Рішення № 72358351, 21.02.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2953/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Шейнцис О.О.

при розгляді справи

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд Петрол" (65025, м. Одеса, вул. Ленінградське шосе, буд. 2);

про стягнення 9616,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – довіреність №2171 від 05.09.2017р. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: ОСОБА_2 – довіреність №б/н від 03.01.2018р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд Петрол", в якій просить суд стягнути з останнього збитки в порядку регресу у сумі 9616,40 грн., а також витрати по сплаті судового збору за подання збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 16.03.2016р. між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норд Петрол" було укладено поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5251040, забезпечений транспортний засіб DAF TE 85, державний № НОМЕР_1.

29.03.2016р. в м. Одеса на проспекті Маршала Жукова, 30-Б відбулась ДТП за участю вищевказаного транспортного засобу з причепом „30-01-64229” під керуванням ОСОБА_3, що скоїв ДТП при виконанні трудових (службових) обов’язків (роботодавець – ТОВ "Норд Петрол").

Згідно постанови Київського районного суду м. Одеси від 06.06.2016р. по справі № 520/5101/16-п, вищевказана ДТП відбулася внаслідок порушення водієм ТОВ "Норд Петрол" ОСОБА_3 правил дорожнього руху та вказану особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Позивач вказує, що ним належним чином було виконано зобов’язання згідно полісу АІ/5251040 та здійснено виплату постраждалій стороні страхового відшкодування у розмірі 9616,40 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 2901 від 10.08.2016р.

Проте, приймаючи до уваги, що страхувальником не було виконано свого обов’язку щодо своєчасного письмового повідомлення про настання страхового випадку, позивач відповідно до статей 993 та 1191 ЦК України і звернувся до відповідача із вказаними регресними вимогами.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.12.2017р. порушено провадження у справі №916/2953/17 із призначенням до розгляду в засіданні суду на 17.01.2018р.

Ухвалою суду від 27.12.2017р., з урахуванням набрання 15.12.2017р. чинності Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції, справу №916/2953/17 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Вказаною ухвалою судове засідання призначено для розгляду справи по суті на 17.01.2018р.

15.01.2018р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.51-54), згідно якого останній, заперечуючи проти задоволення позову, зазначає, що додані позивачем докази, а саме: поліс, акт огляду, страховий акт, ремонтна калькуляція та платіжне доручення про сплату свідчать про визнання позивачем, як Страховиком, події – ДТП від 29.03.2016р., страховим випадком, за яким у останнього виникає обов’язок провести виплату страхового відшкодування у розмірі відновлювального ремонту пошкодженого майна, за винятком франшизи у розмірі 1000 грн.

В якості обґрунтувань відсутності його вини щодо не повідомлення позивача про ДТП відповідач посилається на те, що водій ОСОБА_3 з 30.03.2016р. по 01.04.2016р. знаходився у відрядженні, виконуючи свої трудові функції, а відтак не знаходився у м. Одесі та не мав змоги оформити та письмово подати повідомлення про страховий випадок.

Крім того, ТОВ „Норд Петрол”, посилаючись на правову позицію, що викладена, зокрема, у постанові Верховного суду України від 22.03.2017р. у справі № 6-2011цс16, вважає, що лише факт неповідомлення водієм забезпеченого транспортного засобу страховика про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення про задоволення регресного позову страховика, адже регресні зобов’язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

З урахуваннями вищевказаного відповідач у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" просить відмовити.

До вказаного відзиву Відповідачем було додано копію наказу ТОВ „Норд Петрол” від 30.03.2016р. про службове відрядження (а.с.55) та наказ № 26-К від 15.08.2016р. про звільнення ОСОБА_3 з посади водія вантажних автомобілів (а.с.56).

Судове засідання по справі №916/2953/17, призначене на 17.01.2018р. о 10год.45хв., не відбулось, у зв'язку з виникненням технічних обставин, спричинених ускладненням погодних умов, що призвели до неможливості проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 18.01.2018р., з урахуванням вищевикладених обставин, розгляд справи №916/2953/17 по суті у судовому засіданні призначено на іншу дату - 16.02.2018р.

12.02.2018р. до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.67-69), згідно якої останній зазначає, що обов’язок відповідача стосовно подання страховику заяви про настання страхового випадку чітко встановлений ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та умовами договором страхування.

Обґрунтовуючи свою позицію, направлену на необхідність задоволення позову, позивач у поданій до суду відповіді на відзив, посилаючись на висновки, що викладені у постановах Верховного суду України від 16.09.2015р. по справі № 6-284цс15, від 22.06.2016р. у справі № 6-1253цс16, від 30.03.2016р. у справі № 6-186цс16 та від 31.05.2017р. у справі № 6-1613цс6, вказує на необхідність при ухваленні рішення про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу з’ясувати чи було повідомлено страховика про ДТП, а у разі відсутності такого повідомлення – встановити, з яких причин та чи можна вважати такі причини поважними, а також чи є документальне підтвердження цих причин.

При цьому позивач зазначає, що неможливість подання безпосередньо водієм відповідного повідомлення про ДТП не є поважною причиною та не свідчить про неможливість подання такого повідомлення іншими співробітниками ТОВ „Норд Петрол”, оскільки саме товариство, а не водій, є особою, відповідальною за завдані збитки.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 16.02.2018р., представник позивача, який приймав участь в режимі відеоконференції, в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в свою чергу проти задоволення позову заперечував.

Крім того, представник позивача заявив усне клопотання про витребування у відповідача журналу реєстрації наказів ТОВ „Норд Петрол” про відрядження працівників товариства та зазначив, що таке витребування пов’язане із наявністю у нього сумнівів щодо справжності наказу про відрядження водія ОСОБА_3, копію якого було долучено відповідачем до відзиву в якості додатку.

Представник відповідача вирішення клопотання про витребування доказів залишив його на розсуд суду.

Суд, розглянувши вищевказане клопотання позивача про витребування доказів, відмовив у його задоволенні, з огляду на його невідповідність нормам ст.81 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши надані під час розгляду справи пояснення представників сторін, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, постановою Київського районного суду м. Одеси від 06.06.2016р. по справі № 520/5101/16-п (а.с.20) встановлено, що 29.03.2016р. о 16 год. 00 хв. в м. Одеса на проспекті Маршала Жукова, 30-Б, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем DAF TE 85, державний № НОМЕР_1 з причепом 30-01-64229, д/н НОМЕР_2, під час руху заднім ходом, не був уважним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки „Honda”, д/н ВН 0344ВХ.

Вказаною постановою водія ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні названого вище ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. на користь держави.

Згідно ремонтної калькуляції № 11498 від 15.04.2016р. (а.с.26-27), вартість матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля „Honda”, д/н ВН 0344ВХ ОСОБА_4 з урахуванням фізичного зносу деталей, становить 9616,40 грн. (збитки у сумі 12739,68 грн. (без врахування ПДВ -10616,40 грн., за мінусом франшизи 1000грн.).

На виконання умов полісу №АІ/5251040 на підставі страхового акту №ОЦ/123/450/16/0191 від 08.08.2016р. (а.с.30), повідомлення ОСОБА_4С від 11.04.2016р. про дорожньо–транспортну пригоду (а.с.21) та заяви про страхове відшкодування від 21.07.2016р. (а.с.22), позивачем на користь вищевказаної особи (ОСОБА_4С.) було сплачено страхове відшкодування у розмірі 9616,40 грн., згідно платіжного доручення №2901 від 10.08.2016р. (а.с.31).

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування, що відображена у страховому акті (а.с.30), сума страхового відшкодування становить різницю між фактично понесеною матеріальною шкодою власника автомобіля „Honda”, д/н ВН 0344ВХ. без ПДВ, та розміром франшизи, визначеної у п.5 полісу №АІ/5251040, що складає 1000 грн.

Як встановлено судом, про настання дорожньо-транспортної пригоди відповідачем не було письмово повідомлено позивача. При цьому, позивачем на адресу ТОВ „Норд Петрол” було направлено претензію (а.с.32), яка була залишена без реагування.

Дослідивши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Приписами ч.1 ст.1166 ЦК України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 6 ст. 75 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, постанова Київського районного суду м. Одеси від 06.06.2016р. по справі № 520/5101/16-п (а.с.20), якою водія ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні ДТП, є преюдиціальною у розумінні п. 6 ст.75 ГПК України.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ „Норд Петрол” на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного у формі ОСОБА_1 №АІ/5251040.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як встановлено судом, на виконання умов полісу №АІ/2521040 на підставі страхового акту № ОЦ/123/450/16/0191 від 08.08.2016р. (а.с.30), повідомлення ОСОБА_4 від 11.04.2016р. про дорожньо – транспотну пригоду (а.с.21) та заяви про страхове відшкодування від 21.07.2016р. (а.с.22), позивачем на користь ОСОБА_4 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 9616,40 грн., згідно платіжного доручення №2901 від 10.08.2016р. (а.с.31).

Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Крім того відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 989 ЦК України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Згідно вимог підпункту "ґ" пункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Тобто зазначена правова норма передбачає у випадку неповідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди наявність у нього права на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, а не відсутність такого права.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1. статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції Закону України від 17.02.2011 р. N 3045-VI) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Наведеними правовими нормами встановлено обов'язок страховика повідомити письмово страхувальника про настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, право страховика подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду регламентовано положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і пов'язується саме із встановленим фактом неповідомлення страховика у встановлені законом строки.

При цьому неузгодженість пунктів статей 33 та 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" після внесених змін згідно із Законом України від 17.02.2011 р. N 3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" не може обмежувати встановлене статтею 38 цього Закону право страховика подати регресний позов у разі недотримання строків і умов повідомлення його про дорожньо-транспортну пригоду, а відтак і не може бути підставою для відмови у позові.

Вказані висновки викладені також у постанові Верховного Суду України по справі №6-1цс14 від 12.02.2014 року, які згідно до вимог п. 4 ст.236 ГПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як встановлено судом, про настання дорожньо-транспортної пригоди, водієм транспортного засобу як у передбачений законом триденний строк, так і у подальшому, не було повідомлено позивача.

При цьому правова позиція відповідача по даній справі ґрунтується на тому, що таке повідомлення не є обов'язковим.

Суд вважає такі доводи помилковими, оскільки законодавець передбачив обов'язок водія транспортного засобу повідомити страховика про настання ДТП, а у разі невиконання цього обов'язку документально підтвердити поважність причин.

Вказівки необхідності при ухваленні рішення про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу з'ясовувати чи було повідомлено страховика про ДТП, а в разі відсутності такого повідомлення - встановити з яких причин, чи можна вважати такі причини поважними та чи є документальне підтвердження цих причин, містяться також у постанові Верховного суду України від 31.05.2017р. по справі №753/16740/15-ц|6-1613цс16,

Разом з тим, відповідачем в порушення вимог ст. 74 ГПК України не було надано доказів в підтвердження поважності причин такого неповідомлення.

При цьому посилання відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні позову, на наявність наказу ТОВ „Норд Петрол” від 30.03.2016р. (а.с.55), згідно якого водія ОСОБА_3 було відряджено у службову поїздку терміном на 3 дня з 30.03.2016р. по 01.04.2016р., що виключало фізичну можливість здійснення відповідного повідомлення про ДТП в триденний строк, не приймається судом до уваги, оскільки жодним чином не спростовує наявність можливості здійснити таке повідомлення, обов’язковість якого встановлена Законом, іншим представником товариства.

Крім того наданий відповідачем наказ № 26-К від 15.08.2016р. про звільнення ОСОБА_3 з 16.08.2016р. з посади водія вантажних автомобілів за власним бажанням (а.с.56) також судом до уваги не приймається, оскільки звільнення працівника відбулося вже після дати заподіяння шкоди.

Доводи відповідача про те, що неповідомлення не призвело до необґрунтованих виплат суд не може прийняти до уваги з наступних підстав.

Стаття 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" N 1961-IV, яка дає визначення основних термінів, і Закон в цілому, не передбачають терміну "необґрунтовані виплати".

Стаття 3 Закону N 1961-IV встановлює, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

За загальним правилом регресним є зобов'язання, у якому особа, що відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, моє право зворотної вимоги (регресу) до заподіювача шкоди (регресанта) у розмірі виплаченого відшкодування.

Закон N 1961-IV, зокрема статті 33 та 38, не пов'язують виникнення права страховика на регрес наявністю необґрунтованих (бездоказових) виплат.

Згідно ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Приймаючи до уваги, що судом встановлено та сторонами не спростовано як вину водія ОСОБА_3 так і спричинення дорожньо-транспортної пригоди при виконанні трудових (службових) обов’язків, суд доходить висновку, що позивачем вірно пред’явлено позов до ТОВ „Норд Петрол”, як до роботодавця особи, яка завдала шкоду.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ст. 9 Закону України “Про страхування” та ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів” встановлено, що франшиза – це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Отже, сума заявленої позовної вимоги в розмірі 9616,40 грн., визнана судом обґрунтованою та є такою, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги задоволення судом позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", витрати по сплаті судового збору за подання позову згідно ст. 129 ГПК України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд Петрол" (65025, м. Одеса, вул. Ленінградське шосе, буд. 2, код ЄДРПОУ 39451526) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681) збитки в порядку регресу в сумі 9 616 /дев'ять тисяч шістсот шістнадцять/ грн. 40 коп. та витрати про сплаті судового збору за подання позову у розмірі 1 600 /одна тисяча шістсот/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21 лютого 2018 р.

Суддя Ю.М. Щавинська