання шкоди прийнято поділяти на такі складові елементи: а) протиправна поведінка особи; б) настання шкоди; в) причинний зв'язок між двома першими елементами; в) вина завдавача шкоди.

При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність всіх складових правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, прокурор та/або позивач повинні довести наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача, та причинний зв'язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.

Прокурор та позивач свої позовні вимоги ґрунтують на протиправній поведінці Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива", яка полягає у самовільному користуванні земельною ділянкою без достатніх на це правових підстав.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до пунктів 12 і 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статей 156, 211, 212 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст.. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, передбачений статтею 124 цього ж Кодексу.

За приписами частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в статті 126 Земельного кодексу України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Нормами статей 152, 156 Земельного кодексу України закріплено, що: власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" унормовано, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки виявлено перевіркою вимог дотримання земельного законодавства, проведеною Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, зафіксовано актом перевірки акт перевірки від 12.06.2017 № 26-ДК-ДК/46/АП/09/01/17 і протоколом про адміністративне правопорушення від 14.06.2017 № 26-ДК/0030П/07/01/17 та встановлено постановою про накладення адміністративного стягнення від 22.06.2017 №26-ДК/0025По/08/01/-17, які не оскаржені у визначеному законом порядку.

Однак, розмір шкоди, який є предметом даного позову, підлягає доведенню, оскільки є оціночним поняттям та підлягає доказуванню у межах розгляду даної справи.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок визначений постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" (далі - Методика).

Так, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель та для земель житлової та громадської забудови за встановленими формулами, закріпленими у п. 4 Методики. При цьому, складові формул для визначення розміру шкоди для земель житлової та громадської забудови та інших категорій земель є різними в залежності від категорії земель за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 4 Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови), визначається за такою формулою:

Шс = Пс x Нп x Кф x Кі , де

Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначається відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 738.

Позивач в обґрунтування розміру шкоди посилається на розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, виконаний державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Із розрахунку вбачається, що розмір шкоди розрахований за формулою, визначеною для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови).

Для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, були визначені наступні показники:

- категорія земель за основним цільовим призначенням (графа 3 розрахунку) - землі сільськогосподарського призначення (у зв'язку з чим розрахунок здійснювався саме за формулою для всіх категорій земель);

- форма власності - державна.

Отже, виходячи з того, що чинним законодавством передбачено дві різні формули щодо розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, при визначенні розміру такої шкоди слід враховувати категорію земель самовільно зайнятої земельної ділянки.

Стаття 19 Земельного кодексу України визначає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відомості про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, як передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр", містяться в єдиній державній геоінформаційній системі - Державний земельний кадастр.

За приписами ст. 2 цього Закону Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.

Згідно зі статтею 3 цього Закону Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 2 ст. 6 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є: індексні кадастрові карти (плани) України, Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст; індексні кадастрові карти (плани) кадастрової зони, кадастрового кварталу; кадастрові карти (плани) Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст, інші тематичні карти (плани), перелік яких встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру; Поземельні книги (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що індексною кадастровою картою (планом) є картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану).

У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, наданої на запит суду 19.02.2018, земельна ділянка кадастровий номер 1221887000:05:001:1025 площею 5,5126 га, розташована Дніпропетровська область, Криворізький район, Червоненська сільська рада, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення; цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 20 цього Кодексу віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Доказів зміни цільового призначення зазначеної земельної ділянки у порядку, визначеному ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України, суду не надано, з огляду на що суд доходить висновку про правомірність використання формули, визначеної для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови), при здійсненні розрахунку розміру завданої відповідачем шкоди.

У пункті 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деяк питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; - протокол про адміністративне правопорушення; - припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); - акт обстеження земельної ділянки. Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Оскільки матеріалами справи підтверджується як наявність в діях відповідача по самовільному зайняттю земельної ділянки площею 5,5126 га кадастровий номер 1221887000:05:001:1025 повного складу цивільного правопорушення, так і розмір заявлених до стягнення збитків, позовні вимоги Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області слід визнати законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 231, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Саргсяна Ашота Гришаєвича (52209, АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_2) на користь Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (53010, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Червоне, вул. Гагаріна, б. 14, код ЄДРПОУ 04339899; р/р 31416611700114, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38032070, ККДБ 24062200 УК у Криворіз. р/с. Червоне) 8 042 грн. 22 коп. (вісім тисяч сорок дві грн. 22 коп.) шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 5,5126 га.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Саргсяна Ашота Гришаєвича (52209, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. О. Поля, б. 2, код ЄДРПОУ 39835428) 1 600 грн. 00 коп. (одну тисячу шістсот грн.. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено - 22.02.2018